Заможні батьки і ображені діти. Як би ви оцінили?

Як би ви оцінили? Чи варто спілкуватись дитині (вже дорослій, бл 40 років) заможних батьків з батьками, які поділили дітей на улюбленців і дали їм безтурботне життя, турботу, прийняття, допомогу, пасивний дохід, любов та увагу онукам від цих дітей,
... та не улюбленця, якого ростили бідні дідусь та бабуся, потім батьки вигнали з дому у 19, коли дитина сама вступила у престижний ВУЗ, ночі не спала - готувалась до усіх сесій та коеференцій і поєднувала дорослі проблеми з навчанням, потім використали цю дитину у своєму бізнесі, не заплативши (дитина на той момент вже мала свою родину, дитину)? Але ж, з іншого боку життя дали, в інтернат не здали і раз/два на рік щось дарують на ДН дитини чи онука, на людях розказують що усіх дітей люблять однаково і всіх однаково піднімали на ноги, але ця дитина не путьова і не вдячна. Чи мали б обовʼязок перед такими батьками як зазвичай діти мають перед батьками і доглядають в старості?