Если вы в магазине уронили еду, то вы должны оплатить её или нет?

Еда была в упаковке, но видимо плохо упакована

ну типа да, должны

Нет, до кассы ничего не должны

Считаю, что должна.
Платила так пару раз за испорченные продукты ребенком.

то есть можно пройтись- пораскидывать товар в свое удовольствие?)

Ну работники так не считают) видела как печенье из лотка рассыпали и кинули обратно)

Испортил ребёнок и уронила из-за плохой упаковки - разные ситуации

Я бы не платила, если бы не считала это явно своей виной.

По закону нет. Вот хорошая статья со ссылкой на этот закон
https://znaj.ua/ru/society/466375-chi-zobov-yazani...

За хулиганство предусмотрена административная ответственность

Я бы оплатила, но это я. Потому что именно я это уронила. Мне было бы стыдно сказать ’я не при делах’.

Ну я не раскидывала, а случайно уронила с низкой стойки и еда рассыпалась на пол (плохо упаковано было)

Я принесла на кассу разбитую ребенком елочную игрушку оплатить, они сказали не нужно, спишем. Хз смотрите сами, вы уронили или упокавка плохая

в принципе, можно
если магазин докажет умышленную порчу - придется возместить ущерб
все, что разбилось, упало неумышленно, не по вашей вине - проблема в плохой организации пространства

если товар плохо упаковали - кулек порвался и рассыпалось, упаковку не закрепили - выпало - это бок магазина, платить за это не стоит

то есть можно заплатить штраф и ’гулять’ сколько влезет?))

В таком случае не должны

Я оплачиваю.по закону не должна, но это мой косяк

Пока полиция не задержит.
Вы дикая? Не знакомы с правилами поведения в общественных местах?

это откуда у вас такие забавные выводы? что только умышленная порча требует оплаты со стороны покупателя?

дикая тут вы, если считаете, что можно бесплатно портить товар в маназине

Плохо упаковано это как?

Для меня - нет. Ребенок портил не намерено,а по неаккуратности.
За случайно выпавшую из рук бутылку тоже заплатила бы.
Хотя и считается, что риск уничтожения и повреждения несёт собственник, а пока товар не оплачен, право собственности остаётся у магазина , но я искренне считаю, что правильным будет оплатить в этой ситуации, какой бы спорной юридически она не была.

Речь была о случайных ситуациях - задела, уронила, а ваши примеры про каких-то отбитых

Упаковка была практически не закрыта. У меня упало с очень низкой стойки(ниже метра) и рассыпалось

Скажу вам по секрету)) Все, что вы уронили, разбили до кассы, списывает магазин. Это заложено у них в цене

нет понятия ’случайно’.
что-то может упасть по вине покупателя или без его вины. по вине - это не равно ’специально’, это в том числе по неосторожности. уронила из рук - это как раз яркий пример причинения вреда по неосторожности. так же как если бы вам взад вьехала машина, вы б вряли на том основании, что водитель ’не хотел’ вас коцнуть отказались от возмещения вреда с его стороны? или отказались бы? он же случайно...

За упавшую бутылку возможно, но ведь эта еда могла даже в сумке рассыпаться и запачкать мне вещи тк упаковка была почти не закрыта

Щодо відкритої викладки товару.

Загальне правило встановлено Законом України «Про захист прав споживачів» ( ст.17), згідно з яким споживач має право вільного вибору продукції, а продавцеві заборонено примушувати до придбання непотрібного товару або товару неналежної якості (в тому числі розбитого).

Цивільним Кодексом України (ст.323, ст.668) встановлено, що ризик випадкової загибелі майна несе його власник. Потенційний споживач стане власником товару виключно після оплати його вартості в касі та отримання чеку.

Відповідно до Наказу Міністерства торгівлі СРСР від 23.03.1984 №75 ’Об утверждении дифференцированных размеров списания потерь непродовольственных й продовольственных товаров в магазинах (отделах, секциях) самообслуживания’, який на сьогодні є чинним, магазини самообслуговування мають право списувати розбитий чи зіпсований товар.

Однак, якщо споживач навмисно розіб´є товар у магазині, то він повинен в повному обсязі відшкодувати його вартість, що передбачено ст.1166 ЦКУ.

Щодо невідповідності цін у ціннику та чеку.

Ст. 15 ЗУ ’Про захист прав споживачів’: ’Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги)...’ В тому числі інформація про товар повинна містити його ціну, умови та правила придбання продукції.

Ця ж ст. 15 містить вимоги до цінника.

Вимоги до цінників також містяться в Інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0004-97/print...

Стаття 18 ЗУ ’Про захист прав споживачів’: ’1. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. 2. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов´язків на шкоду споживача.’ Закорема, есправедливими умовами ця стаття визначає

-установлення обов´язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору;

-надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі;

- надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору;

-визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору;

ст. 19 ЗУ ’Про захист прав споживачів’ забороняє ведення нечесної підприємницької діяльності, зокрема будь-якої діяльності (дій або бездіяльності), що вводить споживача в оману.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 ЗУ ’Про захист прав споживачів’ нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача, що надає право звернутись до адміністрації для повернення різниці у цінах на ціннику та у чеку.

Стаття 156-1 КУпАП передбачає: ’Відмова працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, у наданні громадянам-споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця), у навчанні безпечного та правильного їх використання, а так само обмеження прав громадян-споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів - тягнуть за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян’.

Щодо камер схову у супермаркетах.

Відповідно до п.21 постанови Кабіну Міністрів України від 15.05.2006 N 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів», суб´єкт господарювання зобов´язаний:

забезпечити доступ споживачів до торговельних об´єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється у таких торговельних об´єктах;
створити умови для збереження речей споживачів, у разі, коли вхід до торговельного об´єкта з товарами, які реалізуються в таких закладах, заборонено.

Адміністрація бере на себе обов´язо

а какая связь между незакрытостью упаковки и фактом падения? если б оно рассыпалось- размазалось в корзине, на кассовой ленте, еще где-то - ну понятно. но оно ж упало

верно, но как провести границу между плохой упаковкой и руками из жопы