Чоловік не любить їздити в село до батьків...

Думаю, после развода будет ещё проще: автор просто вернётся в рідну хатинку.

Для чого ви знущаєтеся над чоловіком?? Я оце не уявляю щоб я їздила отак до свекрухи на городи.

Ви повинні були вийти заміж за мого чоловіка а я за вашого. Бо в мене така ж ситуація тільки навпаки. Я не хочу туди їздити. Ненавиджу село і ту безкінечну роботу там

Я їду до мами допомогти, бо то моя мама і моя відповідальність, мама живе сама, тому потребує допомоги. Сестра з чоловіком приїздять рідше, зять косить, робить всю чоловічу роботу.

І в мене таке. Але в моїх реально роботи повно. Привозять відразу ще двох племінників. Тобто 4 дітей одного віку. В хаті дурдом, відповідно. Вечір всі на головах ходять.
Чоловіку реально важко в таких умовах, особливо взимку, коли просто в гості. Ладно літом ще, коли роботи повно і всі на вулиці до 10 вечора.
Тож я мусила сісти за кермо і їзджу сама з дітьми

Я до своєї, поки війна нас теріторіально не зблизила, раз в п´ять їздила і супер було. Зараз от якраз і погіршились відносини.

А з селом що не так , Проня Прокопівна?

В будні мабуть

Автор, ви як би саменька маєте їздити ,як вам то подобається. А чоловік має сам вибрати де йому краще

мама теж так каже. Але я не хочу сидіти в однокімнатній квартирі всі вихідні

Так ему туда не обязательно ехать если он не хочет на что имеет полное право

Слава Богу, що батьки справляються без вашої допомоги, і ми стільки не заробляємо, щоб допомагати грошима

Скільки там тих вихідних.
Поки домашні справи поробив, переправ, прибрав, скупитись, їсти наготовив одного дня вже нема. А в інший день можна погуляти сім´єю і провести час біля річки, в парку, в лісі і без прив´язки до чужого дому, їжі, графіків, ночівлі

дуже хочу, але не можу, бо знаю, що робота стоїть

так, ви праві, але є таке, що сама я точно не зроблю, наприклад покосити траву

ну да, але я роблю так само, а не сплю

Ну кожні вихідні навіть я не їзджу. Хоча я дуже помагаю батткам з городами, бізнесом на землі і тд.
Можна ж хоч через вихідні їздити. Там же не гектари?!

В селе всегда есть кто покосит, обрежет деревья, посадит огород за вменяемые деньги.

теж постійно про це думаю

ну й сидіть

Вы счастливы? Работа стоит...поэтому забью на себя, на семью, на отношения с мужем.

ми стільки не заробляємо

Свекруха давно померла, Царство їй Небесне і в неї був чоловік, то ж це зовсім інша ситуація й направду

Ага, в каждую среду ноября высокоскоростного года

мене ніхто не вивозив, я сама)

А как вы представляете дальнейшую жизнь?еще 20 лет так ездить?

Ну і сваріться далі. Ви власне шукали тут підтримку але не знайшли, бо дівчата мудріші за вас виявилися.

Її ж не треба кожні вихідні косити. Вірніше не обовязково.
Але і його можна понять, 5 днів відпрацювать і їдь далі працюй в село. Він же не раб. Хочеться і просто повалятись вдома.
В поняттях моїх батьків теж спочатку було, що ми діти прямо зобов´язані у вихідні їздити і помагать їм. Я пояснила, що вони мають розразовувати на свої сили, коли садять. Те, що ми помогти приїдемо це не обов´язок і не варто розразовувати, що зможемо 100%. Помогли, то чудово і хороший бонус. Ні, то вибачайте.
Мій чоловік дуже втомлюється на роботі, тож я взагалі перестала брати його в село. Хай відсипається і відлежується.
Сама, канєшно, скільки є сили працюю у батьків, коли приїзджаю. Їду спеціально в 6 ранку, щоб більше встигнуть. Шкода їх.
Але і трохи злюсь, бо знаю не справляються, а все одно не зменшують обороти. Та це більше бізнесу стосується.
Просто грядки висапать це вже я і за роботу не рахую. То між інших справ треба зробити

Як би були розумною жінкою то тягали б в село чоловіка хоть через вихідні, а не кожні. Але краще сратися між собою але ж їхати