БолеИменее• 28 мая 2025
Мами, які самі виїхали за кордон з дітьми, як ви плануєте майбутнє
Я сама з дитиною за кордоном з початку війни. Стомилася, що весь час все сама, син вже не маленький, але все одно весь час потрібна йому увага, проконтролювати, приготувати, всі проблеми, лікарі,все що виникає - все на мені. Дуже сумно останнім часом, бо не про таке життя я мріяла. Чужа країна, чужа мова, на роботі я одна українка. Колишній чоловік та родичі залишилися в Україні. Що я сину зможу дати як самотня мама - теж питання. Поділіться будь ласка, хто в такій ситуації, що вас підтримує і як плануєте майбутнє? Хотіла б повернутися в Україну, але найближчим часов такий варіант не розглядаю...
показать весь текст
10
11
12
35
308
0
Я сама з двома дітьми(13 та 11). Працюю. Планую дітям тут дати освіту. Далі самі будуть будувати своє життя
Не в порадниці справа. А в цілому у наших токсичних людях. Ану зайдіть в якусь групу у фейсбуці типу українці десь там (в Бельгії, Польщі, Німеччині тощо). Самі ж знаєте що почуєте. Он одна недолуга на мій попередній коментар написала, що я з рос сайту свою історію принесла. Ну шо таким напишеш. У них немає наміру почути і можливо щось порадити. Там зовсім інша мета, а саме токсичність свою злити, яд виприснути.
3
Автор, якби ви були одинокою мамою в Україні , у вас були б ті самі заботи і проблеми ( накормити, проконтролювати, до лікаря зводити, на роботі працювати і т.д.) , ніхто б за вас це не робив. Тому країна значення не має в цьому ключі.
2
3
були.
І житло було безкоштовним, держава виплачувала власникам житла кошти за прийнятих біженців, і програми різні були. Зараз є виплат на дітей, безкоштовне навчання, безкоштовна медицина, якісь виплати багатодітним, стипендія студентам. Стипендія не по успішності, а власне, як біженцям, 1000злотих з хвостом, не пам´ятаю точної суми.
І житло було безкоштовним, держава виплачувала власникам житла кошти за прийнятих біженців, і програми різні були. Зараз є виплат на дітей, безкоштовне навчання, безкоштовна медицина, якісь виплати багатодітним, стипендія студентам. Стипендія не по успішності, а власне, як біженцям, 1000злотих з хвостом, не пам´ятаю точної суми.
2
1
В Україні у автора родина, оренду житла не потрібно оплачувати, плюс рідна обстановка.. Тут таки є велика різниця.
1
Ось ви і відповіли на своє питання, заради чого ви там. Я буквально на дня повернулася з Кракова, провідувала сина студента. В потязі розговорилася з жінкою. Якщо коротко в 2014 році її син отримав повістку в АТО, вона забрала його і виїхала до Польщі, працює з того часу не за професією, а ’ким прийдеться’. Син закінчив магістратуру, влаштувався на роботу. Не знаю наскільки вони щасливі, але якби не виїхали, її син теоретично вже був би на війні. Душа рветься від того, скільки гине молодих, розумних, красивих, патріотів, які могли будувати країну і розвивати, але клята війна вирішила інакше.
6
Ответ дляРедиска Я
Т е доцечке можно говорить, что она любимая дочь и ребенок, а сыну нет?
У вас какие-то свои личные вавки
У вас какие-то свои личные вавки
Можно, но залюбленный сынок хуже залюбленной доци. Нужна граница
2
4
Плануйте відпустку, знаходьте позитивні емоції, щоб поповнити запас стабільності. Спробуйте знайти собі компанії серед таких же дівчат, щоб мати коло спілкування, знайти якусь колєжанку, на вихідні можна виїздити десь в гори чи знайти інше заняття для душевного перепочинку. Я вперше не хотіла повертитися з Кракова, з заздрістю дивилася на людей, як просто живуть, просто їдять морозиво, катаються на великах вздовж Вісли, гуляють з дітьми і не знають що таке війна, коли сердце зупиняється від жаху від вибухів. Коли шаленний обстріл, а вдома чоловік і донька і вони не відповідають на мої повідомлення.
Родина з тими проблемами сильно допомагати не буде, це ілюзія. І зарплата не факт , що в Україні буде така сама. Обстановка… так все рідне. А ракети з шахедами?
Автор, дайте собі часу, і дуже раджу працювати з психологом. Адаптація при переїзді триває 3 роки, і це при свідомій добровільній еміграції, а не вимушеній втечі від війни.
Вдома ви жили добре і були щасливі, у вас були свої опори і місця сили, а також відчуття що в разі чого ви не сама. Бути в постійному режимі відповідальності важко й ви чудово справляєтесь! Ви вже впевнено почуваєтесь фінансово і з легалізацією, підозрюю побут дитини також влаштовано. Як ви турбуєтесь про себе?
Вдома ви жили добре і були щасливі, у вас були свої опори і місця сили, а також відчуття що в разі чого ви не сама. Бути в постійному режимі відповідальності важко й ви чудово справляєтесь! Ви вже впевнено почуваєтесь фінансово і з легалізацією, підозрюю побут дитини також влаштовано. Як ви турбуєтесь про себе?
Отвечу, немного перефразировав ваш пост, на который я отвечала ранее)
Я читаю тему и имею право комментировать , даже если не отношусь к категории тех, к кому вы обращаетесь
раз уж вас занесло в тему, созданную для выехавших)))
Я читаю тему и имею право комментировать , даже если не отношусь к категории тех, к кому вы обращаетесь
раз уж вас занесло в тему, созданную для выехавших)))
2
а в какой компании вы работаете (какого типа)? и коллектив польский? как вы себя чувствуете там?)
Мені дуже важко, бо вік 50+. Роботи для мене немає, не беруть навіть прибиральницею. Хочу ,щоб син залишився за кордоном , йому тільки 15, самого ніяк не залишу . Терплю, приймаю АД, які не допомагають. Просвіту немає, ридаю кожен день. Хочу повернутися, але заради сина маю терпіти , поки він подорослішає, щоб залишити самого за кордоном . Я повернуся при любих розкладах в Україну, навіть якщо не буде мого дому. В мене за кордоном взагалі немає жодних перспектив
2
Має значення країна. Близькі люди, родичі, які можуть підстрахувати, якщо мама в лікарню потрапить
1
работаю на заводе, коллектив польский на 98 проц. (168 человек) Очень нравится, но языка мне мало, я думала, что у меня Б1 не больше, но все говооят ты что, не придумывай Б2 -100 проц, но я себя так уверенно не чувствую. Все остальное хорошо, полный соцпакет, бонусы
У меня мама как третий ребёнок, но она офигенно помогает. И есть приготовит, и присмотрит когда я на свиданки ходила или к подруге поехала. Вообще очень удобно. И все равно, такая какая-то нагрузка на голову идёт, что я также поездки к докторам воспринимаю с трудом. Сейчас для меня решить бытовой вопрос это стресс, хотя я нормально говорю и понимаю, но все равно каждый раз я будто прохожу экзамен. Это ужас. Но обратно нет потому за 3 года дети нашли друзей, полностью интегрировались, у них вообще другая жизнь. Они привыкли к свободе (город хоть и центр региона, но небольшой), они самостоятельны, в Киеве это невозможно. Язык обучения только французский. Математика еще украинский, а все остальное нет. И когда даю пояснения материала на украинском, русском, не понимают. Ну и плюс мальчики 14 лет. Везти в Киев, потом обратно? Это уже как дурочка. Будем здесь
Чем хуже? Залюбленная доця тоже, как правило, неадекватная женщина. Также как и залюбленный сынок- мужчина
А что, если развелась так ничего уже и не должен? Нет уж. Он отец ребёнка и должен будет по гроб жизни + когда помрёт, так дети от первого брака еще и на имущество будут претендовать.
Є допомога 260 євро на дорослого, 145 євро на дитину і 330 євро на сім´ю , на житло. Житло зняти плюс комунальні за таку суму неможливо.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу