Як зберегти речі для онуків?

И, кстати, у меня есть драгоценности семейные. В жизни бы их не переплавила

Дякую. Залишилось дізнатися що таке безкислотний папір і купити його.

Да да))) это как быть уверенным что мой ребенок не курит и никогда не пробовал. Что носит шапку 100% как сказала мама. Вы можете в это верить, нет проблем. Но это не значит что так оно и есть

Но и не значит, что так не будет 🤷🏻‍♀️
Вам, конечно, хотелось бы, чтоб все дети были, как ваши, которые не ценят своих предков, свой род, то, что передается сквозь поколения. Может вам завидно, что бывают другие дети
Но утверждать, что абсолютно все дети такие, как ваши то же самое, что утверждать, что все дети не носят шапку, что все дети курят. Вы, конечно, можете в это верить, но это не означает, что так оно есть

Да и вообще. В большинстве случаев дети такие же, как и их родители
И ваши комменты в пользу этого утверждения

маю надію,що у вашого чоловіка 18 шовкових шаровар)))

Дякую

У Вас є діти? Зараз чи не кожне шкільне свято чи виступ актуальна саме вишиванка.

Зависит от качества ткани, пробуйте. У меня сохранилась вышиванка из моего детства, мне ее купили когда я училась в 1 классе мне было 6 лет. Мы ее хранили просто в шкафу. Она не пожелтела от слова совсем. Мне уже 40лет. Моя дочка поносила ее. Теперь лежит для внучки возможной)

Ека нєвєдаль вишиванка! Другоє дєло - косоваротка да по кулєбяку! Нєсут акалєсіцу тут

Я родилась в Решетиловке Полтавской области, у нас там была фабрика художественных изделий, на которой работали моя мама и тётя. Так вот, изделия этой фабрики до сих пор хранятся в киевском музее декоративно-прикладного искусства, который находится на территории Киево-Печерской Лавры - вышиванки, рушники, ковры, скатерти, всё ручной работы и из натуральных материалов, и выглядят эти изделия, будто их сделали вчера... Особенно красивыми были вышиванки именно белым по белому, это неимоверно сложная и дорогая ручная работа. Вышитое платье, что я постила к одному из комментариев, именно из таких, считаю, что оно бесценно.

ви про свого хвилюйтеся))))

В мене є вишиванки прапрабабусі, вони абсолютно нормально себе почувають, висять в шафі, вдягаю рідко, є саф´яновий пояс, вишитий бісером і прикраси(червонці з ’вушками’, сережки), все це збереглося з позаминулого сторіччя, принесено через війни та революції, пам´ять про рід, дітям показувала і розповідала історію цих речей

Ох і дискусії в коментах. Цінність вишиванок не тільки в тому, щоб їх носити.
Мені 38 і коли померла моя бабуся, то я в першу чергу забрала її вишиті серветки і гачковану серветку.
Вона їх активно використовувала і вони вже схожі на ганчірку, звичайно, що я цю серветку нікуди не стелитиму, але для мене вона цінна тим, що її вишивала бабуся.
Я багато вишиваю, переважно складні картини і всього кілька вишиванок і рушників.
Дітей у мене нема, сподіваюся племінниці здогадаються принаймі не викинути, а кудись прилаштувати мою вишивку.
Наприклад зараз старовинні рушники продають і купують, забирають кудись до музеїв чи просто підбирають любителі старовини.
Ну а викинуть, так викинуть. Моє завдання спобувати зберегти, а не знищити. Так і в автора.
На вишивку складної картини чи сорочки я можу витратити рік, то ота вишивка для мене морально цінніша, ніж умовно зароблені за рік гроші.
До речі, одна з племінниць народилася за кордоном і там в школі у них було завдання кожному прийти в національному одязі і розказати про свою культуру. Відповідно там навчаються багато нац.меньшин і з розумінням ставляться до іншої культури.
То племінниці передавали і стару бабусину вишивку, і нову сучасну вишиванку.
І тільки в нас продовжують вважати вишиванки непотрібною шароварщиною.
Я з ЗУ і в 90-00их в школі чи універі дуже круто було прийти в якійсь автентичній бабусиній вишиванці, ніколи не було соромно.
До речі, вважаю, що якщо прабабуся вишивала, то і любов до вишивки і вишивальні здібності можуть і в наступних поколіннях прокинутися (як музичний талант, наприклад).
Мої батьки не хотіли мене вчити вишивати, відмовлялися купляти нитки і тканину. То я розпорювала якісь речі на нитки (акрилову шапку чи спідницю) і вишивала прямо на простині. І це наприкінці 90их-на початку 00их, коли вишивати впринципі не було модно, але цьому ще навчали на уроках праці.
А двоюрідний брат вперше почав вишивати в 30+ років і теж захоплюється вишивкою. Щодо вишиванок в нас навіть смаки однакові. Думаю, що це гени.

А коли немає мозгів вже нічого не допоможе

Вы что здесь такое нельзя писать , этот хлам нужно веками хранить .

Это правда! Главное хранить в тёмном месте

У мене є така хустка.
Її купив мій прадід моїй бабусі, коли вона була молодою. Десь в 1955 році.
Хустка дуууже гарна.
Її зберігала моя мама, тепер я.
Я зберігаю її в пакеті, зі спеціальними засобами від молі. Іноді вішаю на балкон на сонце, а іноді одягаю, гуляю в ній і просто насолоджуюсь.
Дякую за тему.

100 років тому на Україні льон вирощували і полотно дома ткали, вибілюючі його на сонці.
Ви порівнюєте незрівнянне.

Ну вот же ,некоторые хранят и даже хвастаются и считают себя избранными

Это будет семейная реликвия, которую будут ценить и хранить. А опыт многих это воспитание и культура в семье.

Если вы готовы не сильно обидеться на внуков, вдруг те не оценят или не будут носить, то сохраните конечно. Если это вышиванки на детей возраста 10+ то думаю лучше не стоит и хранить.

Не згодна, моя дитина одна і друга в 7 років носила мою вишиванку, яку мені подарувала бабуся. Її відносила я, мої дві племінниці і мої двоє дітей. Дуже гарна.

бедные дети. нам приходилось за сестрами донашивать, а им за прабабками.

Якщо якісна тканина, то і 50 не страшно. У мене є бабусина вишиванка і рушник з вишивкою і мережкою, їм більше 70 років. Не скажу що прям супер, але тримається ще добре, я вдівала.

От-от, саме за груди.

Бо вони з льону. А льон це така річ, що переживе віка.

Неправда.
Все детские вещи, которые хранила бабушка в обычном шкафу без каких-либо специальных вакуумных пакетов - в отличном состоянии. В том числе шерстяное платье.

Вы бы вообще промолчали) или что, в Америке настолько скучно?

Я таких слов даже не знаю. А откуда вы знаете?) бывали на болотах?