навіщо 230 вольт і чи витримає техніка

З 1 липня цього року напруга в розетці замість звичних 220 вольт має становити 230 вольт. Новий стандарт запроваджується для всіх регіонів України.

Чому Україна переходить на новий стандарт напруги та як це вплине на роботу електроприладів – у матеріалі РБК-Україна.

Яким буде новий стандарт напруги
В середині квітня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) прийняла постанову №550 від 15.04.2025 року, якою передбачається зміна рівня стандартної номінальної напруги в мережі кінцевого споживача – із 220 до 230 вольт. Як повідомили РБК-Україна в НКРЕКП, така напруга має з’явитися у розетках з 1 липня цього року у всіх регіонах України без виключенням, тобто і в тих областях, де ведуться активні бойові дії.

"Згідно нового стандарту, з 1 липня напруга в мережі для кінцевого роздрібного споживача, в тому числі домогосподарств та офісних приміщень, буде 230 вольт (+/-10%)", - прокоментували РБК-Україна в прес-центрі НКРЕКП.

В регуляторі додали, що з 1 липня будуть встановлені чіткі параметри можливого відхилення номінальної напруги в розетці – 207-253 вольти.

Навіщо запроваджується новий рівень напруги
Національна комісія приняла таке рішення в рамках євроінтеграційного курсу України.

"Ми хочемо об’єднати нашу енергосистему та ринок електроенергії з європейськими. Це рішення як раз буде розширювати інтеграцію нашої енергосистеми з європейською", - повідомили в регуляторі, додавши, що в Європі застосовується стандарт напруги в розподільчій мережі для кінцевого споживача на рівні 230 вольт.

Як це вплине на побутові електроприлади
В НКРЕКП запевнили, що зміна рівня напруги не несе загрози для побутових електроприладів, адже більшість наших електроприладів – імпортовані з Європи, а європейські країни вже давно перейшли на стандарт напруги 230 вольт.

"Всі прилади, які до нас завозяться, підходять під стандарт 230 вольт. Цей стандарт допускає коливання 10 відсотків (плюс-мінус 23 вольти). В цьому діапазоні може коливатися напруга і приладам нічого не загрожує", - пояснили РБК-Україна в Нацкомісії.

Цю думку підтримує директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста", експерт в енергетичній сфері та з питань ЖКГ Олександр Сергієнко.

"Сучасні прилади будуть сприймати абсолютно нормально цю напругу", - сказав він, додавши, що навіть електроприлади, які залишилися із радянських часів або були придбані в часи ранньої незалежності України мають достатній запас надійності.

Проте, проблеми можуть виникнути із не якісними приладами.

"Питання може бути, якщо прилад дійсно не якісний. Якщо, його зліпили десь в гаражному кооперативі Шанхая, а потім продали його Україні – ось тут можуть бути питання. Якщо вони зроблені на ліцензованих виробництвах, тоді проблем не буде", - сказав Олександр Сергієнко.

Він додав, що на безпеку роботи електроприладів у першу чергу впливають перепади напруги в мережі.

"Насправді, небезпека полягає не в тому, що буде 230 вольт. Якщо буде 230 вольт стабільно, тоді, я думаю, всі прилади це витримають. Небезпека виникає тоді, коли є стрибки напруги, ось, що небезпечно для приладів. Це залежить від стабільності мережі, щоб в мережі будо достатньо потужності, щоб підтримувати стабільне постачання струму для споживача", - пояснив експерт.

Нагадаймо, у травні 2024 року Кабінет міністрів ухавали постанову, якою було зобов’язано обленерго забезпечити рівномірну та справедливу черговість відключень. Постановою також визначено, що пріоритетне енергозабезпечення матимуть об’єкти критичної інфраструктури, лікарні, військові підприємства та підприємства, які виконують мобілізаційні завдання.

У грудні 2024 року Міністерство енергетики запровадило поділ шести існуючих черг відключень електроенергії на підчерги (половинки від однієї черги). Це було зроблено для того, щоб диспетчери обленерго мали можливість застосовувати віключення половини або, наприклад, 2,5 черг.

Для підготовки матеріалу була використані опубліковані документи та повідомлення НКРЕКП, коментарі регулятора та коментарі директора аналітико-дослідницького центру «Інститут міста», експерт в енергетичній сфері та з питань ЖКГ Олександра Сергієнка.