Вже ніби звикли жити в цій реальності, але буває, що якесь одне відео вибиває з колії і кукуха їде помаленьку. Скорботний крик жінки, на центральному Майдані мого рідного міста, здається там лунали всі можливі відтінки болю.
Цей крик він небо розриває
Допоможіть, я вас благаю!
Кричала мати, нема сина!
Допоможіть! Он там дитина,
У домовині... нема сили
Я ж вірила, я так просила
Благала, з Богом говорила
Не того, сину, я хотіла
В душі моїй глибока рана
Я ж вірила, я сподівалась
Не справдились її надії
Молитви у війні розбились
Ховала мати свого сина
Віддавши серце по частинах...
P.S можна ставити рука лице, байдуже. Самовираження в поезії - моя терапія
Цей крик він небо розриває
Допоможіть, я вас благаю!
Кричала мати, нема сина!
Допоможіть! Он там дитина,
У домовині... нема сили
Я ж вірила, я так просила
Благала, з Богом говорила
Не того, сину, я хотіла
В душі моїй глибока рана
Я ж вірила, я сподівалась
Не справдились її надії
Молитви у війні розбились
Ховала мати свого сина
Віддавши серце по частинах...
P.S можна ставити рука лице, байдуже. Самовираження в поезії - моя терапія
25
Дюагональ• 18 декабря 2024
больно...Господи береги каждого воина, сыночек верю в тебя, ты обещал.
Хочется орать от бессилия...
Хочется орать от бессилия...
10
Воленс-неволенс• 18 декабря 2024
Чому ставити рука-лице!? Чи тут такі бувають не в собі, що й поставити можуть.
L-i-s-a-92af• 18 декабря 2024
Коли народились у мами сини,
Тривожить їх думка — не було б війни.
Щоб доля гірка не дісталася сину,
Щоб горе тяжке не зборило родину.
Коли синів хоронять матері,
Погасне сонце на усій землі.
І знов за правду схаменися, світе,
Допоки нам усім ще сонце світить.
Тривожить їх думка — не було б війни.
Щоб доля гірка не дісталася сину,
Щоб горе тяжке не зборило родину.
Коли синів хоронять матері,
Погасне сонце на усій землі.
І знов за правду схаменися, світе,
Допоки нам усім ще сонце світить.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу