Кидстаффовка• 31 августа 2024
Плохие отношения с мамой
Как вы приняли это и уменьшили влияние на свою жизнь?
15
0
Були дуже погані з дитинства
Побої приниження
Десь в 30 років обірвала все спілкування
Дітей моїх вона не визнає , живе собі своїм життям
Я в своїй сімʼї
І так уже 17 років
Живемо поруч
Побої приниження
Десь в 30 років обірвала все спілкування
Дітей моїх вона не визнає , живе собі своїм життям
Я в своїй сімʼї
І так уже 17 років
Живемо поруч
6
2
Кричала - тільки завагітній , я тобі сама аборт зроблю
Ніколи не цікавилася внуками
Ну мною і подавно
Ніколи не цікавилася внуками
Ну мною і подавно
1
Понять что все люди разные и воспринимать своих близких людей со своими недостатки. Могу не разделять мнение со своим родители, но не понимаю как можно их меньше от этого любить
1
поняла ,что мама не идеальная и не такая как я, мы абсолютно разные. И я не идеальная. Пусть живет как хочет и я буду жить как хочу. Зла ей не желаю.
3
А я от не знаю як то ’любити’ маму. Коли стосунки погані з самого дитинства, то там вина цієї мами. Я от свою не памʼятаю за весь свій вік, що у нас були якісь інші стосунки , крім ворожих. Вона завжди мене не сприймала взагалі (як істоту), і ще і родичів дальших кіл настроювала проти мене. І наговорити могла, і нажалітись небилиць. І безтолково досі навіть їм щось доказувати, часто вони говорять її словами. Дальші родичі просто ігнорують її розказні. Як одна людина може зробити дурну славу дитині. Підліток не пила, не курила, не шлялася по хлопах, гарно вчилася. Завжди самостійна. Сама поступила з першого разу, на державне місце. Просто в дитини була своя думка, і за те, що погано піддавалась підминанню під себе - її фактично викидуввли з родинного кола як байстрюка. Досі , як чую, лепети людей про міфічну материнську любов, і що ВСІ абсолютно мами люблять дітей, мене аж передьогрує.
3
Ну если а детстве лупили за малейшую провинность и вообще хрен ложили всю жизнь то должна любить?
1
Та же самая фигня
Как вы смогли не страдать от этого? У меня картинка внешняя жизни неплохая: образование-карьера-муж, но отношения с мамой не дают покоя
Как вы смогли не страдать от этого? У меня картинка внешняя жизни неплохая: образование-карьера-муж, но отношения с мамой не дают покоя
из-за определённых обстоятельств вынуждена общаться. общение сведено к минимуму. ненавижу эту женщину с детства. проклинаю тот день, когда она вернулась из рашки и снова стала отравлять собой моё существование.
Вот и другие мамы ругают детей, прессуют. Не разделяют их мнение, но продолжают любить. Только в чем эта любовь выражается непонятно.
Я имела веду уже не детей а взрослых .Но если все разделять с ребенком , то он сядет на голову . Вседозволенность с детьми тоже не поддерживаю , все равно должны быть рамки у детей . Если я не разрешаю к примеру круглосуточно сидеть в телефоне и отбой вечером в 21.30 то это не значит что я не люблю детей
Коли стала більш незалежною і дорослішою, як і з іншими неадекватами поводжусь : ігнорую, сприймаю як психічно хворих, позволяю ( що не позволяла в дитинстві) сказати собі що я про це думаю. Тепер я дорослий, а вона маленька неурівноважена дитинка. Зараз це так виглядає. Після декількох її висказувань уже в дорослому віці , як приклад одине : ’ у тебе відбуваються викидні, бо ти не заслужила на дитину, бо це ти така’ там ще була відсилка ’ не любиш Бога’ я просто сприймаю її як морально нездорову людину, у якої нема відчуття гідності, толерантності і доречності висказувань і поступків. Я її не поважаю. Хоча веду себе коректно, спокійно , але відсторонено від неї.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу