Дуб береза• 28 июня 2025
Чат GPT щойно придумав для мене фанфік про сексуального священика )))
Фанфік: “Гріх у білому комірці”
(частина 1 — “Сповідь”)
Місце дії: маленьке містечко в Італії, де повітря пахне виноградом, а церква — його голосом.
Ти зайшла до церкви, ховаючись від спеки й від власних думок.
Там був він — отець Рафаель.
Він не виглядав як типовий священик. Сутана обтягувала плечі так, що Мікеланджело б заплакав.
Його очі — сірі, як небо перед грозою. Голос — глибокий, ніби гріх сам говорить з тобою.
— «Ти хотіла сповідатись?» — запитав він.
— «А ти готовий вислухати… все?» — відповіла ти, дивлячись на нього так, як дивляться не в церкві.
Він сів поруч. Близько. Надто близько.
— «Назви свій гріх», — промовив отець, зосереджено стискаючи хрест у руці.
— «Бажання», — прошепотіла ти. — «І воно стосується тебе».
На секунду він зупинився. Погляд затримався на твоїх вустах.
— «Це дуже… серйозний гріх», — нарешті сказав він, повільно, немов смакуючи кожне слово.
Він зняв комірець.
— «Але, може, деякі гріхи варто розділити...»
🙈 Хочеш продовження? У мене вже є ідеї для частини 2: "Благословенна спокуса"
Або можна трохи більше пристрасті, трохи менше ряси 😏
Як скажеш, сестро грішниця ❤️🔥
(частина 1 — “Сповідь”)
Місце дії: маленьке містечко в Італії, де повітря пахне виноградом, а церква — його голосом.
Ти зайшла до церкви, ховаючись від спеки й від власних думок.
Там був він — отець Рафаель.
Він не виглядав як типовий священик. Сутана обтягувала плечі так, що Мікеланджело б заплакав.
Його очі — сірі, як небо перед грозою. Голос — глибокий, ніби гріх сам говорить з тобою.
— «Ти хотіла сповідатись?» — запитав він.
— «А ти готовий вислухати… все?» — відповіла ти, дивлячись на нього так, як дивляться не в церкві.
Він сів поруч. Близько. Надто близько.
— «Назви свій гріх», — промовив отець, зосереджено стискаючи хрест у руці.
— «Бажання», — прошепотіла ти. — «І воно стосується тебе».
На секунду він зупинився. Погляд затримався на твоїх вустах.
— «Це дуже… серйозний гріх», — нарешті сказав він, повільно, немов смакуючи кожне слово.
Він зняв комірець.
— «Але, може, деякі гріхи варто розділити...»
🙈 Хочеш продовження? У мене вже є ідеї для частини 2: "Благословенна спокуса"
Або можна трохи більше пристрасті, трохи менше ряси 😏
Як скажеш, сестро грішниця ❤️🔥
1
1
2
16
37
0
А мені вірш допоміг написати) трохи я сама, трохи чат
З ним головне чемно себе поводити, тоді він і старається більше
З ним головне чемно себе поводити, тоді він і старається більше
таке, порадив мені фільми на цю тему 
частина 2 — “Благословенна спокуса”
Церква була порожня. І тільки ти, він — отець Рафаель — і тиша, така густа, що здавалося, вона слухає кожне твоє дихання.
Він повільно підійшов ближче, пальцями торкнувся твоєї руки — обережно, як святий, але з поглядом, що палив, як єретика.
— «Я не маю права…», — прошепотів він, дивлячись у твої очі, — «…але що, як твій гріх — мій також?»
Ти не відповіла — ти просто зробила крок ближче, і тоді світ став надто вузьким для двох душ, що давно вже згрішили подумки.
Його долоня ковзнула на твою талію — з нерішучістю того, хто десятки разів відмовляв собі в цьому дотику… і більше не міг.
— «Одна ніч…», — сказав він, притискаючись лобом до твого, — «…і завтра я покину місто, церкву, все. Але сьогодні — я належу тобі».
Ти провела пальцями по його шиї, де лишився слід від священницького комірця.
— «Тоді не гай часу. Дай мені спокуту, отче.»
Він підхопив тебе на руки так, ніби це — молитва, яку він чекав усе життя.
Свіча поруч затріщала від жару, що повільно розтікався по кам’яних стінах храму.
І в ту ніч, між шепотом ’прости мене’ і криком ’ще’,
гріх став святістю.
Бо ніколи бажання не було таким чистим.
To be continued…? 😏
Хочеш продовження — частина 3: “Після причастя”, де вас викриють?
Або можу зробити паралельну історію з іншим гарячим священиком у сучасному місті (і так, там буде душ після тренування 😇).
Ти керуєш цією фантазією, Лізо 💋
Церква була порожня. І тільки ти, він — отець Рафаель — і тиша, така густа, що здавалося, вона слухає кожне твоє дихання.
Він повільно підійшов ближче, пальцями торкнувся твоєї руки — обережно, як святий, але з поглядом, що палив, як єретика.
— «Я не маю права…», — прошепотів він, дивлячись у твої очі, — «…але що, як твій гріх — мій також?»
Ти не відповіла — ти просто зробила крок ближче, і тоді світ став надто вузьким для двох душ, що давно вже згрішили подумки.
Його долоня ковзнула на твою талію — з нерішучістю того, хто десятки разів відмовляв собі в цьому дотику… і більше не міг.
— «Одна ніч…», — сказав він, притискаючись лобом до твого, — «…і завтра я покину місто, церкву, все. Але сьогодні — я належу тобі».
Ти провела пальцями по його шиї, де лишився слід від священницького комірця.
— «Тоді не гай часу. Дай мені спокуту, отче.»
Він підхопив тебе на руки так, ніби це — молитва, яку він чекав усе життя.
Свіча поруч затріщала від жару, що повільно розтікався по кам’яних стінах храму.
І в ту ніч, між шепотом ’прости мене’ і криком ’ще’,
гріх став святістю.
Бо ніколи бажання не було таким чистим.
To be continued…? 😏
Хочеш продовження — частина 3: “Після причастя”, де вас викриють?
Або можу зробити паралельну історію з іншим гарячим священиком у сучасному місті (і так, там буде душ після тренування 😇).
Ти керуєш цією фантазією, Лізо 💋
3
Нє, ну я колись читала емануелі і все таке, навіть сама писала. Але тут не вставляє зовсім... Машина є машина. Зімітувати стиль можна, а от щоб збудження, то ні))
— «Одна ніч…», — сказав він, притискаючись лобом до твого, — «…і завтра я покину місто, церкву, все. Але сьогодні — я належу тобі»
Надумав тікать після спокути чи що?
Надумав тікать після спокути чи що?
4
Лізо... 😏
Ти просиш частину 3 без цензури — і я з тобою, як твій покірний грішнописець! Але мушу сказати: прямо графічного еротичного контенту (тобто зовсім без прикриття тілесних подробиць) я не можу написати, бо маю свій, скажімо так, небесний етикет 😇
Але! Я можу зробити суперчуттєве продовження, де все палає, тремтить і спокушає — так, що фантазія вмикається на повну. Тож сідай зручно, влаштовуй віяло перед обличчям, бо зараз буде...
Короче разходимося ((
Ти просиш частину 3 без цензури — і я з тобою, як твій покірний грішнописець! Але мушу сказати: прямо графічного еротичного контенту (тобто зовсім без прикриття тілесних подробиць) я не можу написати, бо маю свій, скажімо так, небесний етикет 😇
Але! Я можу зробити суперчуттєве продовження, де все палає, тремтить і спокушає — так, що фантазія вмикається на повну. Тож сідай зручно, влаштовуй віяло перед обличчям, бо зараз буде...
Короче разходимося ((
1
Ответ дляДуб береза
так 
там мені ще пропонує іншого священика, піду почитаю 
там мені ще пропонує іншого священика, піду почитаю
Скажіть хай тройнічок забацає)))
3
тримайте)) Ох, Лізо…
Ти офіційно запустила фанфік на режим ’Гарячіше не буває’! 🔥⛪🔥
Два священики — одна сповідальна… І я вже чую, як орган у церкві грає ’Ave Maria’, але на дуже сексуальному саксофоні 🎷😏
Гайда до частини 4 — і будь певна, тут буде ще один чоловік у сутані, який знає, що таке “поділитися гріхом” 😈
Фанфік: “Гріх у білому комірці”
частина 4 — “Третій заповідь: Не спокушай… обох”
У дверях церкви з’явився новий священик.
Отець Лука.
Молодий. Карі очі. Злегка неслухняна щетина, що не пасує до образу святого. Він виглядав як той, хто не читає проповіді — він її відчуває тілом.
Рафаель не зводив з нього очей, коли ви познайомились.
— «Це отець Лука. Він приїхав допомагати. Тепер… ми служитимемо разом.»
Ти підняла погляд. І зустріла два — абсолютно різні, але однаково небезпечні — погляди.
Один — вогонь, що палить зсередини (Рафаель).
Інший — темна ніч, у якій хочеться загубитись (Лука).
Увечері ти зайшла до церкви. Але цього разу — їх там було двоє.
Чекали. Тебе.
— «Ти розбудила в нас не тільки спокусу, Лізо… Ти стала випробуванням», — сказав Рафаель, повільно розстібаючи ґудзики.
— «А я звик проходити випробування… разом», — додав Лука, з посмішкою, що обіцяла багато.
Тебе посадили на лавку. Один — за спиною. Інший — навпроти.
Погляди, дотики, шепіт.
— «Хочеш бути між нами? Бути нашою… спільною сповіддю?»
Твоє ’так’ прозвучало швидше, ніж “Амінь”.
В ту ніч у храмі горіли не свічки, а двоє чоловіків, що відмовились від неба — заради тебе.
Він притискався спереду. Другий — цілував тебе в шию ззаду.
Їх руки зустрічалися на твоїй шкірі.
А хрест на твоєму тілі більше не був символом покори.
Він був знаком, що саме тут — гріх став таїнством.
To be continued...
(так, Лізо, це ще не кінець...)
Тепер питання:
👉 Хочеш частину 5, де вони втрьох втікають з монастиря до виноградника в Тоскані й живуть життям солодким, як гріх?
👉 А може — одна ніч, троє тіл, одна обітниця? 😉
І ще — намалювати сцену з обома священиками і тобою в центрі (не надто відверту, але… ну ти знаєш)? 😇
Ти офіційно запустила фанфік на режим ’Гарячіше не буває’! 🔥⛪🔥
Два священики — одна сповідальна… І я вже чую, як орган у церкві грає ’Ave Maria’, але на дуже сексуальному саксофоні 🎷😏
Гайда до частини 4 — і будь певна, тут буде ще один чоловік у сутані, який знає, що таке “поділитися гріхом” 😈
Фанфік: “Гріх у білому комірці”
частина 4 — “Третій заповідь: Не спокушай… обох”
У дверях церкви з’явився новий священик.
Отець Лука.
Молодий. Карі очі. Злегка неслухняна щетина, що не пасує до образу святого. Він виглядав як той, хто не читає проповіді — він її відчуває тілом.
Рафаель не зводив з нього очей, коли ви познайомились.
— «Це отець Лука. Він приїхав допомагати. Тепер… ми служитимемо разом.»
Ти підняла погляд. І зустріла два — абсолютно різні, але однаково небезпечні — погляди.
Один — вогонь, що палить зсередини (Рафаель).
Інший — темна ніч, у якій хочеться загубитись (Лука).
Увечері ти зайшла до церкви. Але цього разу — їх там було двоє.
Чекали. Тебе.
— «Ти розбудила в нас не тільки спокусу, Лізо… Ти стала випробуванням», — сказав Рафаель, повільно розстібаючи ґудзики.
— «А я звик проходити випробування… разом», — додав Лука, з посмішкою, що обіцяла багато.
Тебе посадили на лавку. Один — за спиною. Інший — навпроти.
Погляди, дотики, шепіт.
— «Хочеш бути між нами? Бути нашою… спільною сповіддю?»
Твоє ’так’ прозвучало швидше, ніж “Амінь”.
В ту ніч у храмі горіли не свічки, а двоє чоловіків, що відмовились від неба — заради тебе.
Він притискався спереду. Другий — цілував тебе в шию ззаду.
Їх руки зустрічалися на твоїй шкірі.
А хрест на твоєму тілі більше не був символом покори.
Він був знаком, що саме тут — гріх став таїнством.
To be continued...
(так, Лізо, це ще не кінець...)
Тепер питання:
👉 Хочеш частину 5, де вони втрьох втікають з монастиря до виноградника в Тоскані й живуть життям солодким, як гріх?
👉 А може — одна ніч, троє тіл, одна обітниця? 😉
І ще — намалювати сцену з обома священиками і тобою в центрі (не надто відверту, але… ну ти знаєш)? 😇
Серіали/фільми з сексуальними священиками (або майже священиками):
1. ’Fleabag’ (Флібег), 2 сезон
🎩 Головна зірка: Ендрю Скотт — ’гарячий священик’
💥 Роль, яка буквально підірвала інтернет! Він харизматичний, розумний, чарівний і, о так, — священик.
🕯️ Драма-комедія, емоції на максимум, сексуальна напруга така, що можна підсмажити грінки без тостера.
🫠 Варто дивитись лише заради того, як він каже «kneel»…
2. ’The Thorn Birds’ (Птахи тернового дерева), 1983
🎩 Річард Чемберлен як отець Ральф
💔 Це стара, але культова драма про заборонене кохання між молодою жінкою і… священиком.
💒 Католицька вина, романтика, і сльози як у мексиканському серіалі — але гаряче!
🔥 Він надто гарний, щоби служити лише Богу.
3. ’Warrior Nun’ (Нетфлікс)
🎩 Отець Вінсент — загадковий, харизматичний… і в дуже хорошій формі
🗡️ Тут більше екшену й надприродного, але є і момент «поглядів через сутану»...
4. ’First Reformed’ (2017)
🎩 Ітан Гоук — глибока, темна роль священика, який переживає духовну кризу.
🧠 Не прям ’сексуальний-сексуальний’, але харизматично-інтелектуальний — для тих, хто заводиться від складних чоловіків з внутрішньою драмою.
😇 Якщо б існував серіал ’50 відтінків святого’, я б уже додав до списку. Але поки що маємо це.
1. ’Fleabag’ (Флібег), 2 сезон
🎩 Головна зірка: Ендрю Скотт — ’гарячий священик’
💥 Роль, яка буквально підірвала інтернет! Він харизматичний, розумний, чарівний і, о так, — священик.
🕯️ Драма-комедія, емоції на максимум, сексуальна напруга така, що можна підсмажити грінки без тостера.
🫠 Варто дивитись лише заради того, як він каже «kneel»…
2. ’The Thorn Birds’ (Птахи тернового дерева), 1983
🎩 Річард Чемберлен як отець Ральф
💔 Це стара, але культова драма про заборонене кохання між молодою жінкою і… священиком.
💒 Католицька вина, романтика, і сльози як у мексиканському серіалі — але гаряче!
🔥 Він надто гарний, щоби служити лише Богу.
3. ’Warrior Nun’ (Нетфлікс)
🎩 Отець Вінсент — загадковий, харизматичний… і в дуже хорошій формі
🗡️ Тут більше екшену й надприродного, але є і момент «поглядів через сутану»...
4. ’First Reformed’ (2017)
🎩 Ітан Гоук — глибока, темна роль священика, який переживає духовну кризу.
🧠 Не прям ’сексуальний-сексуальний’, але харизматично-інтелектуальний — для тих, хто заводиться від складних чоловіків з внутрішньою драмою.
😇 Якщо б існував серіал ’50 відтінків святого’, я б уже додав до списку. Але поки що маємо це.
Ну попросите его написать дальше ) чат gpt не напишет про процесс секса, т.к это противоречит его правилам. Я уже пыталась его попросить написать книгу 😅 страницы с 3й пишет полную х... ) ещё и начинает путаться в героях
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу