sovetchitsa
Советчица
Вход Регистрация
Спросить Советую Промо публикация Поиск товара
Настройки
Язык меню: ru ua Шрифт: a a a
Служба поддержки
Вход Регистрация
Правила | Ограничения | Cookies
©2008—2026 Советчица Kidstaff
Советчица - Здоровье и Красота - Психология
anonim_183
Відморожена• 11 сентября 2024

Думки про самогубство

Ніколи не думала, що у мене будуть такі думки. Я за кордоном, все спокійно, і ніби нормально, нарікати немає на що, треба бути вдячним тому, як є... але в свої 40 років повністю нереалізована, працюю на низькокваліфікованій роботі, ледве живу, бо мене ця робота вбиває, партнер вживає наркотики.... діти... Діти це моя найболючіша тема, навіть говорити не хочу...

Якийсь час тому прибирали на роботі і ні з того ні з сього почалися суїцидальні думки, я мабуть все тримаю в собі, стараюсь не слухати їх, мислити позитивно, але так розревілась прямо на роботі, що не могла зупинитись.

Просто пишу тут, щоб не тримати в собі, може стане легше, якщо пропускати через себе...

А у вас хоча би раз були такі нав´язливі думки?
Результат:
вже голосів: 71
51 (71.83%) Були
14 (19.72%) Ні, не було
6 (8.45%) Тиць
crying_face 8 face_with_tears_of_joy 1 woman_facepalming 1
30 0
Все фото темыКомментарии автораМои ответы
anonim_166
Хи хи, ну ну• 11 сентября 2024
1
Вам надо в церковь!
woman_facepalming 5 heart 2 face_with_tears_of_joy 8 dislike 1


anonim_107
АсобеннАя• 11 сентября 2024
2
Нет, не было, хотя и бывает тошно.
like 2
anonim_107
АсобеннАя• 11 сентября 2024
3
Если вас к таким мыслям подталкивает ваша ситуация жизненная, значит надо что-то менять, а не надеяться что мысли пройдут.
heart 4
anonim_208
Админко• 11 сентября 2024
4
Так а що не дітьми? Як на мене наркотики в цій історії дно.
Невже з дітьми ще гірше?
heart 7
anonim_183
Я вся ваша• 11 сентября 2024
5
К психотерапевту нужно обратиться.
У меня да бывали такие мысли, но тоже как у вас не на пустом месте. По итогу обратилась к психиатру поставил тревожно- депрессивное расстройство, назначил ад. Но я такая сыкуха, что боюсь их пить🙄
anonim_208
Админко• 11 сентября 2024
6
Автор, насправді я вас обнімаю.

Те що з вами відбувається схоже на депресію
Вам потрібно ( вже вчора) звернутись до спеціалістів
heart 10
anonim_42
Ёшки_Матрёшки• 11 сентября 2024
7
От мене цікавить, маючи двох дітей, яким потрібна увага, упахуючись фізично на роботі, коли ж є ще час на партнерів і на писанину тут?
pouting_face 1 dislike 7 like 5

anonim_208
Админко• 11 сентября 2024
8
Ответ дляЁшки_Матрёшки
От мене цікавить, маючи двох дітей, яким потрібна увага, упахуючись фізично на роботі, коли ж є ще час на партнерів і на писанину тут?
Коли? О 4 ранку звісно.
anonim_42
Ёшки_Матрёшки• 11 сентября 2024
9
Ответ дляАдминко
Коли? О 4 ранку звісно.
Ну, нові тролятинки приїхали на форум
anonim_107
АсобеннАя• 11 сентября 2024
10
Ответ дляАдминко
Коли? О 4 ранку звісно.
Может автор не в Украине
anonim_183
автор Відморожена • 11 сентября 2024
11
Ответ дляАсобеннАя
Если вас к таким мыслям подталкивает ваша ситуация жизненная, значит надо что-то менять, а не надеяться что мысли пройдут.
Так, я теж прибічник того, щоб щось міняти. Так міняла все життя, так боролась, що уже все - не маю сил поки що. Я якось не впливаю абсолютно на своє життя... Я втікала від певних обставин, але життя всеодно складається так, що мушу пройти саме такі уроки.. ну, це я говорю про те, що от наприклад зараз їду додому з роботи. Коли почалась війна, я виїхала на роботу в Польщу, тому що 2 дітей, допомогти нікому. І там мало платили на першій роботі я хотіла влаштуватись на іншу , містечко мале, роботи мало було для мене, була лише з нічними змінами.. я втікла аж в іншу країну... І тут всеодно нічні зміни.. ще й до того ж обдовбана людина кричала на весь трамвай і бігав туди сюди. Якщо раніше мені не було страшно, то коли це відбувається майже кожної нічної зміни, то вже це починає напрягати і мені стає страшно.
anonim_98
Коржик• 11 сентября 2024
12
У вас не в детях проблема, а в мудаке, который употребляет наркотики
like 14
anonim_107
АсобеннАя• 11 сентября 2024
13
Ответ дляВідморожена
Так, я теж прибічник того, щоб щось міняти. Так міняла все життя, так боролась, що уже все - не маю сил поки що. Я якось не впливаю абсолютно на своє життя... Я втікала від певних обставин, але життя всеодно складається так, що мушу пройти саме такі уроки.. ну, це я говорю про те, що от наприклад зараз їду додому з роботи. Коли почалась війна, я виїхала на роботу в Польщу, тому що 2 дітей, допомогти нікому. І там мало платили на першій роботі я хотіла влаштуватись на іншу , містечко мале, роботи мало було для мене, була лише з нічними змінами.. я втікла аж в іншу країну... І тут всеодно нічні зміни.. ще й до того ж обдовбана людина кричала на весь трамвай і бігав туди сюди. Якщо раніше мені не було страшно, то коли це відбувається майже кожної нічної зміни, то вже це починає напрягати і мені стає страшно.
Этот разрешимая ситуация. Наверное, решить ее не просто, но она решаемая.
И решение в ваших руках.
Вам надо хорошо подумать и что-то поменять. Или если ее нельзя изменить сейчас, спланировать, как вы ее будете менять постепенно. Что вам для этого надо предпринять.
anonim_98
Коржик• 11 сентября 2024
14
Ответ дляЁшки_Матрёшки
От мене цікавить, маючи двох дітей, яким потрібна увага, упахуючись фізично на роботі, коли ж є ще час на партнерів і на писанину тут?
Если бы тут сидели все бездетные и неработающие, форум давно бы умер.
Я, например, тоже в Польше сейчас и только пришла с 12 часовой смены. И ничего, орехи ем, тут общаюсь, ребенок уже спит
heart 4
anonim_183
автор Відморожена • 11 сентября 2024
15
Ответ дляЯ вся ваша
К психотерапевту нужно обратиться.
У меня да бывали такие мысли, но тоже как у вас не на пустом месте. По итогу обратилась к психиатру поставил тревожно- депрессивное расстройство, назначил ад. Но я такая сыкуха, что боюсь их пить🙄
Те ж саме - я не те, що боюсь їх пити, мені здається працювати з таким треба інакше... Не за допомогою таблеток. По крайній мірі в моєму випадку
woman_facepalming 1
anonim_183
автор Відморожена • 11 сентября 2024
16
Ответ дляКоржик
У вас не в детях проблема, а в мудаке, который употребляет наркотики
Це теж. Я розірвала з ним стосунки, але на жаль поки живемо на одній території. Не знаю як ще довго. Але він теж є однією з головних причин такого мого стану.
anonim_183
автор Відморожена • 11 сентября 2024
17
Ответ дляАсобеннАя
Этот разрешимая ситуация. Наверное, решить ее не просто, но она решаемая.
И решение в ваших руках.
Вам надо хорошо подумать и что-то поменять. Или если ее нельзя изменить сейчас, спланировать, как вы ее будете менять постепенно. Что вам для этого надо предпринять.
Саме так - зараз поки що нічого змінити не можу і поки що не бачу виходу. Але знаю, що треба трішки перечекати і все проясниться. Тоді і буде розуміти що і куди.
anonim_183
автор Відморожена • 11 сентября 2024
18
Найважче не слухати нав´язливі думки.. по типу, що який сенс отак жити, все життя старалась, боролась, а всеодно нормально так і не жила. Ніколи не було легко. За 40 років нічого не маю, того, про що так мріяла і що мотивувало рухатись вперед. Завжди якісь обставини були, які не залежали від мене. І в голові крутиться нащо так страждати, ну, не вийшло, то покінчити треба з цим.. нічого страшного... Комусь дано, а тобі ні... Кожна людина приходить зі своєю програмою і своїми уроками.. тобі дано прожити саме такий досвід... Який сенс в усьому цьому?

Але не можу дітей лишити самих страждати... Треба бути поруч, їхньою опорою...
crying_face 2
anonim_130
Маурита• 11 сентября 2024
19
Ответ дляВідморожена
Найважче не слухати нав´язливі думки.. по типу, що який сенс отак жити, все життя старалась, боролась, а всеодно нормально так і не жила. Ніколи не було легко. За 40 років нічого не маю, того, про що так мріяла і що мотивувало рухатись вперед. Завжди якісь обставини були, які не залежали від мене. І в голові крутиться нащо так страждати, ну, не вийшло, то покінчити треба з цим.. нічого страшного... Комусь дано, а тобі ні... Кожна людина приходить зі своєю програмою і своїми уроками.. тобі дано прожити саме такий досвід... Який сенс в усьому цьому?

Але не можу дітей лишити самих страждати... Треба бути поруч, їхньою опорою...
Мне в подобной ситуации помогли антидепрессанты

anonim_66
Щепотка_совести• 11 сентября 2024
20
Ответ дляВідморожена
Те ж саме - я не те, що боюсь їх пити, мені здається працювати з таким треба інакше... Не за допомогою таблеток. По крайній мірі в моєму випадку
Это должен решить специалист. Суицидальные мысли- это серьезно.
Как минимум нужно выговорится, а не накапливать негатив
anonim_194
Забобонний фрукт• 11 сентября 2024
21
Автор, Ви в якій країні?
США?
anonim_159
Гага Газу• 11 сентября 2024
22
Яка проблема з дітьми і скільки років? Чи можете залишити чоловіка?
anonim_77
Борода• 11 сентября 2024
23
Ответ дляВідморожена
Те ж саме - я не те, що боюсь їх пити, мені здається працювати з таким треба інакше... Не за допомогою таблеток. По крайній мірі в моєму випадку
Мені теж виписали ад, але поки проходжу обстеження в ендокринолога, вона сказала спочатку підтягнемо щитовидку, якщо тривожність не піде, будете пити свої ад. Тому перед психіатром завітайте до звичайних лікарів.
А ще, нахєра ви зв´язались з нарколигою? Настількі чешеться між ногами???
anonim_154
Коли мовчу- приємна жінка• 11 сентября 2024
24
Партнер то не батько ваших дітей я так розумію
Як ви лишайте дітей з наркоманом, а якщо він щось зробить з дітьми? Тому із дітьми проблема, що вони вже боюсь тривогу що все не добре

В першу чергу вам треба позбавитись того наркомана і далі життя потроху налагодиться, нову роботу знайдете, у Польщі то не проблема
like 4
anonim_183
Каркуша Клара• 11 сентября 2024
25
36 . Німеччина. Нереалізована в житті.
В Україні ще до війни народила дитину, бать дитини в побуті ніколи не допомагав, 10 років тягу все на собі виховання. Вже подихаю від цього. Поки що на соціалі, але скоро буду працювати як ви. Бо нереалізована. Теж думки такі як у вас . Якби була в Україні, то вже мабуть давно б це зробила
anonim_3
Крошка Енот• 11 сентября 2024
26
Кожного дня живу з цією думкою вже більше 30 років. І не тому, що вже 30 років все погано, а тому що загалом легше не жити ніж жити. Все просто, нема життя - нема проблем. Але є діти, посміхаємося та машемо.
crying_face 3
anonim_134
Швендяю містами• 11 сентября 2024
27
К психиатру. Назначит препараты. У вас нервная система на пределе
like 2
anonim_189
Українська Мрія• 11 сентября 2024
28
Я десь півроку тому мила посуд і плакала, так мене заіпав побут яким треба займатися все життя, кожен день, бо сім´я- це не про хочу, а про треба, завжди.
crying_face 1
anonim_89
ЗновЗдоров• 11 сентября 2024
29
У мене інколи просто нав´язливі думки є. Вони проходять як перестаю вважати їх чимось забороненим. Можливо візьміть листок та ручку і розкрутіть цю думку до кінця? Напишіть що ви можете втратити. Зверніться до психолога
anonim_89
ЗновЗдоров• 11 сентября 2024
30
Ответ дляВідморожена
Найважче не слухати нав´язливі думки.. по типу, що який сенс отак жити, все життя старалась, боролась, а всеодно нормально так і не жила. Ніколи не було легко. За 40 років нічого не маю, того, про що так мріяла і що мотивувало рухатись вперед. Завжди якісь обставини були, які не залежали від мене. І в голові крутиться нащо так страждати, ну, не вийшло, то покінчити треба з цим.. нічого страшного... Комусь дано, а тобі ні... Кожна людина приходить зі своєю програмою і своїми уроками.. тобі дано прожити саме такий досвід... Який сенс в усьому цьому?

Але не можу дітей лишити самих страждати... Треба бути поруч, їхньою опорою...
40 років це приблизно половина життя. Ще можна поступити в університет, вивчатися на нову професію і років 20 ще працювати. Переживіться свій розпорядок дня, введіть приємні ритуали. Ад обов´язково.
like 1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта

Похожие темы:

Ще з цiкавого


Популярные вопросы!

Сегодня Вчера 7 дней 30 дней

ещё

Сейчас читают!

Назад Комментарии к ответу

О нас | Служба Поддержки | Помощь

Правила | Ограничения | Cookies ©2008—2026 Советчица Kidstaff