Пьяная вишня• 27 мая 2025
Паническая атака на работе. Это сильный позор?
Случилась паническая атака на работе, первый раз такое,был важный день и очень нервничала. Я сильно опозорилась? Не знаю отнесутся ли с пониманием коллеги и начальство
4
23
0
Ну если вы не оставили после себя в приступе никаких физиологических жидкостей, не кидались на людей в припадке и не крушили мебель - то никакого позора нет.
3
В мене панічні атаки почались під час війни саме тоді,коли я лежала на процедурі нарощення вій. Проявлялось так,ніби находила різко хвиля тривоги у супроводі із задухою та тремором.Було дуже не зручно перед майстром.Тому,перестала нарощувати вії.Якийсь необгрунтований страх находив,ніби мене зараз вколять в око.
2
Забийте, просто майте на увазі, якщо очікується емоціно напружений день - варто щось випити, мені гідазепам допомагає, як разовий засіб.
1
Просто началась паника и стало тяжело дышать,я работаю постоянно с клиентами и коллеги видели, что со мной что-то не то
Я ось в потязі їхала, на фоні ПА (як я розумю це воно було), тиск скаконув до 195/100, добре, що у Львові є знайома, прийшлося виходити з потяга проситися ’в гості’ і приводити себе у стан рівноваги в усіх
відносинах, щоб по дорозі не гикнутися.
відносинах, щоб по дорозі не гикнутися.
А ви маєте можливість в такий момент встати, вийти, подихати повітрям, випити водуи. Нажаль, ніхто у нас не застрахований від такого, не пиляйте себе а як то воно буде, було та й все собі.
Не бачу причини для сорому. Цей процес неможливо повністю контролювати. Жодної хвороби не потрібно соромитись. Я прошу залишити мене в спокої на 5 хвилин щоб пройти в себе. Всі ставляться зі зрозунням
3
Нагадали історію.
Мені 21 рік і я панічно боюся уколів.
Нам змусили силою робити щеплення від грипу.
Я втратила свідомість і впісялася на м´який стул. Директор побачив.
Так мені було соромно, але вони самі ідіоти змусили мене це зробити.
Тому я забила на все і ходила далі на роботу. Директор - дорослий чоловік. Йому вистачило такту і розуму нікому нічого не казати.
А якщо і сказав, то таки не сильно розумний. Ну мене ніхто не чіпав)
А тепер уже в минулому році була панічна атака у моєї підлеглої.
Ми були у бомбосховищі компанії. Чоловік 50. Це все наші колеги.
Я сіла на підлогу і почала її заспокоювати.
Повністю все було нормально потім.
Ту дівчину вже і повисити встигли, бо вона реально крута
Мені 21 рік і я панічно боюся уколів.
Нам змусили силою робити щеплення від грипу.
Я втратила свідомість і впісялася на м´який стул. Директор побачив.
Так мені було соромно, але вони самі ідіоти змусили мене це зробити.
Тому я забила на все і ходила далі на роботу. Директор - дорослий чоловік. Йому вистачило такту і розуму нікому нічого не казати.
А якщо і сказав, то таки не сильно розумний. Ну мене ніхто не чіпав)
А тепер уже в минулому році була панічна атака у моєї підлеглої.
Ми були у бомбосховищі компанії. Чоловік 50. Це все наші колеги.
Я сіла на підлогу і почала її заспокоювати.
Повністю все було нормально потім.
Ту дівчину вже і повисити встигли, бо вона реально крута
4
1
Нормальный человек был директор. Но если бы это случилось при всем коллективе, то было бы в разы более стыдно, и забить было бы намного сложнее. Люди разные, деликатностью отличаются не все
3
Нет, автор, никакой это не позор!
от ПА никто не застрахован, не волнуйтесь и не зацикливайтесь
от ПА никто не застрахован, не волнуйтесь и не зацикливайтесь
1
Знаєте,в мене якось все нормально зі сприйняттям світу.
Хворіти - нормально. Боятися - нормально.
Зараз мені взагалі пофіг.
Я на такому рівні нірвани і задоволеності собою, що не звернула би увагу.
В мене була директор у якої на юбці пройшли плями крові на міжнародній зустрічі.
Вона закінчила зустріч і просто пішла переодяглася. Ніяких переживань і комплексів. Вона давно уже генеральний директор американської компанії з захмарною зп.
Думаю що це стало можливим завдяки тому, що вміє забивати на невдачі і взагалі такі ситуації ігнорує.
Це виглядало - так, я жінка. Так, в мене протікли місячні і ні, я не бачу тут ніякої трагедії.
Всі відреагували так само
Хворіти - нормально. Боятися - нормально.
Зараз мені взагалі пофіг.
Я на такому рівні нірвани і задоволеності собою, що не звернула би увагу.
В мене була директор у якої на юбці пройшли плями крові на міжнародній зустрічі.
Вона закінчила зустріч і просто пішла переодяглася. Ніяких переживань і комплексів. Вона давно уже генеральний директор американської компанії з захмарною зп.
Думаю що це стало можливим завдяки тому, що вміє забивати на невдачі і взагалі такі ситуації ігнорує.
Це виглядало - так, я жінка. Так, в мене протікли місячні і ні, я не бачу тут ніякої трагедії.
Всі відреагували так само
2
Что за срачка... Первый раз случилась со слов автора паническаатака. А как она это поняла что это именно она?
Мені взагалі не зрозуміло, чому до сих пір вважається соромно, якщо протікають місячні, або неприємність через пронос? Це фізіологічно і може статися з кожним🤷♀️
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Сейчас читают!
Комментарии к ответу