Думки про майбутнє

Всему свой возраст.

прекрасно. еще через 10 лет вообще поменяете свои мысли

Та ну нафиг эти мужики и тем более замужество

Согласна с вами.

Років через 10 зрозумієте , що чоловіки це ніяк не ціль життя

Я чомусь боюсь залишитись сама, і бути нікому непотрібною( раніше, ще років 5 назад більшість подружок були такими ж безтурботніми, і я постійно була в компаніях, ми разом активно проводили час. Потім дівчата знайшли собі хлопців, деякі одружились, і в пріоритеті в них звісно їх друга половинка

а еще через время они своей половинке говорят - да ты забодал, я пошла к мане на каву, заберешь пьяную в 11 вечера)

Автор, гораздо разумнее- бояться, выбрать не того. А если уж вы у себя не в приоритете, то именно так и случится

У вас є якась діяльність зараз? Де навчались?

Та яка діяльність) дім-робота-дім в основному. В університеті була якась активність, презентації, зустрічі, прогулянки.. а зараз рутина

Так а чому роботу не зміните?

Чому ви думаєте що не потрібні нікому?

Автор,я так же думала,как вы.Говорю вам точно,25 это младенчество.Живите,развивайтесь в карьере,найдете себе мужчину.Не ведитесь на первого встречного.Все мои умные подруги вышли замуж за иностранцев далеко за свои 30.А я за своего мужа и поверьте,хлебнула за 23 года.Замуж вышла в 25,через 10 месяцев отношений.До этого ни с кем даже не встречалась.

Треба стосунків, треба у цьому практикуватися. Думайте як і де знайти хлопця. Тим більше шо вашого віку і старше багато на війні. Хороших чоловіків розбирають швидко. До 30 ваших років лишиться саме перебране. Думайте автор

У вас вийти заміж за іноземця то ніби вийти заміж за якогось супермена. Головне щоб людина була хорошо і неважливо хто це

Це як в нас була зустріч однокласників давно ( я з маленького містечка), і одна моя однокласниця з якою ми спілкувались, сказала що якось не дуже комфортно йти на зустріч бо всі однокласниці заміжні і з дітьми , а вона єдина ні. На що я сказала що всьому свій час і попереду ще ціле життя і ще багато що можна встигнути, і ось наступна наша зустріч через 5років , як не прикро але одиниці залишились заміжні, більшість розвелись тому що вийшли заміж рано, власне 19-22роки, а ближче до 30, коли пройшла ейфорія від весіль/сім´Ї /половинок і побут притерся, вже в свідомішому віці виявилось що в рожевих окулярах вибрали людей з якими дивишся в різні сторони у майбутнє, в яких в дорослому віці виявились різні цінності чи моделі сім´ї. У вас зараз віковий період такий можливо що поруч дехто одружується з ваших ровесників і у вас з´являються думки, що може ви щось важливе пропускаєте. Насправді сім´ю створювати а тим паче народжувати дитину треба лише тоді, коли дійсно зустрів людину , з якою тобі комфортно поруч , у вас однакові цілі та погляди, і точно не поспішати.

До речі та однокласниця вийшла заміж рік чи 2 вже після тої другої зустрічі однокласників, орієнтовно 31-32роки, виховують донечку. До шлюбу були разом кілька років. Моя думка що все ж в 30 інший розум і погляди ніж в 20 чи навіть 25

Бо так автор і є. Ніякі подруги, друзі, знайомі, колеги, робота вам не замінять сімю. Аби ви тільки були дружними і мали спільні цілі

І де шукати? Якщо більшість на війні, та і в більшості є друга половинка

Так,але і війну вони спостерігають з екранів тб,а не у реалі,як я,з 2014 року.

Можна бути з чоловіком і почуватися самотньою