Я реально якийсь сухарь? Попахує газлайтингом.

Мій керівник каже що я маю окрім формальних стосунків з колегами вести ще і неформальні. Тому що таким чином вони будуть до мене краще ставитись, відповідно буде простіше працювати мені. Я сказала що це не входить в мої обовʼязки і я цього робити не маю, а свою роботу роблю в повному обсязі і ніяких причин вище голови вистрибувати у мене нема.
Але він весь час наголошує мені на тому що от, ні з ким я не спілкуюсь із колег, а у нього зі всіма гарні стосунки. Отже … це виглядає так, наче я якась неповноцінна …і неправа бог зна в чому, і ще і високомірна і взагалі не знаю яка ще. Але раніше я спілкувалась із колегами, і оскільки у мене деякі проблеми із відстоюванням власних кордонів, мені «сіли на шию і ніжки завісили», тому прийнято було рішення утриматись від спілкування з ними. Тим паче що я працюю на віддаленій основі, а вони всі бачаться, або кожного дня, в сам керівник кілька разів на місяць мабуть з ними. Я ні з ким не бачусь роками. Але в цій ситуації я почуваюсь погано…точніше стала почуватись погано, коли він став мені докоряти за це. Що думаєте?