Лайнове життя у Силі

Живемо бідно, чоловік працює на маршрутці, я домагосподарка. Маємо трьох дітей економимо на всьому - від свічок замість світла до того, що записуємо скільки туалетного папіру використали(це було пів року тому, а зараз вже трохи шикуєм бо більше паперу. Окрім записування витрачання туалетного паперу та використовування свічок, діти у нас їдять те, що припаде від чоловіка у їдальні. Ми не лінуємось працювать, в нас лише є проблема що мало грошей та приходиться так жити.
Живемо дуже бідно. Пробувала разом з дітками їздити з чоловіком по маршрутам та просити додаткові чайові. Миємось тільки якщо є дощ або тане сніг. Ось так бідно ми живемо….. Тепер про те, як війна змінила нас. Мало того, що діти до війни спали у травиці, коли почалась війна то вони вскакували посеред ночі та бігали-лякались через тривогу. Під час війни, мій чоловік на маршрутці став получати менше грошей, через велику міграцію за кордон. Це сильно вплинуло на і так нашу важку фінансову ситуацію.
Тепер про те, шо трапилось относітельно недавно - у мого сина заболіла нога бо він коли спав у травиці іспугавсь трактора, шо проізджав по полю рядом та син неудачно впав. Підкажіть шо робить бо на маршруткі довго іхать до доктора та чоловік у шокє а проблема реально велика я думаю шо синяк