Стебель березы• 01 января в 11:07
А привітання президента на Новий рік обговорили?
Дорогий народе!
За мною – «Україна-мати». Україна, яка твердо стоїть на ногах. Не схиляє голови, дивиться вперед, вірить у своє майбутнє й перемогу над усім тим злом, що Росія нам принесла. Україна, яка здатна досягти справедливого миру, маючи щит і меч. Захищаючи свій народ, свої кольори, свою незалежність. Я звертаюся сьогодні до всіх, хто цінує Україну, береже свою державу, каже з любов’ю про неї: «Моя». Я дякую вам за 2024-й. Нашим людям, що проходять усі труднощі з гідністю. Людям, для яких бути громадянами України – гордість. А для мене гордість – бути Президентом таких людей, українців та українок, які доводять: жодні крилаті ракети не здолають народ, у якого є крила.
Протягом цього високосного року ми доводили це щодня. І бачили це вчора. Коли були окрилені щастям, бо на рідну землю з полону повернулося 189 українців. Бо вони зустрінуть Новий рік удома. Бо ми повертаємо своїх. 1358 людей за цей рік. 3956 українців за цей час. І я називаю не приблизні, а дуже точні цифри, бо кожна з них – це людина, наша людина, дуже важлива людина. І з поверненням кожної ми повертаємо в Україну життя.
І як щоразу, коли це стається, плачемо ми всі. Неважливо, розчулена мати, або це дитинка, яка дочекалась татуся, чи Президент України, ми плачемо всі, бо всі ми – люди й зберегли в собі світло.
І воно допомагало нам вистояти ці понад тисячу днів. Бути сміливими, коли це так потрібно. Бути сильними, коли це так важливо. Як це робили наші вчителі, наші медики, наші енергетики, наші транспортники, як це робили всі наші ППОшники, мобільні вогневі групи. Хлопці, що збили за цей рік 1310 крилатих і балістичних ракет, 7800 іранських «шахедів». Браво! Гордість! Дякуємо! Ми пройшли цей рік разом. Долали разом усе, що приносив 2024-й. Перемоги й невдачі. Радощі й виклики. Сльози щастя, коли нам вдавалось. І сльози болю, коли нас ранили – в серце.
Липень. Ранок. «Охматдит». Так б’ють слабаки й боягузи. І ми ніколи не забудемо ці дитячі очі. І ми ніколи їм цього не пробачимо! Коли зло несе смерть, наша відповідь – живий ланцюг. Такий вигляд має сила українців. І ту нашу єдність було помітно з космосу. Її бачив Бог. Бачив, які в нас люди. Які в нас діти. І я не забуду ті неймовірно дорослі та сильні очі хлопчика з «Охматдиту». Скільки в ньому життя, енергії, гідності! І наскільки одна ця дитина сильніша за Путіна! Наскільки всі наші діти сильніші за все їхнє зло. Українські хлопчики та дівчатка, які перемагають цю війну, здобувають знання онлайн і навіть у підземних школах, виграють світові наукові олімпіади, збирають кошти для нашої армії, вигадують технічні рішення, що допомагають нашій обороні. Ви – фантастичне покоління! Ось за кого ми боремось. Ось кого передусім захищають наші герої, наші воїни. Хто тримається сам і тримає на своїх плечах незалежність. Там, де воля й доблесть б’ються щодня, і зараз – в цю новорічну ніч. На всіх наших напрямках. На всіх. На сході, де зараз дуже, дуже важко й дуже непросто. Але ми віримо, ми знаємо: вистоїте. Вистоять наші хлопці. Вистоять ваші дух і сміливість. Усе те, завдяки чому ви цьогоріч не віддали наші Суми й Харків, наш Херсон і наше Запоріжжя. А росіяни цього дуже хотіли. Та натомість ви віддали окупантам борг, повертаючи війну назад додому, у Росію. І той, хто сіяв лихо на нашій землі, отримав його на своїй. На Курщині та в інших місцях, куди цьогоріч прилітала наша відповідь, наша справедливість.
Справедливість. Всього одне слово, але за ним стоять сотні тисяч наших людей. Наша «оборонка» й наша наука. Чиї розум і праця робили нас міцнішими, бо 30 % усього, що в цьому році було в наших хлопців на полі бою, – усе це було зроблено в Україні.
І на одному такому заводі я запитав у молодого інженера: «Як же вам стільки вдалося, як же ці люди стільки змогли?». І хлопець пожартував: «Так то ж не просто люди, вони – ракети».
І знаєте, в цей момент мені стало соромно як громадянину, що з 90-х років держава не помічала таких наших людей. І я пишаюся, коли весь рік, зустрічаючись із ними, чую: вони щасливі, що потрібні Україні. І що Україна знову будує своє, свої ракети. І вперше робить понад мільйон БпЛА за рік. Змушує ворога вчити українську. «Паляниця», «Пекло», «Рута». Змушує тремтіти від слів «Нептун» і «Сапсан». Усе це – наші ракети. Українські. «Гор», «Вампір», «Колібрі», «КАМІК», «Лютий», Heavy Shot, Fire Point. Усе це – наші дрони. Українські. І все це – наші аргументи, аргументи для справедливого миру.
Його здобувають тільки сильні. І те, що ми такі, доводили не раз. Наші спортсмени. Олександр Хижняк, наш Танк. Ольга Харлан, Ярослава Магучіх, усі наші олімпійці та паралімпійці, за яких ми так уболівали, переживали, так кричали від радості й гордості, коли вгору здіймався синьо-жовтий прапор. Ми тримали удари й давали здачі разом з Олександром Усиком. Усе це – про дещо більше, аніж тільки спорт. Це про наш характер. Про те, ким ми є і на що здатні. Сенси й символи. Про те, що бої Сашка, як щоденні битви всієї України, показують нам: байдуже, наскільки противник більший за тебе, важливо, наскільки більша твоя воля. Тоді це захоплює подих усього світу! І всі лідери мені відверто казали: «Ми ніколи такого не бачили – коли повна зала Нотр-Дам-де-Парі аплодує». І це були оплески вам. Усім нашим людям. Ось так звучить повага до України. Ось що таке незалежність.
Це коли ми не віддаємо своє. І коли не забуваємо своїх. Тих, хто в полоні. І ми будемо боротися за кожну людину, яка, на жаль, досі там. І будемо боротися за всіх, кого Росія загнала в окупацію, та не змогла окупувати їхні українські серця. І скільки б зло під дулом автоматів не роздавало паспортів, наші люди кажуть: «Ви тут не рідні, ви – тимчасові». І весь той завезений бур’ян не приживеться на нашій землі, не переможе корінних. І я завжди згадую історію про нашого одного українського дідуся, у якого окупанти запитали: «Который час?» І почули відповідь: «Час звалити з нашої землі». Ось що таке воля всередині, яку просто неможливо окупувати. І я звертаюся до всіх, хто несе в собі цю волю, на тимчасово окупованих територіях. Дорогі українці! Я знаю, що ви зустрічаєте Новий рік за нашим часом і зараз ви чуєте ці слова. У нашому Криму, на Донбасі, в Мелітополі, в Маріуполі – всюди, де чекають Україну. І куди одного дня Україна повернеться, щоб бути разом. І єдине, що розділятиме українців, – це щедро накритий стіл.
За мною – «Україна-мати». Україна, яка твердо стоїть на ногах. Не схиляє голови, дивиться вперед, вірить у своє майбутнє й перемогу над усім тим злом, що Росія нам принесла. Україна, яка здатна досягти справедливого миру, маючи щит і меч. Захищаючи свій народ, свої кольори, свою незалежність. Я звертаюся сьогодні до всіх, хто цінує Україну, береже свою державу, каже з любов’ю про неї: «Моя». Я дякую вам за 2024-й. Нашим людям, що проходять усі труднощі з гідністю. Людям, для яких бути громадянами України – гордість. А для мене гордість – бути Президентом таких людей, українців та українок, які доводять: жодні крилаті ракети не здолають народ, у якого є крила.
Протягом цього високосного року ми доводили це щодня. І бачили це вчора. Коли були окрилені щастям, бо на рідну землю з полону повернулося 189 українців. Бо вони зустрінуть Новий рік удома. Бо ми повертаємо своїх. 1358 людей за цей рік. 3956 українців за цей час. І я називаю не приблизні, а дуже точні цифри, бо кожна з них – це людина, наша людина, дуже важлива людина. І з поверненням кожної ми повертаємо в Україну життя.
І як щоразу, коли це стається, плачемо ми всі. Неважливо, розчулена мати, або це дитинка, яка дочекалась татуся, чи Президент України, ми плачемо всі, бо всі ми – люди й зберегли в собі світло.
І воно допомагало нам вистояти ці понад тисячу днів. Бути сміливими, коли це так потрібно. Бути сильними, коли це так важливо. Як це робили наші вчителі, наші медики, наші енергетики, наші транспортники, як це робили всі наші ППОшники, мобільні вогневі групи. Хлопці, що збили за цей рік 1310 крилатих і балістичних ракет, 7800 іранських «шахедів». Браво! Гордість! Дякуємо! Ми пройшли цей рік разом. Долали разом усе, що приносив 2024-й. Перемоги й невдачі. Радощі й виклики. Сльози щастя, коли нам вдавалось. І сльози болю, коли нас ранили – в серце.
Липень. Ранок. «Охматдит». Так б’ють слабаки й боягузи. І ми ніколи не забудемо ці дитячі очі. І ми ніколи їм цього не пробачимо! Коли зло несе смерть, наша відповідь – живий ланцюг. Такий вигляд має сила українців. І ту нашу єдність було помітно з космосу. Її бачив Бог. Бачив, які в нас люди. Які в нас діти. І я не забуду ті неймовірно дорослі та сильні очі хлопчика з «Охматдиту». Скільки в ньому життя, енергії, гідності! І наскільки одна ця дитина сильніша за Путіна! Наскільки всі наші діти сильніші за все їхнє зло. Українські хлопчики та дівчатка, які перемагають цю війну, здобувають знання онлайн і навіть у підземних школах, виграють світові наукові олімпіади, збирають кошти для нашої армії, вигадують технічні рішення, що допомагають нашій обороні. Ви – фантастичне покоління! Ось за кого ми боремось. Ось кого передусім захищають наші герої, наші воїни. Хто тримається сам і тримає на своїх плечах незалежність. Там, де воля й доблесть б’ються щодня, і зараз – в цю новорічну ніч. На всіх наших напрямках. На всіх. На сході, де зараз дуже, дуже важко й дуже непросто. Але ми віримо, ми знаємо: вистоїте. Вистоять наші хлопці. Вистоять ваші дух і сміливість. Усе те, завдяки чому ви цьогоріч не віддали наші Суми й Харків, наш Херсон і наше Запоріжжя. А росіяни цього дуже хотіли. Та натомість ви віддали окупантам борг, повертаючи війну назад додому, у Росію. І той, хто сіяв лихо на нашій землі, отримав його на своїй. На Курщині та в інших місцях, куди цьогоріч прилітала наша відповідь, наша справедливість.
Справедливість. Всього одне слово, але за ним стоять сотні тисяч наших людей. Наша «оборонка» й наша наука. Чиї розум і праця робили нас міцнішими, бо 30 % усього, що в цьому році було в наших хлопців на полі бою, – усе це було зроблено в Україні.
І на одному такому заводі я запитав у молодого інженера: «Як же вам стільки вдалося, як же ці люди стільки змогли?». І хлопець пожартував: «Так то ж не просто люди, вони – ракети».
І знаєте, в цей момент мені стало соромно як громадянину, що з 90-х років держава не помічала таких наших людей. І я пишаюся, коли весь рік, зустрічаючись із ними, чую: вони щасливі, що потрібні Україні. І що Україна знову будує своє, свої ракети. І вперше робить понад мільйон БпЛА за рік. Змушує ворога вчити українську. «Паляниця», «Пекло», «Рута». Змушує тремтіти від слів «Нептун» і «Сапсан». Усе це – наші ракети. Українські. «Гор», «Вампір», «Колібрі», «КАМІК», «Лютий», Heavy Shot, Fire Point. Усе це – наші дрони. Українські. І все це – наші аргументи, аргументи для справедливого миру.
Його здобувають тільки сильні. І те, що ми такі, доводили не раз. Наші спортсмени. Олександр Хижняк, наш Танк. Ольга Харлан, Ярослава Магучіх, усі наші олімпійці та паралімпійці, за яких ми так уболівали, переживали, так кричали від радості й гордості, коли вгору здіймався синьо-жовтий прапор. Ми тримали удари й давали здачі разом з Олександром Усиком. Усе це – про дещо більше, аніж тільки спорт. Це про наш характер. Про те, ким ми є і на що здатні. Сенси й символи. Про те, що бої Сашка, як щоденні битви всієї України, показують нам: байдуже, наскільки противник більший за тебе, важливо, наскільки більша твоя воля. Тоді це захоплює подих усього світу! І всі лідери мені відверто казали: «Ми ніколи такого не бачили – коли повна зала Нотр-Дам-де-Парі аплодує». І це були оплески вам. Усім нашим людям. Ось так звучить повага до України. Ось що таке незалежність.
Це коли ми не віддаємо своє. І коли не забуваємо своїх. Тих, хто в полоні. І ми будемо боротися за кожну людину, яка, на жаль, досі там. І будемо боротися за всіх, кого Росія загнала в окупацію, та не змогла окупувати їхні українські серця. І скільки б зло під дулом автоматів не роздавало паспортів, наші люди кажуть: «Ви тут не рідні, ви – тимчасові». І весь той завезений бур’ян не приживеться на нашій землі, не переможе корінних. І я завжди згадую історію про нашого одного українського дідуся, у якого окупанти запитали: «Который час?» І почули відповідь: «Час звалити з нашої землі». Ось що таке воля всередині, яку просто неможливо окупувати. І я звертаюся до всіх, хто несе в собі цю волю, на тимчасово окупованих територіях. Дорогі українці! Я знаю, що ви зустрічаєте Новий рік за нашим часом і зараз ви чуєте ці слова. У нашому Криму, на Донбасі, в Мелітополі, в Маріуполі – всюди, де чекають Україну. І куди одного дня Україна повернеться, щоб бути разом. І єдине, що розділятиме українців, – це щедро накритий стіл.
показать весь текст
1
38
1
4
18
146
3
Пампушечка• 01 января в 12:32
Ответ дляЗ вишневого садка
У нас нет войны. Президент не легитимный. Конституцией вертит как цыган солнцем. В стране хаос. И вы будете рассказывать этот маразм людям?
Ви ту конституцію хоч в очі бачили?
2
3
4
Мудрецыха мира• 01 января в 12:32
Ответ дляТебеОноНадось
Закриття кордонів, українські чоловіки в заручниках, розкрадання військових бюджетів. І головне - зрив перемовин у березні 2022. Закон як дишло, повернуть туди куди захочуть.
Ну и?Он к этому времени будет под надёжной защитой его партнёров.Или Януковичу его выроки в Украине как то мешают жить в Ростове.
Кроме этого,закрыл кордоны не он,а Постанова Кабмина. Касаемо военных бюджетов,то ОП ими не распоряжается.Для этого есть опять исполнительная власть в виде того же Кабмина и министерств.
Кроме этого,закрыл кордоны не он,а Постанова Кабмина. Касаемо военных бюджетов,то ОП ими не распоряжается.Для этого есть опять исполнительная власть в виде того же Кабмина и министерств.
2
2
5
Пампушечка• 01 января в 12:32
Ответ дляВесела моль
Конкрети нуль. ’Щось роблю, але нікому не скажу’.
Напишіть прямо, не роблю нічого, воюю на порадниці.
Напишіть прямо, не роблю нічого, воюю на порадниці.
Хто ви така ,щоб я вам звітувала? Ніхто
4
Ответ дляМудрецыха мира
Это не плохо.Только надо называть вещи своими именами.
Так и я об этом. Жрать салатик под пуски ракет и видео бомбежек - это сюрреализм. Эпичнее вчерашней ’инсталляции’ - только недавний видос с ВДНХ, где над советскими ’достижениями народного хозяйства’ под вой сирены киевляне кружатся на карусели, украшенной жовто-блакитными флагами
2
3
11
Забрызжу ядом• 01 января в 12:34
ботня на форуме старые методички строчит.а 18ти летние русские срочники на курско-белгородских полях без ног и рук истекают кровью
3
1
7
Пампушечка• 01 января в 12:34
Ответ дляЗабрызжу ядом
Вони своїх не забирають, бо компенсацію платити треба.
1
4
Плету интриги• 01 января в 12:35
Ответ дляЗ вишневого садка
У нас нет войны)))
В вашем дурноватом мировосприятии возможно
1
1
Ацетилсалициловая кислота• 01 января в 12:35
Ответ дляOl-a
Голосовалку надо было добавить, чтоб понять что смотрит эти спичи от силы 1% адекватного населения.
Щось з їх адекватністю ви перебільшуєте))
Почекуха• 01 января в 12:35
Ответ дляliss
Вот именно с 91 года ничего не менялось , каждый некомпетентный и богател со временем . Для населения одни покращання ..
Так з 91 року всі вкладались в цей розвал.
Але хоч війни не було. А тут мені досі важко зрозуміти як можна було повестись на весь той зелений маразм
Але хоч війни не було. А тут мені досі важко зрозуміти як можна було повестись на весь той зелений маразм
1
7
Плету интриги• 01 января в 12:35
Ответ дляМудрецыха мира
У нас война только на линии фронта.Дальше военное положение.
Война везде , потому что бомбят везде
1
2
1
Пампушечка• 01 января в 12:36
Ответ дляЗ вишневого садка
Как можно хотеть то, что уже произошло?
Шо у вас там проізошло?
1
Ацетилсалициловая кислота• 01 января в 12:37
Ответ дляTANYA 0 0 0 0
Ще перед тим хтось в домі включив новорічний квартал, то піз.....ць . Просто як знущання, обвислі , розтовстілі морди з тупити примітивними недолугими жартами. Дивилася хвилин 15, тільки зіпсувала собі настрій перед новим роком. На який контент вони розраховані? Дно
На їх електорат.
Ацетилсалициловая кислота• 01 января в 12:38
Ответ дляМудрецыха мира
Ну и?Он к этому времени будет под надёжной защитой его партнёров.Или Януковичу его выроки в Украине как то мешают жить в Ростове.
Кроме этого,закрыл кордоны не он,а Постанова Кабмина. Касаемо военных бюджетов,то ОП ими не распоряжается.Для этого есть опять исполнительная власть в виде того же Кабмина и министерств.
Кроме этого,закрыл кордоны не он,а Постанова Кабмина. Касаемо военных бюджетов,то ОП ими не распоряжается.Для этого есть опять исполнительная власть в виде того же Кабмина и министерств.
Ви телемарафон хоч іноді виключаєте?
9
Лукава Кішка• 01 января в 12:39
Ответ дляПампушечка
Вони своїх не забирають, бо компенсацію платити треба.
Це ви зараз про нас, українців, написали? Бо довідки неможливо отримати, коли з людиною щось стається
1
5
Пэрисхилтонша• 01 января в 12:40
Ответ дляМишка-шалунишка
Муж включил. Своего рода традиция. Та такое. Просто мы уже от него не в восторге.
А от кого в восторге? Посмотрите другого володьку и поймете, что наш очень крут.
1
3
5
7
Пэрисхилтонша• 01 января в 12:41
Ответ дляOl-a
Голосовалку надо было добавить, чтоб понять что смотрит эти спичи от силы 1% адекватного населения.
А чего не смотреть. Посмотрите хотя бы на Киев, на статую (Свободы?)
1
Лукава Кішка• 01 января в 12:41
Ответ дляПэрисхилтонша
А от кого в восторге? Посмотрите другого володьку и поймете, что наш очень крут.
🤮🤮🤮🤮🤮🤡💩
4
Мюллерная• 01 января в 12:42
Поздравление президента бы посмотрела, но не було сечі)) терпіти потуги нелегітимного боневтіка.
До 14.01 еще гости, встречи и праздники. Посмотрю как-нибудь потом.
До 14.01 еще гости, встречи и праздники. Посмотрю как-нибудь потом.
2
7
ПампушОК• 01 января в 12:42
Ответ дляliss
Мда уж усталость от потужного огромная .
Не хочется чтоб он отсвечивал это 💯
Не хочется чтоб он отсвечивал это 💯
У меня одна только мысль - хоть бы следующий НГ встретить без него
2
8
2
Пэрисхилтонша• 01 января в 12:42
Ответ дляAnnalise
Чуть не блеванула, пока смотрела
Лучше бы куранты нормальные сделали
Лучше бы куранты нормальные сделали
И Кремль? Нафига вам куранты? Может еще Спасскую башню?
1
2
6
Пампушечка• 01 января в 12:42
Ответ дляЛукава Кішка
Це ви зараз про нас, українців, написали? Бо довідки неможливо отримати, коли з людиною щось стається
Ідіть , краще, в своїй фольговії приберіть.
2
Мудрецыха мира• 01 января в 12:42
Ответ дляАцетилсалициловая кислота
Ви телемарафон хоч іноді виключаєте?
А разве в теле марафоне рассказывают о том, как перестраховались наши владные олимпийцы?Да ну,не может быть,пойду гляну
1
3
Лукава Кішка• 01 января в 12:43
Ответ дляМюллерная
Поздравление президента бы посмотрела, но не було сечі)) терпіти потуги нелегітимного боневтіка.
До 14.01 еще гости, встречи и праздники. Посмотрю как-нибудь потом.
До 14.01 еще гости, встречи и праздники. Посмотрю как-нибудь потом.
100%!
Дама с собачкой• 01 января в 12:43
Ответ дляРостки жимолости
Нет,но была скрытая предвыборка. Сколько нам дали, сколько дадут, Америка, Америка. Я-мододец,дали потому что я ж просил
Дадут ещё. ЕС не за горами
Дадут ещё. ЕС не за горами
Ага, дадут... Особенно после того, как мы Европе газ перекрыли.. Он про это ’достижение’ не забыл упомянуть, я надеюсь?
2
7
Пэрисхилтонша• 01 января в 12:43
Ответ дляМюллерная
Поздравление президента бы посмотрела, но не було сечі)) терпіти потуги нелегітимного боневтіка.
До 14.01 еще гости, встречи и праздники. Посмотрю как-нибудь потом.
До 14.01 еще гости, встречи и праздники. Посмотрю как-нибудь потом.
Ну вот видите - и встречи, и праздники , и покушать есть на что, да? В ДНР с этим похуже будет.
1
3
1
Пэрисхилтонша• 01 января в 12:43
Ответ дляПампушОК
У меня одна только мысль - хоть бы следующий НГ встретить без него
А С кем? С Ботоксным? Вы желаете смерти Зеленскому?
2
2
Лукава Кішка• 01 января в 12:44
Ответ дляПампушечка
Ідіть , краще, в своїй фольговії приберіть.
Только после того, как Вы уберете в своей голове и перестанете выдавать свои идиотские советы для тех, кто Вас не спрашивает
2
З вишневого садка• 01 января в 12:44
Ответ дляПампушечка
Хто ви така ,щоб я вам звітувала? Ніхто
Так надо свои слова подкреплять действиями
1
З вишневого садка• 01 января в 12:44
Ответ дляПампушечка
Ви ту конституцію хоч в очі бачили?
А вы?)
1
1
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу