Зачем мамы так делают?

У меня сыновья )))

А чего у знакомых ваших не спросили?

Учи их варить суп и стирать носки, главное зарабатывать деньги

Спросила, теперь они со мной не разговаривают)) так что не угадали

Вони про це не думають, у них самих проблеми.

Я и не пыталась. Мы ж не в курсе, чем руководствуются ваши знакомые.

У моей лучшей подруги детства такая мама, постоянно ее унижала, мол смотри какая Оксана, Оля, Люда красивые и стройные, а ты, кто на тебя посмотрит.
У нее был чуть лишний вес, есть и такие мамы, что сделаешь

Да, вот я о таких.

Так это не только они. Это довольно популярная проблема. Даже в психиатрии есть термин для этого

У меня сыновья )))

Да, похоже вы правы. Но речь о взрослых дамах - 40-50+. Пора бы уже думать. При этом они умные и довольно богатые.

Раз тема анонімна, то я відпишусь, бо частково я є такою мамою. Я просто по життю прямолінійна і не вмію казати неправду. От у мене донька, 15 років. Важить 62 кг при зрості 166. Не товста, але зайві кг вона має. Я їй нічого не кажу, але вона сама мене питає ’мама, я товста?’. І я не можу відповісти ’ні’, я починаю підбирати якось слова, що ми з татом теж крупні, що в неї погана генетика і вона схильна до повноти, що варто слідкувати за харчуванням. І подібні теми у нас часто проскакують, де вона сама питає чи хтось кращий в чомусь, чи хтось гарніший. І я не можу сказати їй неправду, я починаю просто шукати якісь обхідні слова, що може хтось старанніший, чи раніше почав займатися, чи краща генетика, чи ще щось. Але бачу що мої відповіді доньку засмучують і що напевно вона б хотіла краще чути від мене неправду і лестощі в свою адресу, але я, блін, не можу їх говорити. І не можу себе виправити.

Раз тема анонімна, то я відпишусь, бо частково я є такою мамою. Я просто по життю прямолінійна і не вмію казати неправду. От у мене донька, 15 років. Важить 62 кг при зрості 166. Не товста, але зайві кг вона має. Я їй нічого не кажу, але вона сама мене питає ’мама, я товста?’. І я не можу відповісти ’ні’, я починаю підбирати якось слова, що ми з татом теж крупні, що в неї погана генетика і вона схильна до повноти, що варто слідкувати за харчуванням. І подібні теми у нас часто проскакують, де вона сама питає чи хтось кращий в чомусь, чи хтось гарніший. І я не можу сказати їй неправду, я починаю просто шукати якісь обхідні слова, що може хтось старанніший, чи раніше почав займатися, чи краща генетика, чи ще щось. Але бачу що мої відповіді доньку засмучують і що напевно вона б хотіла краще чути від мене неправду і лестощі в свою адресу, але я, блін, не можу їх говорити. І не можу себе виправити.

Раз тема анонімна, то я відпишусь, бо частково я є такою мамою. Я просто по життю прямолінійна і не вмію казати неправду. От у мене донька, 15 років. Важить 62 кг при зрості 166. Не товста, але зайві кг вона має. Я їй нічого не кажу, але вона сама мене питає ’мама, я товста?’. І я не можу відповісти ’ні’, я починаю підбирати якось слова, що ми з татом теж крупні, що в неї погана генетика і вона схильна до повноти, що варто слідкувати за харчуванням. І подібні теми у нас часто проскакують, де вона сама питає чи хтось кращий в чомусь, чи хтось гарніший. І я не можу сказати їй неправду, я починаю просто шукати якісь обхідні слова, що може хтось старанніший, чи раніше почав займатися, чи краща генетика, чи ще щось. Але бачу що мої відповіді доньку засмучують і що напевно вона б хотіла краще чути від мене неправду і лестощі в свою адресу, але я, блін, не можу їх говорити. І не можу себе виправити.

О своих детях никогда нельзя говорить хуже, чем о других. Особенно при них.

Раз тема анонімна, то я відпишусь, бо частково я є такою мамою. Я просто по життю прямолінійна і не вмію казати неправду. От у мене донька, 15 років. Важить 62 кг при зрості 166. Не товста, але зайві кг вона має. Я їй нічого не кажу, але вона сама мене питає ’мама, я товста?’. І я не можу відповісти ’ні’, я починаю підбирати якось слова, що ми з татом теж крупні, що в неї погана генетика і вона схильна до повноти, що варто слідкувати за харчуванням. І подібні теми у нас часто проскакують, де вона сама питає чи хтось кращий в чомусь, чи хтось гарніший. І я не можу сказати їй неправду, я починаю просто шукати якісь обхідні слова, що може хтось старанніший, чи раніше почав займатися, чи краща генетика, чи ще щось. Але бачу що мої відповіді доньку засмучують і що напевно вона б хотіла краще чути від мене неправду і лестощі в свою адресу, але я, блін, не можу їх говорити. І не можу себе виправити.

Учи их варить суп и стирать носки, главное зарабатывать деньги

Вы бы хоть ситуацию и сам разговор описали

Раз тема анонімна, то я відпишусь, бо частково я є такою мамою. Я просто по життю прямолінійна і не вмію казати неправду. От у мене донька, 15 років. Важить 62 кг при зрості 166. Не товста, але зайві кг вона має. Я їй нічого не кажу, але вона сама мене питає ’мама, я товста?’. І я не можу відповісти ’ні’, я починаю підбирати якось слова, що ми з татом теж крупні, що в неї погана генетика і вона схильна до повноти, що варто слідкувати за харчуванням. І подібні теми у нас часто проскакують, де вона сама питає чи хтось кращий в чомусь, чи хтось гарніший. І я не можу сказати їй неправду, я починаю просто шукати якісь обхідні слова, що може хтось старанніший, чи раніше почав займатися, чи краща генетика, чи ще щось. Але бачу що мої відповіді доньку засмучують і що напевно вона б хотіла краще чути від мене неправду і лестощі в свою адресу, але я, блін, не можу їх говорити. І не можу себе виправити.