Шкала Радощів• 04 октября 2024
Что Вы любили в детстве и юношестве? В чем было Ваше счастье и радость?
Какие фильмы, сериалы, мультфильмы, мультсериалы? Какая музыка? Какие мечты, хобби, увлечения были? Как любили отдыхать и проводить время? Что тогда было Вам в радость?
Недавно встретила такую информацию, что чтобы снова ощущать счастье и любовь к жизни нужно вспомнить что мы любили в детстве и начать иногда внедрять это в свою жизнь снова. Тогда пройдет ощущение черной полосы и жизнь снова станет интересной…
Недавно встретила такую информацию, что чтобы снова ощущать счастье и любовь к жизни нужно вспомнить что мы любили в детстве и начать иногда внедрять это в свою жизнь снова. Тогда пройдет ощущение черной полосы и жизнь снова станет интересной…
показать весь текст
1
2
2
41
0
Я була дуже сором´язливою і невпевненою дитиною, тому моїми захопленнями були читання і мультики-фільми. В той час і з першим і другим було проблемно, бо мале містечко з крихітною бібліотекою і відповідно телевізор з програмою ссср. Вже пізніше приєдналося польське телебачення, це було просто круто, але також згідно програми і не завжди була можливість подивитися. Та емоції від перегляду ’Нескінченної історії’ чи ’Термінатора’ вже ніколи не повторити. Нажаль. І ще музика, Джексон, Мадонна тощо ))) Я часто думаю, як же класно було в дитинстві, коли все так феєрично сприймалося і як шкода, що вже цього немає. Мені дуже хотілося мати голос, танцювати але на це була надто невпевнена та й можливості хіба хор чи народні танці, а я латиною захоплювалась. Ще подорожі, у нас на це не було грошей. Коли відкрили кордони і трохи заробила, це було моє вау. А потім просто життя трохи поламало. А зараз вже відчуття спустошення від цього світу.
1
НІЧОГО. Моє справжнє життя почалось в університеті і з заміжжям. Я вчилась, працювала, вийшла заміж на кохану людину. Обидва студенти, зелені, недосвідчені. Один одному писали реферати)) Потім народилась донька, гарна робота в обох, почали їздити за кордон… оце мої найкращі спогади.
Воно в мене було складне, гарно було до років 7, але там і памʼятаю дуже мало. А потім таке собі все до 18-19 років. Батько пив, бив, ай, навіть згадувати не хочу.
2
читала, слушала радио, писала письма в фан клубы Бекстрит бойз, вообще переписка письмами очень нравилась, можно было просто прийти к подружкам в гости, равно как и они ко мне, беззаботность, море летом всегда, куча времени, которое было только моим. Бабушка, которая меня обожала 
Живые папа и сестра 
Живые папа и сестра
Я також. До 8 все було чудово.
Але з 8 років я захворіла і занепала духом. Я невиліковно хвора. Звісно не інвалід хвала Богу…. Про те, та не вистачає радості та щасливого життя.. от і хочу згадати т що було до того страшного дня…
Але з 8 років я захворіла і занепала духом. Я невиліковно хвора. Звісно не інвалід хвала Богу…. Про те, та не вистачає радості та щасливого життя.. от і хочу згадати т що було до того страшного дня…
1
я навіть переписувалася з хлопцями там була рубрика, листи писали, фотки висилали. Ну от був в цьому якийсь шарм, справжні листи, з марками. Жодна смска тих відчуттів не передає.
1
наверное, в разном возрасте были разные любимые книги. я не могу сказать, что есть одна единственная любимая) Любимые авторы - Курт Воннегут, Дуглас Коуплед, Филип Дик)
с друзьями я гуляла, просто телек мне вообще как источник развлечения был совсем не интересен) впрочем, как и сейчас. наверное, единственная передача, которую я смотрела по телеку была Орел и Решка)
с друзьями я гуляла, просто телек мне вообще как источник развлечения был совсем не интересен) впрочем, как и сейчас. наверное, единственная передача, которую я смотрела по телеку была Орел и Решка)
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу