Раптово не стало моєї дуже близької людини. Вчора було 9 днів... В моєму дитинстві вона була мені як мама. Безмежна любов до мене завжди відчувалась і зараз теж... Останні роки ми не спілкувались, просто жили в своїх життях. Хоча від інших родичів час від часу я завжди знала як вона і як в неї справи. Передавала привіти і вітання їй через її сина. За останні шість років в мене сталися неприємні події в моєму житті пов´язані з моєю донькою, з чоловіком і я була замкнена в собі, не могла не з кім спілкуватись. Зверталась навіть до психіатрів і якийсь час була на антидепресантах, але мені це не допомогло. І от зараз накрило несподівано це горе втрати. Нічого не передбачало біди, все сталося раптово і неочікувано. Для мене світ перевернувся, все інше стало не важливим... Відчуваю велику провину, що не бачились довго не спілкувались. Не справляюсь, безвихідь і життя немає ніяких сенсів... Я розумію, що треба відволікатись, і таке інше... Я не витягую це горе....так складно мені ще ніколи не було... Я відчуваю себе самою в цьому великому світі, наодинці з великим горем... Я нікому не бажаю пережити подібне, але якщо вам було дано пройти схожий важкий досвід, поділіться що вам допомогло навчитися жити з цим далі?
1
13
44
0
Я не знаю як воно діє, я не віруюча до того ж, але пораджу поставити свічку в церкві, за упокій і царство небесне покійному. Це допомагає морально і дуже сильно.
4
В кожної людини процес переживання горя різний. Універсальних порад немає. Вам потрібно пережити всі ті емоції, які ви зараз маєте. Враховуючи, що зараз ще рана дуже свіжа, мало часу пройшло. Не спішіть.
6
Я майже два роки намагаюсь пережити. І ще не пережила. Тільки час допомагає. І психолог, якщо відчуваєте, що самі не вигрібаєте.
3
Один раз сходите на кладбище и поговорите с этим человеком. Поделитесь всем, что болит. Как переживать утрату безболезненно не знаю. Лично мне только время помогло и новые дела.
2
Во всех ситуациях я помню, что у меня есть дети. Вот чтобы не происходило со мной - мои дети не должны за это расплачиваться.
Поэтому буквально (сейчас это высказывание Фридриха первого вообще ’звучит’) - война войной, а обед по расписанию.
Это держит мои эмоции в узде
Поэтому буквально (сейчас это высказывание Фридриха первого вообще ’звучит’) - война войной, а обед по расписанию.
Это держит мои эмоции в узде
1
Я бы не рекомендовала обращаться к ней каждый день. Так Вы только зацикливаться будете все больше и больше. Воспоминаний много. Так можно весь день разговаривать самой с собой.
Тримайтесь, горе треба пережити,з часом буде легше. Не варто впадати у відчай, можете не вірити,але Ви не одна в цьому світі. Є місце,де Небо на землі- це Храм. Наші усопші рідні чекають на нашу молитву та милостиню за них. Замовте псалтир за неї за упокій, а за себе та близьких о здравии.
Бажано у монастирі.
Бажано у монастирі.
3
Бо отака я сволота, не можу по іншому себе зараз назвати.... Мабуть жаліла себе, варилась тільки в своїх особистих сімейних проблемах, про які нікому не хотіла казати... уникала спілкувань і побачень з родичами з усіма.
Знаючи розцінки на психологів - не потягну.... І не дуже в це вірю. (Моя донька зараз вчиться на психолога, закінчує бакалаврат, я розчарована в цій професії....)
Я ходила. І мені допомогло. Півроку. Спочатку щотижня, потім раз на два тижні, і в кінці вже раз на місяць. Але в мене був безкоштовно, тому фінансово не напряжно
1
такой дорогой человек был, что аж узнавали новости через других родственников. по-моему вам нехер делать. вы, наверное, не работаете. а то откуда у вас столько времени страдать.
Автор, не зацикливайтесь на прошлом, подумайте, что бы вы могли сделать, чтобы он/она гордилась вами? Оглянитесь - вокруг полно тех, кому нужна помощь, сделайте что-то в память о вашем дорогом человеке, чтобы другие тоже запомнили ее.
1
Не згадуйте нічого.... Заборонять собі згадувати моменти з цією людиною, це зввучить грубо, але ви роздираєте собі душу. Думайте ця людина прожила своє хороше життя, так вам буде легше. Ви жалкуєте за втратою бо вам було добре з нею, вона вам була корисна чи психологічно, поговорити, пожаліти і тд, чи матеріально. Це звучить жорстоко але буде легше, ви доросла, не дитину, вам потрібно самі себе підтримувати, або знайти заміну цій людині яка дасть вам ті ж відчуття хоч на цей важкий період, навіть хтось чужий вийдіть в парк і з кимось поговорити. Ідеально якщо є рідні і родичі які підтримали, але часто їх немає. Я все це пройшла, після похорону жити не хотіла, а мені тільки 40, займіть розум і руки, з кожним днем буде легше, через рік будете здорові повністю. Через місяць вже на 50% легше, це пройде, не ходити на могилку, не дивитись фото, максимум зайняти розум іншим. Співчуваю, це дуже важко, але це всі проходять.
2
Я й не виходила зі стресу. Тут одне на одне... Як не шукати приводів, вони самі на голову валяться....
Авторе, а й справді… Ну ви ж якось роками жили без цієї людини. І справлялися зі своїми проблемами. То й зараз справитесь. У вас є сімʼя, ви точно не одні у світі. Вище написали, що ви знайшли причину для горювання.
Якщо не сприймати це буквально, а постаратися зрозуміти, то все може так і бути. Ваша багаторічна напруга знайшла вихід таким чином.
Вам потрібно знайти спосіб взяти під контроль свій стрес, ментальні проблеми, тривожність, може депресію (якщо вона є).
Як це зробити без антидепресантів та психотерапевтів я не пораджу. Бо я лікувалась саме так.
Якщо не сприймати це буквально, а постаратися зрозуміти, то все може так і бути. Ваша багаторічна напруга знайшла вихід таким чином.
Вам потрібно знайти спосіб взяти під контроль свій стрес, ментальні проблеми, тривожність, може депресію (якщо вона є).
Як це зробити без антидепресантів та психотерапевтів я не пораджу. Бо я лікувалась саме так.
1
У моєї мами є одне, але дуже дієве слово « не розхитуйся». Тепер це і моє кодове слово. Я його згадую в будь-якій ситуації. Бо коли несе, то єдине, що врятує, це супротив і тверезий погляд. Так, я дозволяю собі понити, поревіти, пожалітися, навіть поорати, чи поговорити з собою вголос, але тільки якийсь час. А потім зціплюю зуби і не дозволяю собі розхитуватися, бо так і з орбіти можна вилетіти.
Вас гнітить провина, то покайтеся, розкажіть чесно, за що ви відчуваєте провину. Не важливо кому( психологу, Богу, чи першому зустрічному), але чесно. І бажано зробити це найшвидше. Бо по перше, вас затягує цей стан, не треба, щоб свідомість звикала до нього, по друге, ваше життя минає, а це самопобиття ні на що не впливає, окрім вас. Усвідомте свій гріх( зізнайтесь собі), покайтеся( зізнайтеся світу), відпустіть ( попросіть пробачення щиро)
Вас гнітить провина, то покайтеся, розкажіть чесно, за що ви відчуваєте провину. Не важливо кому( психологу, Богу, чи першому зустрічному), але чесно. І бажано зробити це найшвидше. Бо по перше, вас затягує цей стан, не треба, щоб свідомість звикала до нього, по друге, ваше життя минає, а це самопобиття ні на що не впливає, окрім вас. Усвідомте свій гріх( зізнайтесь собі), покайтеся( зізнайтеся світу), відпустіть ( попросіть пробачення щиро)
4
Я - член сім´ї загиблого. В кожному місті є організації, які надають безкоштовну психологічну допомогу таким сім´ям.
2
Мені здається що ця втрата стала останньою краплею яка запустила ваші імоції.
Ви переживали тяжкі часи, але напевно ’ тримались’ були сильною.
І ось ця втрата нарешті стала останнім камінчиком що ви признали - ви не тягнете. Ви слабка.
Але на справді це дуже добре що зараз емоції виходять назовні.
Плачте, сумуйте за всим лихим що сталось у вас в житті. Ці сльози вас очистять, і дадуть поштовх до нового життя
Ви переживали тяжкі часи, але напевно ’ тримались’ були сильною.
І ось ця втрата нарешті стала останнім камінчиком що ви признали - ви не тягнете. Ви слабка.
Але на справді це дуже добре що зараз емоції виходять назовні.
Плачте, сумуйте за всим лихим що сталось у вас в житті. Ці сльози вас очистять, і дадуть поштовх до нового життя
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу