Дорослі з РАС + РДУГ

Я дуже доросла з РАС +РДУГ.
Двічі розлучена, маю сина.
За життя вивчила, що люди люблять, що з ними треба вітатися і дивитися їм у очі, хоча це дуже-дуже важко.
У мене найслабкіший звуковий канал, найпершим перевантажується. Коли у роздягальні басейну (підземне приміщення без килимів, сильне відлуння) якась жінка сушить волосся феном, сама себе стримую і морально підтримую, бо це вже рівень шуму, від котрого мені фізично боляче. Так само, якщо по вулиці їде вантажівка: зупинюся і постою з закритими вухами, інакше боляче.
Ще з мінусів: не вмію брехати, от взагалі. І я ж більшу частину життя думала, що всі такі...

У меня есть знакомый с РАС, у которого 3 детей от двух разных жён. 2 детей из троих с аутизмом и у них форма сложнее, чем у отца. Но он социализированный, работает . Вторая жена у него верующая, поэтому нормально с ним уживается. Правда это не в Украине, а в Европе.

Ну многим людям и с такими диагнозами нужна семья и секс и отношения и чтобы близкие о них заботились. Но они наверное не задумываются о том, что будут эти болезни и своим детям передавать.

Ну важко сказати ’брєд’, коли ти фізично не можеш переносити крики, посилені акустикою спортзалу, наприклад. Чи не їсиш те, що їсть більшість. Маєш високу тривожність. Тощо.
У нас навпаки було, вона плакала ’я якась не така, що не так’. Тоді і стала необхідність пояснити, чому. Нормально реагує, бо це ж не хвороба. Просто особливості. Їх і у інших дітей багато, бувають і гірші. Деякі приймаємо, з деякими працюємо. А є і позитивні риси - швидкість роботи, шикарна пам´ять, творча натура, гіперфіксації теж можна використовувати в позитивному ключі. Десь так.

А хто задумується?
Ви особисто ідеально здорова?
А коли у людей з поганим зором діти теж мають спадково поганий зір? А інші спадкові хвороби? А психічні, які через покоління передаються? А такі, які і не передбачиш, бо їх ’дають’ в поєднанні поломані гени, які ніяк не проявляють себе при носійстві? І тд?

В такому разі батьки беруть на себе контроль за розмноженням. Вплоть до радикальних заходів, розумієте, про що я?

Ви в своєму розумі?
Ви в курсі взагалі, що таке Аспергер і РДУГ??
Автор сама має скоріше за все щось з цього, або чоловік. Навіщо розмножувались??
Ви впевнені, що ви абсолютно здорові?

Ви автора ще раз уважно перечитайте.
Там не лише аспергер. Якщо ви маєте бажання в старості утримувати хвору дитину і її дітей також - будь ласка. Ваш вибір. Інші можуть вжити певних заходів.

Та я не тільки читала, а ще й маю доньку з такими ж діагнозами.

РДУГ - важка хвороба? Ну камон...

Я теж маю РДУГ скоріше за все) Принаймі маю дуже багато схожого з донькою і мала в дитинстві.
Самостійна, адекватна, утримую себе і дитину, допомагаю батькам.

Ви хоч розумієте, що пропонуєте автору??

Якщо автор переживає, чи варто йому мати дітей, то мабуть форма тяжча за вашу? Також вона пише про запалення.
Про те, що хворі до хворих.
Вона не договорює про повний комплекс діагнозів, але сама тема і натяки достатні, щоб зрозуміти.

Да я здорова. Ни хронических физических заболеваний, ни психических расстройств у меня нет . И да, я задумывалась о том от кого рожать своего ребёнка. И очень тщательно и долго выбирала мужа, чтобы и он был здоров и физически привлекателен. И наследственностью своего ребёнка я довольна. А вы не задумывались от кого рожать своих детей и готовы были рожать от любого ?

Скільки донечці років?

В мене донька з РДУГ - 27 років. Все життя дуже все легко давалося - навчання, тренування, социалізація, завжди багато прихильників. Але вона дуже швидко починає та згасає. У роботі досі не може знайти себе, хоча повністю себе забезпечує після університету. У відносинах - дуже швидко партнер їй набридає, егоістична. Каже, що не знайшла рідну душу. Хоча був хлопец, якого вона кохала і він її, але ці відносини вона ж сама розірвала, хоча тепер жалкує. Черта характеру, яка мене дивувала з дитинства - вона пройде по головах, якщо їй щось потрібно, завжди досягне того, чого хоче, але при цьому може зробити боляче іншій людині. Але, якщо людина буде з кола довіренних людей, то горло за неї перегризе. Дуже обожнює молодшого брата. При цьому за нами спілкується раз у місяць, але частіше їй і не потрібно. Цей 1-2 рази в місяць розказує все своє життя за місяць - в неї прямо потреба поділитись усіми подробицями. Я знаю доньку, тому прийняла такий формат спілкування.
В цілому як і кожної людини є свої достоінства та недоліки. Я жартую, що онуків я скоріше дочекаюся від молодшого і також стакан води також

Не може. Хіба що були ускладнення у пологах.

Так. Є епігенетика та лікування за аналізами.

А як ви живете? Де і за що?

Ви просто, мабуть, не розумієте, про що вона пише, що це за запалення і що саме лікують , а я так, бо теж читаю ті групи. Дещо корисне там є, але далеко не все. Там можна такого налікувати(
Або у її дитини не Аспергер, тоді так і треба писати.
Бо робити з дитини, яка має СА + РДУГ хвору - це жесть взагалі.

Ви вже народили і у вашого партнера не було сумнівів щодо вас. Ваша форма достатньо компенсована та пристосована. Це не те саме, що у автора.
Ваша дитина вже статевозріла і проявляє цікавість, має партнера? Спостерігати, проконсультуйтесь з генетиками. Це ж не примусово всім не можна розмножуватися. Але в деяких випадках дійсно не варто

Не лікуйте, якщо вам не треба

Я знаю

Ви родичів чоловіка до якого коліна перевіряли? А генетичні аналізи всі здавали?
Я, наприклад, до народження дитини поняття не мала, що маю якісь особливості. Ну, окрім набутої міопії.
А виявляється, не все так просто.

Майже 11

Як Ви себе підтримуєте? Як син?

Скільки вам років?

Ну я знаю родину, де 5 дітей, всі 5 з аспергером, всі високо функціональні.
Тато теж с аспергера.
Але виявили то тоді, коли другу дитину почали діагнозувати.

Дякую. В якій країни вони живуть?

38

Ну щодо моєї дитини у оточуючих теж немає сумнівів) Ну хіба дивуються, що не їсть нічого.
Дитина з такими діагнозами, як у автора, - це абсолютно нормальна, високо інтелектуальна дитина з певними особливостями поведінки і соціальної взаємодії. Причому більшість цих особливостей згладжуються з віком, бо покращується самокерованість. Тому батьки мають просто максимально адаптувати її, пояснюючи ці особливості і, можливо, тренувати певні навички, а не робити з неї хвору. Тут виросте повноцінний адекватний дорослий. Який сам вирішить, хоче він дітей чи ні. А не мама скалічить ще в дитинстві, як радите ви. Я досі в шоці від того, що прочитала.