Як красиво розійтись? Або заставити кудись рухатись?

Спробую викласти ситуацію. Зустрічаємось з чоловіком досить довго,більше року. Чоловік націлений на сім*ю(постійно про це говорить). Але він абсолютно ніяк і зовсім фінансово не вкладається в те,що він хоче. Це не значить,що він повинен мене утримувати. Але ми нікуди не ходимо,не їздимо,ніяких кафешок,ніяких подарунків. Букет ромашок раз на півроку. Фінансова ситуація складна у нього. Я це розумію і увесь час на це закривала очі.,бо війна,бо всім важко. Ну я ж не заради грошей,я ж не меркантильна. Своє хочу тримаю при собі і все вирішую сама,хоча в мене і дитина і батьки. Але чоловік до цього звик. Сидить на копійчану зп, при тому що має бронь і спеціаліст шикарний, що в ремонті будь-якої техніки,що в ремонтах будь-чого. Зараз коли не вистачає майстрів- це золота жила. Навіть заправити чи почистити кондиціонер він робить швидко і вправно, бо працював з цим раніше. З роботи приходить о 17.00-17.30. і спить. Сам в кредитах. І так звик до тих кредитів,що один бере,іншим закриває і так постійно. Я йому казала,що тобі зробити на вихідних один виїзд по району і це як мінімум 800 грн ( підключити пралку) і ти потрохи розпрощаєшся з кредитами. Час від часу говорить,що нема грошей і не знає де заробити. Це в Києві...Ну я ідею підкинула. Сайт Кабанчик. -виїзд на вихідних - і ти маєш пару тисяч. Подруга поміняла фреон і почистила кондиціонер- 5500 грн.- 2 години роботи І майстра чекала 1,5 міс. і вишукувала. Я йому запропонувала. Не поїхав,промовчав.
Зате він хоче аби я лишалася на ніч,і всі вихідні була разом з ним. і взагалі щоб переїжджала в майбутньому. Ось він тільки ще один диван купить б.у. Але я не бачу перспектив в цих стосунках з таким відношенням. Зараз в мене теж з грошима важко,бо на мені дитина,яку я вчу,одягаю і допомагаю 2 батькам пенсіонерам,(пенсію мають,але як хворіють,то ліки дорогі я купую). Живемо окремо. На себе грошей не лишається взагалі ніяких. І він теж ніяк не допомагає,навіть просто я була би рада невеличким парфумам. Але ноль подарунків. Лиш говорить, що грошей нема. Але я жодного разу нічого не просила,бо як просити,як в нього вічно нема. Але як тоді разом жити? Я то себе утримаю,але навіщо мені вічні кредити????Зараз хочу на вихідних знайти будь-який підробіток (поки не знайшла нову роботу). Про це йому сказала. ВІн зразу- то це ти до мене не зможеш їздити, а як ми будемо зустрічатися?.Скривився,не сподобалось. Але ж ти ніяк не допомагаєш і не прагнеш і не хочеш. Як пару раз ходили в тц- то купує лиш собі. Мене навіть ніхто не питає,що я хочу..
І я вирішила чи знайду чи ні роботу на вихідних (підробіток) - казати,що знайшла і потрохи сепаруватися. Нема часу,втомилася і т.д. і перестати взагалі їздити до нього. Вибач,заробляю гроші. ВІн або почне рухатися,або зовсім розійдемося. Сенсу в ньому як в чоловіку нема. Я витрачаю час, а результату ноль.
Стосовно цього говорила з ним- одне теревенить: нема грошей,війна ,не знаю де заробити. і далі приходить з роботи в 17.00 і спить. Їжу собі купує дуже скромну. Я так харчуватися не звикла. В мене завжди повно овочів,фруктів,молочки,зелені...В нього напівпустий холодильник. Може.підкажете,як правильніше розійтись?.
Дякую.