Заможні батьки і ображені діти. Як би ви оцінили?

Це точно. І тоді ще вина без розуміння за що

Якщо аж так то це теж не спроста. Щасливі долюблені не бʼють

Яку свою?
Дітей народжують дорослі і це відповідальність, у всіх здорових людей.

Не любят его. А любовь не поддаётся рассудку.

Ви теж кидали, виганяли свою дитину?

Так, дивні речі є у природі.

Это обычное дело что в природе, что у людей. Просто кошка бросает и не кормит одного котёнка, а социальные нормы у людей такое сглаживают

А чому так відбувається? За яким принципом відбувається цей поділ?

19 років - то вже не дитина була, навіть по закону це доросла людина.
Але Ви щось занадто за нього розпереживалися. Ви розлучені, він розлучається - хочете пригріти чи що?
Не здивуюся, якщо Ви колишня дружина молодшого брата

Все что угодно- не тогда родился, не от того мужчины/женщины, похож на свекра, свекровь, отца и т д, не тот пол ребёнка, не тот характер, не оправдал ожиданий (даже если ожидание было в 9 мес заговорить или в 1год уже на горшок проситься без обделывания штанов- все дефектный, разочаровал). И самое главное, ну не любят, противен, бррр..надо любить т к твой ребёнок а все равно раздражает хоть тресни

Ні. По віку годжусь в матері, то ж помилились.

Не уявляю як це, але значить буває. Шкода

знакомую оставили в роддоме, потом родители поженились иродили еще 2х детей.
Она их нашла и получилось, что досмотрела и отца и мать, другие дети не смотрели за больными родителями.
Вот так бывает .
Полезна история или нет - решайте сами

У меня такой же муж, ужасно повлияли на нашу психику и семью его родители

Або ви дуже згустили фарби і не зовсім правдиво написали про цього бідного родича; або ця дитина ’не улюблена’ - чужа дитина, від іншого чоловіка чи жінки, наприклад.

Нах таких родителей с большой горы! Лицемеры!

По идее, дытынка в 40 годиков, такая умная с таким бэкграундом в виде престижного ВУЗа и конференций, уже сама могла бы многого достичь.

Можна й не питати, невістка звісно)))

1000%
З написаного виходить, що розумничок рано женився , батьки цього не схвалили ( я їх розумію), але що ж поробиш, якщо дитятко виросло і хоче сім´ю. От і пішов будувати родину. Але без заможних батьків , в юності, яка б любов не була - а їсти хочеться.
Молодша ж дитина була при батьках. Тому так і вийшло.

А теперь в 40 развод,как у многих,а виноваты родители)

Ця дитина а також від обох цих батьків? Бо як могли одного віддати бабусі, а інших залишити, якщо батьки заможні?

Как из фильма
Может ребенок не родной, если старший в семье?!

Ну, то хай нагадває батькам , де і з ким він ріс, і скільки разів на рік вони його бачили .

Значит что-то произошло между родителями и ребенком, о чем вы не знаете, к кому равнодушен не нужно наказывать, а вот что вызвало ненависть у адекватных людей.

Треба змінити психотерапевта

Невже таке буває? Як у фільмі.

Автор,ничего этого не будет,даже если Вы в лепешку расшибётесь.Нет у Вас обязанностей перед родителями.

Лучше не общаться с такими вообще. Заблокировать везде их, и все что с ними связано. Ведь для такого ребёнка, это травма на всю жизнь. Общаться с родителями, это постоянно поддерживать травму. Такие родители, не могут дать никакой поддержки, тепла, помощи(я сейчас говорю о ментальной стороне отношений). Ну так зачем тогда это общение? Мучить себя до смерти? А потом они ещё и все оставят любимым детям.
Короче, только полный разрыв отношений.

В мене так у чоловіка було. Мати ним знехтувала коли йому було 8 років. Створила нову родину , народила нову дитину . А чоловіка мого скинула на бабу . Він матері все життя намагався довести що гідний любові. В якийсь момент мені вже стало нестерпно дивитися на його страждання. Я «тихою сапою», так би мовити, вклала в його голову думку що є люди які люблять його таким який він є, якім не потрібно щосекунди доводити що він не гірший за інших, що вартий любові і поваги. І що насильно милим не будеш , минуле треба прийняти і відпустити. І знаєте , це спрацювало. Бо зараз « мамо» вже не молода , згадала що в неї є успішний син , тепер намагається ним маніпулювати , тиснути на якесь почуття провини, ніби він їй щось завинив . Але поїзд пішов 🤷‍♀️ Чоловік уже вийшов з позиції жертви . На маніпуляції не ведеться . На мамині вимоги реагує спокійно і зважено : це я можу і зроблю , а оце вибачай, в мої плани не входить. Я і діти тепер для нього справжня сімʼя. А матері його допомагаємо по мірі сил, не обділюючи себе. Тобто зараз він не кине все , ламаючи наші з ним плани щоб побігти до матері вирішувати якусь дрібʼязкову проблему висосану із пальця ( а раніше так було). Якщо ситуація дійсно складна і важлива, то звісно ми її не кинемо з нею сам на сам. А всяку дурню то вже нє , вибачте « мамо» та маємо інші плани.

Я обрала майже не спілкуватися. Матеріально допомогаю, раз на рік на кілька днів приїжджаю, на цьому все.