Чи це нормальна поведінка дитини 9 років?

Немає життєрадісності і інтересу до самого життя. Приклад. Канікули, вона вдома з чоловіком. Сидить зранку ниє, що Каріна не бере слухавку, отже їй нема з ким гуляти. Сидить дома виє, істерика, чоловіку влаштовує скандали, що їй нема що робити. Каже, що сама не буде без дітей гуляти. А вдома кричить.15 разів телефонувала мені і кричала, щоб я набрала Каріну. Не розумію залежність її щастя від наявності з нею когось. Перед цим була Катя, теж одні псіхи, якщо вона не бере трубку. А ті дівчатка прекрасно щасливі і самі по собі і з дітьми. Кажу, у нас канікули, насолоджуйся. А вона, каже, що ми нікуди не поїхали. Вона завжди вимагає кудись їхати з нею, типу Карпати. А в мене по роботі завал, ще й відрядження має бути. І все, типу, не поїхали, дівчата з нею не хочуть гуляти, вони в якійсь депресії хронічній чи апатії нікуди не хоче. Це норма, чи треба психіатр? Лякають ці нав´язливі думки, чому Каріна чи Катя не бере слухавку. Весь день плаче ниє і запитує.