Поехали бы Вы одной?

То есть если я не называю точные названия гор - то я тролль? Шикарная логика!

Та ніякої, власне. Просто коли напишуть новини від МНС, будемо знати, це про вас чи ні.

Так, це 100% ознака недосвідченого тролля.
Легенда недопрацьована. Вам не зарахують цю тему.

Піп Іван?
Боїтеся признаватися, щоб раптом по наводці дрон не прилетів?
А по темі - це самовбивство, одній вперше в гори взимку.

Піп високий.
А Автор піде на дві низенькі вершини, які поруч розташовані.
Аж цікаво, звідки такі в Карпатах візьмуться. За ніч виростуть?

Благодарю за заботу

Будь ласка. Ми влітку по грибочки ходили, вечоріло, нога моя підкачала, але з останніх сил злізла з тої гори. Бо розуміла, що вночі ведмедик прийде і хрен який вертоліт витягне з тих урочищ. То це я з чоловіком ходила, все одно переколотилася.
От підвертаєте ви ногу і далі що? Мобільний зв´язок там не працює, якщо ви раптом не в курсі.

Піп високий.
А Автор піде на дві низенькі вершини, які поруч розташовані.
Аж цікаво, звідки такі в Карпатах візьмуться. За ніч виростуть?

Ну в случаи травмы - да, будет сверхсложно. На хорошую связь и не рассчитывали. Мы скачали карты которые работают офлайн.

А нахрена карти на схилі гори??? Стежку шукати?

Чтоб понимать где находишься и куда дальше следовать. ЖПС будет указывать.

Будь ласка. Ми влітку по грибочки ходили, вечоріло, нога моя підкачала, але з останніх сил злізла з тої гори. Бо розуміла, що вночі ведмедик прийде і хрен який вертоліт витягне з тих урочищ. То це я з чоловіком ходила, все одно переколотилася.
От підвертаєте ви ногу і далі що? Мобільний зв´язок там не працює, якщо ви раптом не в курсі.

Ясно, буде просто ЖП, без с.

Мої мама з татом теж вдвох по грибочки пішли.
Спустився дощик, заблукали.
Дощик закінчився, стежка щезла.
Врятувало те, що тато був музикантом з хорошим слухом і почув людей.
Полізли у той бік, вийшли до місцевих, на наступний день їх добрі люди у цивілізацію спустили.
І то був серпень.

Все як в приказці ’Із за дурної голови біда ногам’. Десь знайде дві невисокі, до ранку блукатиме.

Та отож. Дівчина схоже ніколи в горах не була. Не розуміє, куди лізе.

Була и не 1 раз.

І де саме були? Чи це також велика таємниця?

Говерла, Довбуша, Стой, Пип Иван и т.д

Сама? Взимку?

Взимку была на Скале Довбуша, горе Стой, и еще на нескольких маленьких

А нахрена карти на схилі гори??? Стежку шукати?

А ці дві маленькі ще залишилися неохопленими? До весни щезнуть?

Ну як. Глянути, у який бік котитися з великого горба :)
Це якщо людина вміє карти читати ще :)

Ми якось по старій карті зайшли у такі чигирі, де і котикові важко було пролізти.
А по gps ми стояли на гарній стежці :)
Через три години, обдерті і брудні, ми таки вийшли до потрібного села.
Залишилося буквально метрів 10 до найближчого городу. Але вниз. Вертикальна скеля.
Шукали, як обійти, бо назад нагору видертися не було вже ані сили, ані часу, і вода майже закінчилося.

Да, там не была еще. Не ищезнут надеюсь. Вообще по горах больше люблю ходить от октября и по апрель когда очень мало живности и не так жарко.

Все, йду спати.
Скажу вам так - мало того, що стільки наших хлопців гинуть на війні щодня, то ще й отакі дури, як ви, лізуть взимку в одиночку в гори

Ото у вас вражень було! Уявила ті 10 метрів вниз до городу

Ага, то був шик.
Вересень, Крим. Дуууже тепло. Ми вдень трохи подрімали під соснами, бо йти було неможливо. Думали, що часу дофіга.
Пішли ж по дорозі, по карті. Дорога вужчала, перетворилася на стежку.
У Криму взагалі частину маршрутів було досить умовно позначено, то ми і не насторожилися. Допоки не спустилися у урвище, яке щільно заросло терном. Тоді вже води залишилося 0,5 л на двох. Ну і знали, що село поруч. Його й видно ж було.
Спустилися, вже стемніло. Стати ніде. І ось воно, село під ногами.
Була і друга серія.
Ми ж через хвилин 40 знайшли спуск бічний. Зайшли у село городами, пішли у магазин з мрією про воду. Великий магазин, вітрини світяться. Ми як до оазису. Знесилені.
А там вина, портвейни і т.п.
Уявіть!
Абсолютне диво, що все-таки вода там була, знизу у холодильнику.
Ми потім навіть не повечеряли, тільки трохи шоколаду поїли і обробили подряпини. Зранку вже побачили, що намет поставили у кущ шипшини :)

Без ночевки. Возврат в тот же день только в 11 ночи. 2 не очень высокие, соседские горы.