аромат Жука• 15 мая 2025
19 років на оренді. Хто ще так, зайдіть.
Вас оце от ще не задовбало? Більшу частину життя по зйомних хатах. Десь жила півроку, десь рік, десь два, десь 6 років, десь 7, але все одно: житло не твоє, постійні переїзди, не можна нічого «нажити», бо як з ним переїжджати, то ціну піднімуть, то на продаж виставлять… і жити там, де ти не хазяїн - те ще задоволення. До війни вклалися в котлован, будівництво заморозили, зараз потрошку щось роблять, строки здачі відтягують кожен раз. Уже як три роки мали жити в своїй квартирі, але ніт. Через це відкладаю вагітність (і через війну тепер). То я вже старувата. Знаю, зараз напишуть, що дітей і в гуртожитках народжували, але, вибачте, ні. Я не хочу своїм дітям такого дитинства, як було в мене. Розкажіть свої історії, давайте пониємо трохи, як то, все життя, як зʼїхав від батьків - бути безхатченком.
показать весь текст
7
1
31
0
Ми 10 років живемо на орендованих квартирах. Починали з 1к, зараз в 3к. Міняли житло-кількість кімнат, райони та навіть міста у звʼязку з особистими обставинами і це зручно, що немає привʼязки. За цей час народили 2х дітей, на життя маємо доходу достатньо. Але зараз наша основна робота та дохід в Запоріжжі. Купувати тут зараз не доречно, тому знімаємо 3к гарну квартиру та відкладаємо кошти.
1
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу