Пульт от линолеума• 26 ноября 2024
Рассказы свекрови
Ну она вообще склонна очень преувеличивать..но тут я прям в ступоре. Рассказывает,что мама оставляла ее сестру с 4 месяцев дома одну,в 8 уходила и до 14-15 она была одна в кроватке игралась. А потом приходила свекровь со школы и занималась ею до вечера,пока мама не придет. 🤪
показать весь текст
2
3
19
45
551
2
Ніяк не ходять. Чоловіки носять сумки, основні закупки на машині роблять. І каву пити і клумаки тягнути то різні речі
1
2
А маленьке звірятко загортало шоколад у фольгу (с)
Це про ваші фантазії.
В реальності вам треба спуститися із загорненою у ватну ковдру дитиною і коляскою з 4 поверху без ліфта, проїхатись до магазину хвилин 20-30, бо магазинів і аптек було мало, дитина впісялась і верещить, а ви ще не дійшли. Потім сходи в магазин, дитина на руках, коляска під магазином, ви переживаєте, щоб її не вкрали, бо вона імпортна, ледь дістали. Потім черга, якщо повезе хвилин на 20, дитина знову впісялась і продовжує верещати, ви мокра. А яйця перед вами закінчились.
Х..як, з вами радіо Маяк.
Це про ваші фантазії.
В реальності вам треба спуститися із загорненою у ватну ковдру дитиною і коляскою з 4 поверху без ліфта, проїхатись до магазину хвилин 20-30, бо магазинів і аптек було мало, дитина впісялась і верещить, а ви ще не дійшли. Потім сходи в магазин, дитина на руках, коляска під магазином, ви переживаєте, щоб її не вкрали, бо вона імпортна, ледь дістали. Потім черга, якщо повезе хвилин на 20, дитина знову впісялась і продовжує верещати, ви мокра. А яйця перед вами закінчились.
Х..як, з вами радіо Маяк.
29
2
Ответ дляchatGPT-шна
У 1972 році декретна відпустка була рівно рік. Моя мама з моєю старшою сестрою сиділа, і всі її подруги так само - у всіх старші діти 1970-1974 р.н.
’В магазині пусто’?
Якби ви це сказали про початок 90-х, я б повірила, а на початку 80-х було геть усе. І пральні машинки теж були, просто не у всіх автоматичні. У моїх батьків пралка з´явилася щойно одружилися - 1970 рік. Памперсів дійсно не було. А все решта написане вами - просто фантазія. Масло тоді в магазинах вільно було)))
’В магазині пусто’?
Якби ви це сказали про початок 90-х, я б повірила, а на початку 80-х було геть усе. І пральні машинки теж були, просто не у всіх автоматичні. У моїх батьків пралка з´явилася щойно одружилися - 1970 рік. Памперсів дійсно не було. А все решта написане вами - просто фантазія. Масло тоді в магазинах вільно було)))
Аа, я ж думаю, чого мої по масло в Київ їздили, мабуть, скучно було.
9
Не поверю, чтобы 1-2 конфеты взвешивали. Скорее всего 100 грамм ваша мама покупала, это как раз 1 руб стоило. Они были самыми дорогими, около 10 руб стоили. Примерно 6 конфет.
1
А в те, що була послуга ’Перелицювання пальто’, повірите?
Це коли сукно за десять років вигорало і пальто перешивали іншою стороною тканини назовні.
Це коли сукно за десять років вигорало і пальто перешивали іншою стороною тканини назовні.
20
1
Особисто мені розповідала знайома, що залишала свою 2-річну доньку одну вдома на півдня. Накидала їй на підлогу купу газет, журналів і сама йшла. І так щодня. Уяви не маю, що могла 2-х річна дитина півдня робити з тією макулатурою. Це були 70-ті роки.
Моего бывшего мужа, свекровь привязывала за ножку в кроватке, пока в магазин бегала
Меня с братом родители оставляли в дома, пока в кино ходили. Мне было 5, брату 2
Я впервые ребенка оставила на час, когда ему было 7 лет, и это притом что он у меня флегма полнейшая
Меня с братом родители оставляли в дома, пока в кино ходили. Мне было 5, брату 2
Я впервые ребенка оставила на час, когда ему было 7 лет, и это притом что он у меня флегма полнейшая
4
А моя мусила звільнитись. Лікарняний то видавали. Доїхав собі на автобусі до лікарні в район (попередньо почекавши з хвороб дитиною на зупинці десь пів годинки, гуищоб точно не пропустити єдиний автобус то), далі жива черга десь з кілометр і, якщо у лікаря буде гарний настрій, то лплутт лікарняний. І так, робота то при цьому нікуди не дівалась, їх треба було робити. А сестра хворіла два рази на місяць по два тижні) Ніхто таких ’співробітників’ не тримав, не чудіть. Точніше сильно залежало від керівництва і власне роботи.
4
Жила конечно. И не надо психовать и орать капсом - у меня хорошее зрение. Вы очень сильно преувеличиваете. Где-то платили, а где-то нет. Но не платили далеко не везде. Очень много предприятий приватизировали и даже модернизировали и они продолжали работать и платить зарплаты. Иногда даже в долларах.
Люди уходили оттуда, где не платили и шли туда где платили, к частникам например или начинали свою индивидуальную частную деятельность - тогда возможностей для этого было не паханное поле, было бы желание, закон про Кооперацию был принят ещё в 1989 году.Кто-то начал ездить за границу - за товаром или на заработки - железный занавес рухнул.
Люди уходили оттуда, где не платили и шли туда где платили, к частникам например или начинали свою индивидуальную частную деятельность - тогда возможностей для этого было не паханное поле, было бы желание, закон про Кооперацию был принят ещё в 1989 году.Кто-то начал ездить за границу - за товаром или на заработки - железный занавес рухнул.
6
Якщо б ті памперси так мало купували, то їх би вести в Україну було не вигідно. Де ж вони з прилавків магазинів або лотків зникали, якщо мало хто купував? Це як зараз дехто розповідає, що червону рибу і інші делікатеси мало хто купує. Аякже, мало хто:)
Не було такого, що не платили зарплати майже на всіх підприємствах і ніяк інакше. І це мені відомо абсолютно точно. Після приватизації приватними особами, ще й іноземних інвесторів залучали, все працювало і робітникам платили. Доречі, можете загуглити які іноземні підприємства розпочали роботу на території України ще з початку 90-х.
А окрім державних підприємств з´явилися багато кооперативів(ще в кінці 80-х), приватних фірм та підприємств. Було де працювати і заробляти. Тому , хто того дійсно хотів. А комусь легше і звичніше було сидіти в пилючному профкомі і чекати, що там щось кинуть на хліб. Пишу без осуду і бажання образити, просто констатую факт.
Не було такого, що не платили зарплати майже на всіх підприємствах і ніяк інакше. І це мені відомо абсолютно точно. Після приватизації приватними особами, ще й іноземних інвесторів залучали, все працювало і робітникам платили. Доречі, можете загуглити які іноземні підприємства розпочали роботу на території України ще з початку 90-х.
А окрім державних підприємств з´явилися багато кооперативів(ще в кінці 80-х), приватних фірм та підприємств. Було де працювати і заробляти. Тому , хто того дійсно хотів. А комусь легше і звичніше було сидіти в пилючному профкомі і чекати, що там щось кинуть на хліб. Пишу без осуду і бажання образити, просто констатую факт.
2
4
Ви якась чарівна . Величезний металургійний комбінат, в якому працювало пів міста, який постійно відгружав продукцію , сплачував зарплатню з затримкою в 8 міс. Не тому , що не було чим, а тому що так можна було. І так всюди.
В 98році виплатили всім, по усіх підприємствах, бо вийшов указ про штрафи за несплату зарплатні і компенсацію робітникам. І , о диво , кошти одразу знайшлись.
В 98році виплатили всім, по усіх підприємствах, бо вийшов указ про штрафи за несплату зарплатні і компенсацію робітникам. І , о диво , кошти одразу знайшлись.
11
1
Попитайте в будівельників , ремонтників, хто в ті роки працював на приватників. Як ,після здачі об´єкта, їм взагалі нічого не платили. Як кидали на зарплатню реалізаторів, дописуючи неіснуючу продукцію. І це все було в більшості випадків.
І так, комбінат, де працював мій чоловік, був вже в приватній власності.
І так, комбінат, де працював мій чоловік, був вже в приватній власності.
8
А памперси у нас лише в одному магазині продавались. Не дуже їх і завозили. Пізніше продавали поштучно. Масово упаковками почали купляти десь з 2000р.
6
Вам тоді скільки рочків було, 5 чи десять? Дурниці верзете.
Працювали на заводах, зарплатню отримували каструлями чи пральним порошком, торгували цим вздовж доріг.
Кооперативи клепали штучні квіти і гаражні ворота, от тільки купувати мало хто міг.
Ахнули сберкнижки з усіма грошима. Рвонула інфляція, всі стали мільйонерами. За мільйон можна було купити кілограм м´яса.
Тому краще не по повідайте казок.
Працювали на заводах, зарплатню отримували каструлями чи пральним порошком, торгували цим вздовж доріг.
Кооперативи клепали штучні квіти і гаражні ворота, от тільки купувати мало хто міг.
Ахнули сберкнижки з усіма грошима. Рвонула інфляція, всі стали мільйонерами. За мільйон можна було купити кілограм м´яса.
Тому краще не по повідайте казок.
1
13
Дуже однобока інформація у вас, з репертуару страшних казок.
Не витрачатиму час на людину, яка дуже пишається тим, що ховається в німецьких селах від джобцентру, і тим, що за три роки перебування в Німеччині вивчила тільки одну фразу- я німецькою не розмовляю і її не розумію.
Не витрачатиму час на людину, яка дуже пишається тим, що ховається в німецьких селах від джобцентру, і тим, що за три роки перебування в Німеччині вивчила тільки одну фразу- я німецькою не розмовляю і її не розумію.
1
2
2
Те що ви розповідаєте що кидали з зарплатнею людей, було й таке. Але далеко не у більшості випадків. Не треба мені нічого нікого питати, бо будівельником якраз працював мій брат, реалізатором працювала тітка. Заробляли дуже пристойно.
4
1
Ви з умисно не коментуєте незручні для вас факти, але ж я вас чарівною не називаю. До чого це хамство і агресія? Вочевидь що від невпевненості у своїй правоті.
Що заважало вашому чоловіку спробувати нове щось робити? Навіть попитати про роботу у сусіда бізнесмена?
Що заважало вашому чоловіку спробувати нове щось робити? Навіть попитати про роботу у сусіда бізнесмена?
4
Допис 436 ,то для вас. Дуже добре пам´ятаю ваші недавні істеричні теми про те як в Україні всі сидять на гуманітарці, а не працюють, і на Порадниці тільки самі зледені мамочки. Ні, ми тут працюємо, а не чекаємо поки нам гуманітарки кинуть. А у вас на всі періоди одна пісня і одні і ті самі страшні казки.
3
Папу с годика оставляли. И ещё петух привязанный к столу ,жил прямо в комнатке , послевоенные голодные годы ,чтоб не украли петуха ,держали в доме .Он мог клюнуть ,а папе было скучно и всё равно лез к тому петуху ,получал от него люлей, отползал и по новой .
На лбу был шрам всю жизнь ,петух рассёк кожу .
Бабушка работала на заводе и договорилась ,чтобы днём могла зайти посмотреть хозяйка квартиры ,где снимали комнатку.
На лбу был шрам всю жизнь ,петух рассёк кожу .
Бабушка работала на заводе и договорилась ,чтобы днём могла зайти посмотреть хозяйка квартиры ,где снимали комнатку.
6
Я вам могу написать, потому что знаю это абсолютно точно, что младенцев одних в квартире оставляют и сейчас, и 10 лет назад. Скажу более, такие есть и среди моих родственников. Пасынок и его жена оставляли свою дочку в 8 лет вечером одну, сами шли в ресторан, могли вернуться под утро. Люди благополучные, имеющие свой бизнес, без вредных привычек. Их дочка сама и ужинала, стелила себе и ложилась спать.
Лет 15 назад моя племянница родила дочку, девочке был месяц, они решили с мужем вместе пойти в магазин. Ребёнка не хотели будить ,потому что он спал. Думали вернуться быстро, но когда выходили, ключи с собой не взяли, забыли, дверь захлопнули. Потом их пришлось вышибать. Молодая пара, оба студенты последнего курса института. Всё вышеописанное, я конечно же не одобряю
Лет 15 назад моя племянница родила дочку, девочке был месяц, они решили с мужем вместе пойти в магазин. Ребёнка не хотели будить ,потому что он спал. Думали вернуться быстро, но когда выходили, ключи с собой не взяли, забыли, дверь захлопнули. Потом их пришлось вышибать. Молодая пара, оба студенты последнего курса института. Всё вышеописанное, я конечно же не одобряю
2
Послевоенные дети через одного первые месяцы жизни росли в чемодане. Чемоданы были фанерные. Вот такая первая кроватка. И даже не потому, что детских кроваток не было, их часто и ставить-то некуда было.
Первый год семейной жизни моя покойная знакомая жила с мужем под столом на матрасе. На столе лежала бабушка. На кровати отец с матерью. И еще 4 младших детей кто где… И все это в одной комнатушке. Какие там кроватки.. Потом на заводе дали одну комнату в общежитии на ДВЕ семьи. Им с мужем это казалось раем…
Первый год семейной жизни моя покойная знакомая жила с мужем под столом на матрасе. На столе лежала бабушка. На кровати отец с матерью. И еще 4 младших детей кто где… И все это в одной комнатушке. Какие там кроватки.. Потом на заводе дали одну комнату в общежитии на ДВЕ семьи. Им с мужем это казалось раем…
6
Нельзя было с коляской. У меня сестра 86 года рождения, уже совок был на исходе, но никаких колясок в магазине, поликлинике, молочной кухне. Были четкие правила. Кстати, двери были узкие, мало куда та коляска протиснуть в принципе могла. Я вот вспоминаю старый хлебный у дома… нифига туда не пролезет коляска, двери были двустворчатые распашные, но открыта только половина. Корзины в магазине появились 88-89 и то, только в новых универсамах. А так все в руках. И сперва стоишь в очереди выписать товар, потом в очереди в кассу, потом в очередь получить. Это если товар в магазине есть… а так пирамидкой морская капуста и какая-нибудь селедка…
2
8
Старшую племянницу в эти годы (вторая половина восьмидесятых) носила сестра в магазин в большой сумке с двумя ручками. Сумку несла как люльку. Потом носила в спортивной сумке- в той самой на которой было написано USA.
1
Нема ніякої агресії, тільки здивування. А чоловік правильно вчинив , зробив кар´єру, заробив гарну пенсію.
І хамства нема?:) А хамство - то не агресія ?:) Та байдуже.
Для кожного своє правильно. Було б бажання щось робити або не робити, а причини на те і на те завжди знайдуться.
Для кожного своє правильно. Було б бажання щось робити або не робити, а причини на те і на те завжди знайдуться.
3
1
Взагалі-то я писала вже про Перебудову(останні роки союзу) і старт Незалежності України- 90-ті.
Ваші сни мене не цікавлять.
Ваші сни мене не цікавлять.
4
То я ж і спитала, скільки рочків вам тоді було?
Бо ваші дописи мені нагадують дописи сучасної молоді, які питають у письменника, нащо він проходив цензуру своїх творів, не міг свою типографію відкрити?
Бо ваші дописи мені нагадують дописи сучасної молоді, які питають у письменника, нащо він проходив цензуру своїх творів, не міг свою типографію відкрити?
5
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу