Як форум повертає в дитинство

Останнім часом зауважила таку тенденцію тут, на форумі, нездорову як на мене але вже як є.
Деякі форумчанки, вважають за потрібне і не відмовляють собі чи то в силу свого віку, чи відсутність такту чи просто через неможливість реалізувати свій авторитет в сім´ї, висловлювати повчання, робити зауваження чи відверто проявляти агресію коли написане мною їм не до душі чи суперечить їхньому світосприйняттю.
І коли я читаю їх повчання і зауваження в різних побутових темах я згадую свою сусідку. Коли була малою біля нас жила сім´я військових чоловік з Харкова і баба Катя з рязані. От вона жінка була добра, пригощала нас малих але дітей своїх не мала, а чоловік випивав і гуляв безбожно і вона вправлялася на нас.
" Ето не так и то не так", " так не говори і там не сиди " то банти в нас не такі, то колготи брудні))
Спершу мене дратувало почанння тут на форумі але тепер читаючи слова цих пань, я так думаю старших за мене, я уявляю бабу Катю з рязані і це переносить мене в безтурботне дитинство .
Навіть вдячна ніколи їм за те, що зуміла їхню скриту агресію перетворити на портал туди, де вичитували тільки тому, що більше вичитувати немали кого.
Можливо є помилки, виправляти не хочу.