Кошке 18 лет.

Лучше один раз отвезите и усыпите. Не мучайте. Будет медленно умирать, перестанет ходить, есть и тд.

Де ви такі беретесь?
Ні одна нормальна людина ніколи не усипить улюбленця.

Ви, знаєте, усипить . Якраз через те, що не хоче бачити його мук. Цей вік 18 років, це вже у котів можуть також бути признаки деменції і вони стають дивними в поведінці.
Вже погані і зуби, і зір, і нирки ,, і печінка, і серце здають. Воно ж бідненьке не скаже.

Можна спробувати не стелити коврики взагалі. Для мого кота, і не одного той коврик тригерить - страшне. Обов´язково піде і надзюрить.
Приберу, все норм, далі ходить у лоток.
Я звісно за обстеження кішечки, але все може бути вже не ок.

Де ви такі беретесь?
Ні одна нормальна людина ніколи не усипить улюбленця.

В мене одному коту 17 і я знаю, що таке котяча старість, відсутність зубів, проблеми з пам´яттю, ригання і т.д.
Але усипити - це хіба позбавити себе проблем, а не допомогти коту. Чи любити кота тільки, коли він молодий та гарний??? Чесно, не розумію та не підтримую 🤬

Ох! Важке це питання, і я тільки за те, щоб наші пухнасті дітки не боліли і не страждали.
Але, якщо там ХПН.. Це таке, що сьогодні все наче відносно
добре , а через декілька місяців різко підскакують креатинин, сечовина, тиск, зневоднення, інтоксикація і серцева недостатність, бо нирки більше не справляються.

Так моя подруга перед Різдвом усипила котика 12 років, бо він п´ять днів мучився , не їв, не пив в стаціонарі. Ніякі крапельниці вже не допомогли. Хоч влітку лікарі були досить позитивно налаштовані , і дієта з питтям дала гарний результат.
Це хвороба , яка може початись десь у віці 9 років і прогресувати. Перші ознаки не помітні і можуть тривати роками: тускла шерсть, мочиться більше або меньше, більше спить і т.д.
Тому здавати сечу і робити УЗД треба , щоб вітдермінувати смерть .
Оце я хотіла сказати.
Обома руками за те, що то просто заскок у кішечки , і не призиваю усипляти, але і мучити їх, бо люди - егоїсти з примарною емпатією , в таких випадках це не гуианно.

Моєму котові 17,5, хпн чотири роки. Лікую і навіть не думаю усипляти. Вивчила все про хворобу, знаю краще лікарів. Роблю підшкірні інфузіі сама, даю ліки щодня, кормлю зі шприца три рази на день, бо сам не їсть лікувальний дієтичний корм. Чи щасливий він жити своє життя? Безумовно так. Бо годування займає 10 хвилин на день, ліки він отримує з їжею непомітно. А інфузіі не такі часті і він їх не боіться. Проте весь інший час він повністю задоволений життям- грається, спить, спілкується з нами із задоволенням. Я не знаю що я буду робити коли побачу що котеня мучиться, не знаю де ця межа гуманності, але він з такою надією і любовʼю кожного дня дивиться , що не зможу усипити

Автор, это сейчас началось? Раньше не было? Тогда к врачу.
У меня кошка всю жизнь такая, если в ванной или туалете лежит тряпка или коврик , обязательно на них сходит. Только голая плитка. Тогда все норм, ходит в лоток. Приходится приспосабливаться.

Та бывало и раньше, например, когда не успели лоток поменять , она туда второй раз не пойдет, а сделает свои дела рядом с лотком или в прихожей. А сейчас примерно две недели, все ковры страдают, стираю, мою, сушу и опять стелю...