Дайте вподобайок• 15 сентября 2024
Еміграція, друзі і родичі
Питання до тих, хто в Україні. Чи цікавились ви у тих, хто виїхав, як вони там?
Як часто? Коли перестали?
В мене таке відчуття, що лише я всім пишу, щось питаю, розказую, навязуюсь. Не пригадую, хто мені перший писав. Таке відчуття, що відносини стали «ти поіхала, в тебе нове життя, все пака». А потім же образи, що зникло спілкування. Через те, що я виіхала
Як часто? Коли перестали?
В мене таке відчуття, що лише я всім пишу, щось питаю, розказую, навязуюсь. Не пригадую, хто мені перший писав. Таке відчуття, що відносини стали «ти поіхала, в тебе нове життя, все пака». А потім же образи, що зникло спілкування. Через те, що я виіхала
показать весь текст
2
9
83
0
Я вам відповідаю як та, що нікуди не виїжджала. Що немає сенсу з виїхавшими назавжди якусь видимість спілкування зберігати, бо зовсім різні життєві контексти. І витрачати на це спілкування час та енергію взагалі незрозуміло навіщо.
1
4
Я розумію. В мене взагалі відчуття, що я нібито живу чуже життя і повинна прокинутися. Відкрию очі - і я в себе дома, біля каміну, або не веранді паю каву з любимої чашки і насолоджуюсь своїми гортензіями. Але відкриваю - чужа квартира, чуда країна, але хоч близькі поряд, живі і здорові
5
Ответ длямладокошкина
Я общаюсь только с родственниками, которые остались в Украине, с друзьями потихоньку сошло общение на нет. Во многом по той причине, что они осуждают мой выбор сменить страну. Когда мы с ними последний раз общались, то одна из подруг подчеркнула, что она платит налоги своей стране (а я типа нет), а вторая сказала, что я должна понимать, что сейчас я все получила , а в любой момент могу это потерять (как будто мне прям легко и я не сталкиваюсь с уймой проблем, и не пашу, как вол). После этого, мы не общались, вроде бы и не ссорились, но и не общаемся 
Но я понимаю, что война, многие в депрессии, уставшие и агрессивные. Люди устали
Но я понимаю, что война, многие в депрессии, уставшие и агрессивные. Люди устали
Важко це прийняти. Про осудження. І втрату контактів
Бо мене навіть мама звинувачує, що я виїхала
Бо мене навіть мама звинувачує, що я виїхала
3
Загалом так, мені не цікаво про їх Мальдіви. Ну і я не розумію цих всіх проблем з документами, адаптацією та ін. Відповідно і ті люди, які не виїздили, теж цього не розуміють. І який їм сенс оце слухати? Шоб шо? Шоб гордо заявляти — а от я зберігаю 300 років відносини!!! Ура!!! А по факту лише дарма витрачений час на пусті теревені про химині кури.
5
2
О, це зрозуміла відповідь.
Бо всі інші роздуми, чого виіхавші цікавляться Україною і чому не шукають контактів на чужині - це не зрозуміло було
Бо всі інші роздуми, чого виіхавші цікавляться Україною і чому не шукають контактів на чужині - це не зрозуміло було
Реально цікаво. Бо то країна, в якій я прожила 43 роки. Де залишилась моя мама, близькі родичі в Харкові, друзі....Де залишився твій дім. Чому ви гадаєте, що це заважає появі нового кола спілкування? Нехай собі буде і нове. Але воно аж ніяк так швидко не замінить минулого.
1
Мені це видається блюзнірством. Ну вже кажу як є. Коли знайома з Німеччини після чергового масованого ридала мені в трубку ойбожечки ой горечко ааййййрятуйте, хотілося нах послати страдаліцу. Ну я відморозилась. Вже не ридає 😂
1
2
4
В мене так само. Чомусь вважають, що ні про що спілкуватись. От все взагалі інше в інших країнах. Та нічого іншого не має, всюди люди і вони різні, зі своїми проблемами і радощами.
1
У 99% українців в Україні остання нервова клітина тримається на ниточці з останніх сил, і цих сил на підтримку подруг, яким важко десь там далеко немає, їх вистачає лише на тих хто тут поряд, на власних дітей, батьків і трішечки лишається на себе.
Я байдужа стала до чужої радості десь там за морем-океаном, чи проблем рівня як вивчити мову чи де орендувати краще житло
Я байдужа стала до чужої радості десь там за морем-океаном, чи проблем рівня як вивчити мову чи де орендувати краще житло
7
2
Мы выезжали с подругами и детьми вместе. Я и еще 2 вернулись в Украину, те кто остался остались там полными семьями, с мужьями, кто-то и с родителями. Все живут в хороших кварирах, мужья зарабатывают, они ездят отдыхают по Турциям, Египтам, Грециям, Франциям, выкладывают сторис с ресторанов, с подарками в виде 15х айфонов, кулонов Тиффани и т.д. Когда у нас дома обстрелы, то первые полгода писали, сейчас вообще не пишут и не спрашивают, живы ли мы вообще. Иногда картинку вставят типа рашатерорист и все, в промежутках между фото с бокалами.
Этим людям уже все равно, что тут, что с нами, так почему мне не должно быть все равно, что с ними? Судя по ежедневневным сторис у них все отлично))
Этим людям уже все равно, что тут, что с нами, так почему мне не должно быть все равно, что с ними? Судя по ежедневневным сторис у них все отлично))
6
1
Чесно, ви якась цікава особа. Якщо люди дійсно близькі, щирі і відверті, їм є про що говорити. Я дійсно хвилююсь за подружку, коли бачу в новинах, що шахеди чи щось летить через моє місто, вона дуже боїться. Іноді в цей час говоримо і чекаємо відбій тривоги. Мама в більш в спокійному місці проживає, але ж є її брат, який сидить в Харкові і ніяк не виманить. От реально, ви б виїхали і не хвилювались за своїх близьких? Я не знаю, значить ви така людина. Всі ми різні. І нормальні люди розуміють про що говорити, а про що ні, як ви пишете про Мальдіви. Боже, та є безліч тем для спілкування (діти, сусіди, догляд за собою, роботи, а чоловіків обгадить....)
3
2
Мене вибішують колеги, які наразі не в Україні, коли на ранковому колі починають сипатись питання ´´ну, що там? Обстріли? Світла ж немає? А взимку буде ще гірше! В Україні все погано, правда ж погано? Повний пздц,так?’ 
Або коли колега чоловік іншому, який в Україні, каже ´´новий закон про мобілізацію - це страшне, нам тут консульські послуги обмежують, уявляєш?´´
Або коли колега чоловік іншому, який в Україні, каже ´´новий закон про мобілізацію - це страшне, нам тут консульські послуги обмежують, уявляєш?´´
2
1
4
1
Ответ дляСегодня сержусь
Мене вибішують колеги, які наразі не в Україні, коли на ранковому колі починають сипатись питання ´´ну, що там? Обстріли? Світла ж немає? А взимку буде ще гірше! В Україні все погано, правда ж погано? Повний пздц,так?’
Або коли колега чоловік іншому, який в Україні, каже ´´новий закон про мобілізацію - це страшне, нам тут консульські послуги обмежують, уявляєш?´´
Або коли колега чоловік іншому, який в Україні, каже ´´новий закон про мобілізацію - це страшне, нам тут консульські послуги обмежують, уявляєш?´´
Жесть )))
Ну я тут не про маму чи братів-сестер говорю. Почитайте всі мої відповіді перед тим як ставити свої діагнози.
2
То ж тема про родичів і друзів. Автор в контексті вказує на дуже близьких,з якими тісно спілкувався. То ви вже про страдаліцу написали малознайому.....
Це цікавлюсь, в мене реально з цим виключенням світла та недосипом дохрена справ, я не люблю писанину та голосові, надаю перевагу живому спілкуванню, поїхали, значить їх нема в моєму житті. На повідомлення можу і через тиждень відповісти. Але я часто по роботі закордоном буваю, тому про видатні місця можу сама розповісти, а про життя люблю спілкуватись з живими людьми. Навіть з сестрою рідною, що живе в Канаді раз на місяць спілкуюсь.
4
1
1
Писала, отвечают. Но сами не пишут, даже после сильнейших обстрелов им не интересно как мы тут (хотя в зарубежных новостях полно сюжетов). И я перестала.
3
Не помітила. Якось я своїх добре знайомих не хочу нікуди посилати і морозитись. А якщо такі речі пишуть, то висновок якось інший в голові вимальовується.
2
Так, пишу.
Але тільки тим, які не ниють як важко спіймати білий льон з нової колекції і як хочеться оселедця, бо кальмари і восьминоги вже не лізуть
Але тільки тим, які не ниють як важко спіймати білий льон з нової колекції і як хочеться оселедця, бо кальмари і восьминоги вже не лізуть
1
О, так. Якщо судити по сторіс, які я викладаю раз на тиждень - в мене теж все супер. Активне життя, гарні картинки. Навіщо викладати страждання на весь світ. Поплакатись можна хіба що особисто. Хто готовий таке вислухати
Бо більшість не готові слухати якісь страждання. Та й питання від подруги були лиш в стилі «де була, що бачила». Ну ніде. Не до того поки що
Але якщо судити по інсті киівських блогерів, то у них теж все супер. Особливо ті, хто показують лайсфстайл, подорожв, місця в Києві
Бо більшість не готові слухати якісь страждання. Та й питання від подруги були лиш в стилі «де була, що бачила». Ну ніде. Не до того поки що
Але якщо судити по інсті киівських блогерів, то у них теж все супер. Особливо ті, хто показують лайсфстайл, подорожв, місця в Києві
Просто цікаво. За рахунок чого живуть такі ваші знайомі за кордоном. І як вони раніше жили
І про оселедця. Я жила в країні, де не було сольоноі риби взагалі. Це для мене було дивно. Бо країна морська. І я могла щось таке сказати, але як прикол. А не як варіант, що восьминоги вже не лізуть
Невже хтось справді з виіхавших розкидується хвастощами такими
І про оселедця. Я жила в країні, де не було сольоноі риби взагалі. Це для мене було дивно. Бо країна морська. І я могла щось таке сказати, але як прикол. А не як варіант, що восьминоги вже не лізуть
Невже хтось справді з виіхавших розкидується хвастощами такими
Да пусть катаются ради Бога, зачем это выставлять? Чтобы что? Казаться, а не быть это прикольно? Я когда разговор заводила, что, как дальше, что с работой, что с жильем - ответ всегда ’ да пока все ок, на работу не планирую пока, язык не учу, назад в Украину не хочу, хочу в Диснейленд поехать’)))) Ну и о чем можно говорить с этими людьми, у нас разные проблемы в жизни. У них жемчуг мелкий, а у нас хлеб черствый.
Загалом у більшості, хто не пише, позиція зрозуміла. Образа, що хтось поїхав і вас залишив
І все інше вже додумується. І про блюзнірство. І про не цікаво як там в Україні (тут швидше не цікавість, а тривога. Як мінімум в мене). І про якесь там шикарне життя з Мальдівами і креветками
Шкода. Але життя саме направляє, куди треба
І все інше вже додумується. І про блюзнірство. І про не цікаво як там в Україні (тут швидше не цікавість, а тривога. Як мінімум в мене). І про якесь там шикарне життя з Мальдівами і креветками
Шкода. Але життя саме направляє, куди треба
1
Навіщо було тему створювати, якщо все рівно «образа і заздрості».
Ви ж все рівно нічого іншого не почуєте
Ви ж все рівно нічого іншого не почуєте
1
Коли це вони перестали бути цікавими?
Я возила дітей влітку, чим викликала заздрість виіхавшоі подруги-бо у них заборона покидати країну перебування .
Я возила дітей влітку, чим викликала заздрість виіхавшоі подруги-бо у них заборона покидати країну перебування .
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу