Заздрісні сестри(брати) та спадок

Не позорьтесь хоть

Иска ’о разделении счетов’ не существует

Мама не спілкується зі своєю сестрою взагалі. Причина банальна - заздрість. Хоча обидві фінансового забезпечені і щасливо заміжні.
Мої батьки поступили розумно при розлучені. Я одразу отримала квартиру замість аліментів в 14 років. Все інше моїй сестрі від наступного шлюбу батька. Нам ділити немає чого. Стосунки нормальні

Мудрі батьки- майже гарантія нормальних відносин сестер-братів...

В усіх спадкових конфліктвх між рідними сестрами і братами завжди винні їх батьки. Завжди.
І взагалі, в поганих відносинах між рідними братами і сестрами - малими та дорослими - завжди винні батьки.

А як ви гадаєте, хто саме заздрить, ваша мама чи її сестра?

Часто муж/жена этих братьев сестер сунут нос в наследство и приносят роздал.
Они же тявкают больше всех

о саме так часто відбувається...при чому я ніколи не очікувала такого від нібито доброго та спокійного мужа сестри....

Не погоджуюся. Моя мама на 99% зруйнувала відносини її чоловіка з батьками та братом. Накручувала його роками, що іншого брата люблять більше. Що він розумніший. Що десь та його образили, а він не звернув увагу. Хоча це неправда, бо вітчим отримав квартиру і дачу від батьків в юності і зараз, а його молодший і успішний брат отримає квартиру в якій живуть батьки коли-небуть. Вітчим же отримав свою квартиру 30 років назад. Але моя мама все одно зробила все, щоб він не спілкувався зі своєю родиною. Вітчим не дуже розумний і тому втратив всіх родичів завдяки її примхам

Заздрить моя мама. Її сестра входила в топ 10 кращих бізнес жінок України і вдало вийшла заміж за забезпеченого чоловіка. Втретє)) Мама - відомий крутий хірург, яке таких статків як сестра і чоловіка - майже олігарха не має. Ще з дитинства ревнує до матері, що та любить молодшу сестра більше. Не спілкуються взагалі.

А ви спілкуєтеся з успішною тіткою та її дітьми, вашими кузенами?

З тіткою, так. Вона - одна з найближчих мені людей в житті. Мама дуже ревнує(( скандали інколи влаштовує мені за це. З кузенами не дуже спілкуюся.

Не спілкуюсь з сестрою. Раніше були гарні відносини, але як виявилось вона все життя мені заздрила, і у відмістку скривдила мене у самий тяжкий для мене час. І в сказала все все, що в ж в мене і чого немає у неї. Після цього я не спілкуюсь з нею, вже рік. І чудово себе почуваю

В мене схожа ситуація, а чи були якись червоні праворці під час ваших гарних відносин, на які треба було звернути увагу?

Частіше в різностатевих дітей холодні стосунки, ще батьки вносять свій вклад, коли виділяють більше одного з дітей, більше помагають, спадок ділять не порівну.
Але, звісно, є дуже гарні приклади

я бы свои отношения с братом охарактеризовала как нейтральные. До его женитьбы были нормальные теплые отношения, но потом его жена внесла свою лепту. Она как-то не очень расположена к нашей семье в целом и соответственно брат стал меньше общаться со мной, с родителями. Как бы с одной стороны понимаю его, а с другой жены завтра может и не стать, а отношения уже с родственниками не те.

До войны все было хорошо.
После-раз в год поздравление с днем рождения. Брат в Крыму, разделились взгляды...
Квартиру родителей, наоборот, никто не хотел принимать. У него один сын, у меня одна дочь. Никто там жить не хочет, и, наверное, не будет. Из-за войны не успела переоформить квартиру. Стоит пустая. Была бы рада, если бы кто из родственников стал там жить.

Так, були, як приклад була така натягнута посмішка і вичавлена радість коли мені підіймали зарплатню або посаду. Але но в принципі не сильно емоцвіональна, тому я не розуміла. Але коли вона мені все випалювала, все що їй було заздрісно, то я зрозуміла, що то була саме емоція не радості. Але то таке.

Ну скажімо майже не було червоних прапорців.....

У нас всегда с братом были безразличное друг к другу отношение. Над этим постарались родители отчима, тоесть его бабка, ну и моя мама не делала ничего чтоб нас сдружить. Наоборот, я им мешала строить семью. Делить нам нечего, тот старый дом заберет себе, мне он и не нужен. Но в целом, когда ему нужно было, я выручила.

А выехать не звал?
Я со своим двоюродным братом не общаюсь, хотя в детстве очень любили друг друга, я намного младше. Но когда полномасштабная война началась, написала его жена)), с ней я тоже дружила, и пригласила к себе. А так, вот вообще не общаемся лет 20, только поздавления на нг и др.

Ми з чоловіком жили в достатку, чоловіка брат біднувато. Свекруха все купувала для тих дітей . Ми не обіжалися , розуміли чому. Навіть квартиру батьківську ми казали, щоб всю віддали брату. В нас було де жити, брат знімав. Але батьки всеодно хотіли, щоб квартира дісталася не одному сину, а щоб і другому. Так і вийшло. Батьків вже нема давно

Ще спадщину не ділили. Але з братом чоловіка погані відносини. Винна свекруха. Яка знецінювала і гнала на мене. Бо 2 роки брат жив у сусідньому гуртожитку - але їв і знаходився у нас одружених, за наш кошт. Врешті кричав мені особисто, що я в нього брата вкрала. Коли в нього з’явилася 3 дівчина - не спішили знайомитись. І коли я їхала на місяць до себе - він з дівчиною, потім жінкою - їхали в гості в нашу квартиру в тому ж місті. Чоловіка батьки виписали і приватизували на себе з братом 4 кімнатну квартиру, потім продали за 100 тис. Чоловіку дали 5 тис на квартиру за 4 роки до цього. А більше не буде, бо нічого не винні. Я просто перестала запрошувати на свої ДР, потім і чоловік на свої ДР.
Зі своїм братом ніякі відносини, він грає в компігри. Любила невістку - мама моя їй подарунки, я з за кордону якійсь одяг купляла, часто такий як і собі. А потім в 5 років поставили інв-ть моїй дитині, і забула поздоровити з ДР з ювілеєм. Я пішла з роботи - просто не телефонує поговорити. Але невістка бездітна тяжіла до свого брата. Їздила з ним на море, з нами не хотіла. Ну, обдаровує племінницю, дарує їй подарунки, бере з собою в подорожі закордон, бо брат розвівся. Дружить з новою невісткою брата. Жаль, але була мені за подругу. Розумію, що завжди вона тяжіє до когось іншого. Мама любила: дарила цепочку нову, хрестик новий, нові сережки. Мені, те що було вдома мамине. Але ось наприкінці життя невістка дуже допомогла мамі з лікарнею - я була зранку, вона ввечері.

Меня в таких ситуациях удивляет позиция сестер, которым все досталось: ну да, не справедливо, но мы ж сестры, будем и дальше общаться…. Чта??? Так почему же ты сестра не отдашь половину своей сестре? Ты же озвучила, что родители несправедливо поступили, ну свои у них тараканы, понятно, но ты то имеешь возможность восстановить справедливость и отдать половину. Но нет, не отдают же! Сволочи они, что бы кто не говорил. Я не беру в счет ситуацию , когда например сестра досматривала родителей и у вас уже была договоренность, что все ей будет, такие вещи вполне закономерны и справедливы.

Вопрос, а почему сестра не поделилась с вами наследством? Ее заковали в наручники? Что ей мешало? Тяжело себе задавать такие вопросы, потому что ответ очевиден, она эгоистка и хабалка. Но что б это все разгрести, вам нужно затратить энергию, поссориться и в итоге ничего не получите вы. Вас тоже понимаю. Только знаете в чем опасность, что оставаясь с ней в нормальных отношениях она снова с вами поступит плохо. Это обязательно будет. Ну так жизнь устроена.

Живу в своїй квартирі завдяки брату, хоча віддала за неї лише половину від суми, якої повинна була, а він 10+ років живе в орендованій, від бабусі ще буде спадок, з нього він забере залишок.

забрали себе половину квартиры?

Ні, не кликав. Вони самі виїхали на початку війни, і я в той час виїздила. Тільки я через пару місяців повернулась додому, а він з родиною осів закордоном. Ну а як бойові дії почались, то з міста ми окремо виїздили, хоча в його родини вулика машина, міг хоча б наших батьків пенсіонерів вивести на ній. Але я думаю, боявся що прийдеться за них платити і нести відповідальність, хоча наші батьки фінансово незалежні від нас🤷🏻‍♀️
Дуже добре, що ваш двоюрідний брат попіклуватися за вас і покликав до себе. Це прояв любові, по моїм міркам)