Божевільні - новий український фільм

Дивилися, готова ще передивитися. Фільм не документальний, а художній, тож не варто боятися його. Це історична драма, досить добре показує життя під час совка. З анотації може видатися, що фільм тяжкий і похмурий. Не без того, але загалом творцям вдалося зробити його цілком життєствердним. Цьому сприяє насамперед чудовий музичний супровід, психологічне ’дорослішання’ героїв, останній кадр. Можна прискіпуватися до неправдоподібности певних сюжетних поворотів, до перегуку окремих сцен із перипетіями закордонних стрічок. Проте ідеї незламности, гідности, вірности життєвим принципам, упертого пошуку виходу з пастки – це те, що багатьом нині потрібне, як повітря. Утішно, що наше кіно стає проблемним і психологічним, надихає, нагадує, хто ми й завдяки кому почуваємося українцями. На тлі цього та ще одного фільму про війну закордонні стрічки, які тепер рекламують в кінотеатрах, здаються такими безглуздими й пустими… А ще втішно за наших акторів. Остап Ступка, Ірма Вітовська, Павло Костіцин, Віктор Жданов – їхня професійність нарешті дочекалася гідних картин. Образ головного героя, який поступово доростає до боротьби з системою, робить непростий вибір між майбутнім своєї родини й життєвими принципами, переконливо втілив солодашколиций Костянтин Темляк. У перші тижні війни він разом з нами вантажив пісок для укріплень Києва, і нам було незручно, що ми його не впізнали, хоча бачили в інших фільмах у ролі несерйозного дженджуристого молодика. Упевнена, що ця психологічна роль стане окрасою його акторської кар´єри й зробить не просто відомим, а улюбленцем кіноманок. Фільм отримав нагороду на Варшавському міжнародному кінофестивалі, але найкращою нагородою стане наша глядацька підтримка.