Хто отримує допомогу та не збирається міняти параграф, Ви усвідомлюєте

Що рано чи пізно прийдеться повертатись в Україну? Особливо цікавлять думки тих, хто вже три роки за кордоном.
Ви уявляєте, на скільки Ви вже звикли до іншої країни, до місцевих порядків, та навіть елементарно до того, що на допомозі Ви можете нормально прогодувати себе та своїх дітей, не думаючи, як дотягнути до зарплатні та чим оплатити оренду. Ви маєте змогу подорожувати, показали Вашим дітям щось окрім сусіднього райцентру.
І от уявіть, що завтра (образно) скажуть, що пора повертатись.
Можливо хоч це змусить щось міняти?
Маю безліч знайомих, які сидять на допомозі і при розмові, що треба буде повертатись, дуже впевнені, що це станеться не скоро, не найближчі роки так точно.
Хоча яка різниця, зараз це станеться чи через рік, якщо ви нічого не робите для того, щоб лишитись в країні.
Питання зараз саме до тих, хто вдома не мав нормальної роботи/не мав стабільного доходу.
Тобто ви й вдома (вибачте за прямоту) нічого з себе не представляли, і за кордоном нічого не робите для того, аби лишитись.