Діти подруги. Це зі мною щось не так?

Взагалі не люблю щось говорити на дітей, тим паче знайомих. Я їх дійсно люблю. Але тут офігела і не знаю як реагувати.
Є подруга, як раз познайомились через дітей на гуртках. В неї донька віку моєї дитини. Потім подруга народила сина. Дітям 14 та 9 років.
Дівчинку знаю з дитинства, була дуже чутлива, спокійна, тиха, в навчанні не активна. Потім війна і ми не бачились більше 3-х років. Діти підросли, тепер це підліток-дівчинка і хлопчик 9 років.
І ось після довгого розставання зустрічаюсь з подругою. Так вийшло що вона була з дітьми.
Діти мене вже підзабули, особливо хлопчик, для них я якась мамина тьотка) Але: тикають, не дають говорити з подругою, хлопчик посеред нашої розмови кричить "мені скучно", щоб мама щось робила. Постійно перебиває нашу розмову, побачив в мене маленький спрей, простягає руку "пшикай мені". Але найбільше вразила дівчинка, яка мене гарно памʼятає з дитинства. Підійшла, не привіталась, на все що я говорю подрузі закочує очі і цмакає зубами. Розумію що напевно вони хотіли б їхати додому після шкіл/гуртків, а тут якась мамина падружайка. Але я навіть не знала що вона буде з дітьми та й зустрічалась/говорила не з дітьми. Якщо щось передаю за столом, то дівчинка демонстративно огидно це бере, розставляючи пальці і закочуючи очі.
Була трохи в шоці і не знала як реагувати. Для мене це якесь хамство.
Чи це щось в мене не те з розумінням? В мене теж підліток і досить складний характер, може багато чого говорити неприємного, але на людях такого не буде. А я думала в мене нахаба і я недопрацьовую.