Доставучая• 18 марта в 10:45
Не життя, існування
Не живу в реальному світі, в голові туман, поганий сон, слабкість, болі по тілу … Елементарні речі , як готування , догляд за собою викликають паніку😔інколи сльози .
1
1
2
7
31
0
Автор,Вы пишете каждый день. Пожалейте семью, ложитесь в стационар, задайтесь целью перевести всю эту энергию, которую Вы тратите на страдания - на лечение.
4
1
Так это одно из проявлений психического заболевания. Лимфоузлица каждый день ищет у детей рак и для снижения тревожности нужно чтобы кто-то написал, что это не рак, пусть смеются, пусть обзывают, но только отвечают.
Барышня ’мне незачем жить’ надеется, что ответы заполняет в ней дыру, которую она сама не может. Вдруг кто-то откроет какой-то секрет чем наполниться когда нет смысла в жизни.
Эта автор переживает страдания и чувство вины перед семьёй за свой диагноз и ей не с кем обсудить свои эмоции.
Барышня ’мне незачем жить’ надеется, что ответы заполняет в ней дыру, которую она сама не может. Вдруг кто-то откроет какой-то секрет чем наполниться когда нет смысла в жизни.
Эта автор переживает страдания и чувство вины перед семьёй за свой диагноз и ей не с кем обсудить свои эмоции.
2
2
Я лікувалась … не раз.. і під час лікування не відчувала себе не добре… в стаціонар треба направлення, зібрати речі , знаходитись з незнайомими людьми в палаті , якось підтримувати свою гігієну 🫣
2
4
1
На жаль , я багато часу з подібним, більше 10 років , були лікарні , лікарі, препарати, але життя так і не налагодилось
2
А у нас слезы вызывают ваши ежедневные темы про одно и то же.
Сделайте доброе дело - самовыпилитесь.
Сделайте доброе дело - самовыпилитесь.
1
1
3
Можливо вам просто не підібрали правильне лікування, міняйте лікарів, шукайте свого. У мене мама 4 лікарів змінила, поки правильно підібрали антидеприсанти і вона почала жити, а не існувати і ридати після смерті тата.
шукайте свого лікаря, значить не правильно підібрані ліки. зверніться до Скрипника Євгена, хороший психіатр. не одного витягнув. дорого і великі черги. але займіть вже.
2
в мене мама теж купу змінила поки не знайшла лікаря, але той лікар ніяк не підійшов сестрі. її витягнув скрипник.
боже, сімейка псіхів
боже, сімейка псіхів
Не знаю, мне кажется таким людям как вы нравится болеть. Всем об этом говорить, чтоб жалели и быть в роли жертвы.
И сюда вы тоже пришли за жалостью, напитаться от людей сочувствием
И сюда вы тоже пришли за жалостью, напитаться от людей сочувствием
Я не вірю в лікування онлайн . Минулого разу я потрапила до стаціонару , а лікар вправно брав гроші за консультації
5
Психический розлад, это у моей соседки с первого этажа. Которая регулярно попадает в стационар два раза в год.
Но там явно человек больной, может часами кричать, живёт как бомж.
Но там явно человек больной, может часами кричать, живёт как бомж.
Я не розумію, чого ви хочете? Ви думаєте ви одна така унікальна? Звісно, у інших і депресії не такі, і все набагато легше ніж у вас. Тисячу разів вам писали, що лікування неправильно підібране. У кожного свій шлях, можуть з першого разу підійти препарати, а можуть з 10. Так, це дуже складно, але шлях лише один - це лікування. І тримають саме думки, що препаратів багато і лікування рано чи пізно допоможе.
3
Вы просто не понимаете что это, потому что не сталкивались сами с подобным заболеванием. Поэтому так смело пишите, что вот есть волшебный стационар и волшебные врачи, которые всем помогут. А толку от этих волшебных врачей обычно тоже немного.
Мабуть , так і є. Мій діагноз взагалі не лікується, так трохи «згладжує» стан. Я і на ліках жила , як в пеклі. Я вже думала , якби можна було перетерпіти побічки і тоді відчувати себе більш - менш добре … я б прийняла вже будь - які ліки
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу