Як відвадити сталкера?

Так і буде, тільки не впадайте у відчай. Ні в якому разі не треба вам пройти всі кола приниження і аду як я.

Страраюсь. Але от на рахунок приниження і кіл аду не впевнена. Єдине, що трошки пом´якшує ситуацію, що це було дуже давно. Дуже вже багато ми з чоловіком пройшли за цей період разом і хорошого, але і поганого та складного було теж багато. Він не готовий це все перекреслити через те минуле, яке було дуже давно.

Звісно що помʼякшує, але погоджусь що зовсім трохи, так як все таки це відбувалося все насправді, строк суті і факту зради нажаль не міняє. Але взнати про зраду на гарячому це мабуть ще болісніше. і надіюся що все таки для чоловіка факт давнього терміну помʼякшує біль, і згодом він зовсім мине, звісно і з вашою допомогою теж

Вчора знову написали. Типу так, ти все зрозумів, але просто не хочеш усвідомлювати яка вона тварь. Давай зустрінемось або поспілкуємось в телеграмі, я тобі все розкажу і покажу. Ти змінеш свою думку. Ті фото, що ти бачив (які чоловік видалив не дивлячись), то ще були лайтові фото. Чи ти хочеш, щоб ці фото побачив ще хтось. Таке ось. Що то за фото, я не маю уяви, бо я йому нічого такого не відправляла і мене при мені він не фотографував. Не знаю, може він десь камери у себе дома ставив, чи якось ми були в готелі і звидти якісь фото. Я просто не маю уяви. Або щось зроблене власноруч. Але, мабуть моє приниження і кола аду ще папереду :( Чоловік каже, що щоб там не було, мені немає за що переживати. Він на моїй стороні і для нього це нічого не змінить. Але вони явно не відчепляться.

Хотілося щоб я помилялася, але мабуть погоджусь, кола аду у вас ще не закінчилися, а як би хотілось щоб було навпаки, тварюки ну ніяк не відчепляться від вас(( ось читаю вас і якесь дежавю, наче інколи все як колись про нас(( добре що чоловік тримає таку позицію, трохи переживаю що все було так як він каже, а не просто заспокоює вас, а може й себе, а у самого як то кажуть кошки на душі шкребуть. Ми з вами ж розуміємо що всерівно якщо він щось лишнє побачить, це буде знову біль, розпач, страждання. Вибачте може я вас погано підтримую, але я не хочу ні в якому разі вас накручувати чи лякати. Мені дійсно боляче те що у вас відбувається, бо я це все пройшла і розумію. Як би хотілося щоб він більше нічного не бачив з того що вони погрожують, та й іншим це теж не треба. Це просто жахливо. Вибачте що мабуть набридаю вам, просто дуже близько це все для мене

Ні, мені навпаки легше, коли є поговорити з кимось, хто має такий, хоч і дуже негативний, досвід. Хоч можна прорахувати і розуміти, чого чекати. Ви не набрадаєте ні в якому разі. Кошки шкребуть, тут без сумніву. Але чоловік каже, що ми все витримаємо і якби він не хотів лишитись, то вже пішов би. Також він розуміє, що може бути ще больніше. Але каже, що його рішення це не змінить. Якщо буде така ситуація, ми пройдемо її разом. Я йому розказала про свої думки, звідки можуть бути фото, якщо вони дійсно є. Але я дійсно, не маю уяви, що в них може бути. Якщо в вашій ситуації ви розуміли, що можуть показати, то тут я в прострації.

Приємно чути, що вам легше, признаюся вам, мені теж, але боюсь що мої хвилювання за вас закінчаться тільки разом із вашими переживаннями, скоріше б цей день настав!
Мені подобається як ви тримаєтесь, а особливо ваш чоловік, думаю він розумна і врівноважена людина, ну і звісно дуже закохана в вас. Прикро що йому приходиться все це переживати, бо скільки навкруги всякої наволочі, яка робить що завгодно, і їм за це нічого немає, а такі як ваш чоловік - такого ні в якому разі не заслуговує.
Йому треба якось витримати, якщо все таки буде злив тих компрометуючих фото, чи ще чогось, тоді вже точно можна видихнути. В нашій ситуації нажаль це дуже похитнуло, я майже зразу почала відчувати, що щось не те, і його слова не збігаються з його поведінкою, настроєм, навіть в інтимі це зразу відчулося, але я запізно зреагувала

У мого чоловіка начебто слова збігаються з поведінкою. Іноді йому сняться погані сни, і його настрій змінюється, іноді буває, що його накриває. Але я помічаю, і ми говоримо, що його хвилює. Він завжди каже, що йому легше, коли поговоримо. А ще, коли така тривога на душі зявляється, пєм гідазепам. Обоє. Він реально допомагає справитись з тривогою. І я кажу чоловікові, якщо погано, то випий. Поки потрібно організму допомога, якщо відчуваєш, що не справляєшся сам. В сексі нічого не змінилось. Може навіть і навпаки. Як не дивно, чоловік став мені більше обіймати, цілуівати і говорити, як сильно кохає. Засинаємо тільки в обіймах, хоча до цієї ситуації це було рідко. Йому дійсно дуже боляче, але і втрати він мене не хоче. Він взагалі по життю така людина, що 10 раз подумає, а потім скаже чи зробить. Я більш імпульсивна, з опалу можу щось зробити, а потім жалкую.

Ну от бачите, є й позитивні моменти від ситуації. Я теж дуже полюбляла засипати в обіймах, і просипатися, але це було дуже рідко у нас. Здається ви дуже добре відчуваєте один одного, це чудово! А от чого сни погані сняться, це не дуже добре. Мені коли щось погане насниться, то я не висипаюся і не дуже гарно себе почуваю. А з тривожністю треба обовʼязково боротися, це нам і психолог радив. Гідазепам пробували, не дуже допомагав, той же феназепам краще працював, чи щось сильніше. Він дуже кохає вас, що готовий переживати всю цю біль, мабуть в якомусь сенсі це самопожертва, але вона потрібна вашій родині. Я теж як і ви імпульсивна. Не ображайтеся, але я по доброму заздрю вам. А ще ви такі молодці що зберегли все те, що роками будували. Пробачити зраду, тримати й боротися з таким психологічним тиском, далеко не кожен чоловік зможе. Я розумію чому тим тварюкам так підгорає і не дає спокою ваша гарна родина

Мабуть і підпікає. Ми з чоловіком раніше багато подорожували, та і коли динита народилась, теж. Чоловік купив квартиру, машину (це правда, давно вже), потім почали бізнес невеличкий і воно наче все добре іде. Ковід - ми 24/7 разом, зі стосунками все ок, війна ми 24/7 разом - все ок, не набридаємо один одному, немає бажання повбивати одне одного. Працюємо теж разом, теж наче ладнаємо, у кожного своя ланка роботи. У чоловіка, правда, є ще одна робота, але останнім часом приность мало доходу, більше наш бізнес. Тому і бісяться, мабуть, що не можуть нічого зробити. Так, а сни погані чоловіку снять. Часом дуже погані. Кажу йому, може до писхолога, але він не хоче поки. Каже, що не готовий сторонній людині так все вивалювати. Нам гідаземап допомагає впринципі. Тому поки до серйозніших ліків не переходили.

Чоловік взагалі каже, що йому здається, що вони якісь книжки по психології читають чи курси пройшли, типу як звести людину з розуму, чи морально знищити. Бо спеціально це все затягують. Могли би викласти все одразу, і все за місяць-два все розказати. А тут пишуть, типу дають час заспокоїтись, прийти в себе і знову удар. Якщо вони так хочуть мені напакостити і знищити, уявляєте, яке це потрібно мати терпіння, щоб затягнути це на рік? Щоб витримувати ту паузу 2 тижня-місяць між тими листами і знову писати. І я тільки можу уявити, як вони там бісяться, що в них нічого не виходить.

Ой, зараз в інтернеті що завгодно можна знайти, я вже нічому не дивуюсь, а може й десь на якихось форумах зробили таку темку і радяться з такими ж хворими на голову я ще допекти, як написати так боляче, щоб аж до кісток. Про терпіння ви вірно підмітили, в мене наприклад немає стільки терпіння. Вчепилися вони добре за вас, не відстануть, хотілося б вас заспокоїти, але ж ви бачите яка шалена одержимість і ненависть. Якщо ви дійсно так кохаєте чоловіка, то ви все витримаєте. Робіть те що й робили і кінець колись настане

Ну, ми на це і налаштовані. Я чоловіку кажу, я не знаю, що там за фото, не знаю, який там зашквар може бути, я не знаю, про які болючі подробиці вони можуть писати. Одну ж і ту ситуацію можна висвітлювати по різному, і вони теж це роблять, багато чого перекручено і перебільшено ними, щоб зробити больніше. Не можу сказати, що прямо видуманий факт, але сильно спотворений. І це просто їх слова проти моїх. Чоловік мені каже, що щоб ще не вилізло, мені немає чого боятись.

Він питає про мої страхи і я кажу, чого боюся. Він відповідає, що так, це буде неприємно і боляче, але боятись мені нічого. Він свого рішення не змінить.

Чого більше за все боїтеся? Як це все переживаєте і витримуєте? Крім медикаментів і розмов може ще щось вам допомагає? Не знаю, але може я чимось би вам зарадила?

Боюсь, що фото може і справді якісь є інтимні, і що йому їх покажуть, і мамі. Ну, і де, що і як ми робили. Хоч може і неправда бути, чи додумано і перебільшено, а я не знаю на 100% чи буде в це вірити чоловік, чи ні. Витртмую, бо чоловік дає впевнененість, щоб що там не було, в них нічого не вийде. Робота допомагає відволікатись, але її зараз не дуже багато.

Не знаю що було страшніше і болючіше, коли чоловік взнав про зраду, чи коли весь цей бруд вивалили на показ і осуд, і почався суцільний ад. Мамусечку дуже шкода, такого наслухалась, надивилася й начиталась, Про коханого чоловіка ви вже і так вкурсі як все склалося. Чому так, наробила халепи я, а розплачуються і страждають ні в чому не винні близькі рідні люди. Я й досі себе караю і не пробачаю, якби я могла все змінити, хай би то все обсмоктувати, робили й говорили що завгодно, але тільки б ми були разом

Мене мало хвилює, що будуть говорити сторонні, бо я там не живу, і ні з ким пересікатись не доведеться. Поговорять тиждень-два, та й забудуть. Тим більше, якщо вже історія давнішня, то можливо всі вже все давно обсудили. Але б не хотілось, щоб мама бачила. Бо я вже писала, що брать на фронті, кожен день в небезпеці, мама там і так на грані зриву весь час. Я її попередила, що щоб їй не прислали, не показали, то все наклепи і у нас з чоловіком все добре. Вона наче сказала, що зрозуміла все, але як буде на справді, важко сказати. А взагалі, як у вас стосунки з мамою після цієї ситуації? Вона вас якось підтримала, чи навпаки? Бо все одно, якби там не було, яких би ми не робили помилок, але ми їм рідні діти.

Мама мене підтримувала з самого початку, за що їй велике при велике дякую, хоч їй було дуже неприємно і боляче. Я все їй розказала, всю правду, вона звісно дуже засмутилася. Багато плакала, переживала, й досі переживає.

Не памʼятаю чи я розповідала це. Коли ж почали всім розсилати весь цей бруд про мене, то почали писати якісь збоченці з непристойними пропозиціями, дуже бридкі і болючі слова, скільки я коштую, всякі пропозиції сексуального характеру і інше, багато дуже в непристойній формі. Декілька разів було що навіть на фоні мене присилали свої гидкі …ну ви зрозуміли, фу, аж мурашки, як згадаю, про ті розповіді як і що вони хотіли зі мною зробити, в деталях. Просили фото на замовлення, інтим за гроші, вврт…як це все було жахливо і принизливо. І багато чого з цього доходило в тому числі і до мами й чоловіка

Не памʼятаю чи я розповідала це. Коли ж почали всім розсилати весь цей бруд про мене, то почали писати якісь збоченці з непристойними пропозиціями, дуже бридкі і болючі слова, скільки я коштую, всякі пропозиції сексуального характеру і інше, багато дуже в непристойній формі. Декілька разів було що навіть на фоні мене присилали свої гидкі …ну ви зрозуміли, фу, аж мурашки, як згадаю, про ті розповіді як і що вони хотіли зі мною зробити, в деталях. Просили фото на замовлення, інтим за гроші, вврт…як це все було жахливо і принизливо. І багато чого з цього доходило в тому числі і до мами й чоловіка

А я не наважилась сказати своїй правду. Вона знала, що до чоловіка з цим коханцем ми спілкувались і дружили. То я їй сказала, що при чоловікові, він підкочував до мене але нічого не було. Ми в одній компанії дружили, зустрічались компанією, що він там міг мене додому проводжати, типу міг поцілувати. Але правди я їй не змогла сказати.

Ні, не розповідали і це просто якийсь нерельний жах. Боже, я щиро сподіваюсь, що мої переслідувачі не настількі йобнуті як ваші. Можна делікатне питання? На скільки були інтимні фото, які ви йому висилали?

А не можна було якось на це заявити, що ваші дані злили на якісь сайти? Що це якесь вже розповсюдження порнографії? Чесно, мені навіть в голову думки такі не приходили, що люди можуть таке робити. Не знаю, як ви це витримали, мені так шкода. У мене тепер відчуття, що ми поки на якихось лайтах тут копирсаємось. А на якому етапі ви вже взнали, хто це робить? Реально було найняти людину, щоб їй мозок вправити? Бо я вже про таке подумую. Але не маю 100% впевненості хто це. Але ось чоловікові ж пропонують зустрітись, ось і думаю, може піти на зустріч, а із-за кущів 2 амбали, і по шапці щоб надавали, телефон забрати, викинути. Якщо той ігнор ні до чого не призведе.

Спробували подати заяву, сказали що марна справа, ніхто її розглядати не буде, як ми тільки не старалися. Немає ресурсів на такі злочини, а головне що немає покарання. А от щоб в базі ще хтось побачив вашу справу(скріни, фото) то така вірогідність сказали велика, та то тільки для особистого інтересу б дивились( фото я добровільно надавала коханцю, ніхто вбити не погрожував, грошей не вимагав, та й то, що спіймати на гарячому при передачі коштів-в моєму випадку нереально, ніхто не буде займатися. Та навіть якщо б вкрали б телефон і злили фото-це не допомогло б. Сказали самім вирішити суперечку і не турбувати більше, змінити номери телефонів, пошту. Але ж всю цю багнюку бачили і продовжували отримувати близькі люди, а також колеги, сусіди і незнайомі люди.
Ми знайшли людей полуофіційних, які зустрілися з коханцем, він неохоче надав їм свій телефон і ноутбук, але нічого не знайшли, навіть за що зачепитися. Якщо б знайшли, то максимум-припугнули або набили пику, більше зробити нічого нереально. Це вийшло не дешево, і то повезло що були у нього зальоти по його бізнесу, щоб можна було надавити на нього.
Ззадишайтесь краще на лайтах, я вас благаю! Взнала вже коли чоловіка не стало, коханець розповів, мабуть совість замучила. Сказав що здогадувався, але прямих доказів не було, вона все заперечувала.

Мені іноді здається що навіть 100% була впевнена хто це, і начистили б морду, то ця б людина не зупинилася, це ж хворі люди, у них десь страх самозбереження відсутній…совісті і людяності і в помині немає, гниди, ненавиджу. А от заяву на фізичне насильство вони з радістю понесуть, не здивуюся що вони не проти навіть спровокувати на таке, ще й підставити, хто зна що у них ще в голові