Якщо не перестану шкодувати за минулим, то скоро ці думки зведуть мене з розуму

как у него дела, в шоколаде?

В мене була така сама ситуація.
5 років в юності.
Він не хотів одружуватися і я його залишила.
Я не жалкую взагалі, що так сталося.
Він досі мене вітає в дн.
Знаю про його життя.

Він так і не був одружений.
По кар´єрі теж не сильно склалося.
Квартиру/машину купила мама, бо сам не вміє))
Я у всьому переплюнула його на голову: заміжжя, кар´єра, подорожі, квартиру сама купила.
Він би лише мене тягнув на дно.

Автор, якщо не одружилися, то була серйозна причина.
Сфокусуйтеся на цьому

А сенс про це думати, якщо минулого не повернути.
Можливо, якщо ви б були разом, все було б набагпто гірше, ніж є зараз....Так що не думайте про це....

Це все від незадоволення своїм життям, шкодуєте про втрачені можливості. Зосередьтесь на покращенні свого життя виходячи з того, що маєте зараз.
В мене було щось подібне, я кинула хлопця, який мене здавалось кохав, робив багато для мене, ми 6 років були разом. Просто розлюбила його и все, чесно пішла. Потім, коли не складалось особисте життя, я знадувала хороше, шкодувала, бо відношення його було було хорошим, були інші проблеми в відносинах. Потім я зрозуміла, що то був мій вибір на той момент і він був правильним для мене. Просто треба брати життя в свої руки і покращувати його самій, не прийде чарівник і не спасе мене, все в моїх руках

Знайдіть собі якесь заняття, щоб воно вас повністю захопило, заполонило, і просто не було часу на такі думки....

Ви чимось незадоволені в своєму життіі і нафантазували, що вам було б краще з тією людиною. Але це не більше, ніж ваші фантазії. Ви малюєте собі ідеальну картинку. Насправді ж, якби ви були разом, не факт, що життя склалося б ідеально. Ви бачите лише ’фасад’ і те, що створила ваша уява. Але життя не ідеальне і над ідеальними стосунками часом потрібно важко працювати . І не завджи це виходить успішно. Не живіть ілюзіями і фантазіями, живіть реаліями.

наскільки мені відомо, все ок

покажите нам его
обосрем так, что смотреть в его сторону не захотите

😂👍

Он упал на колено, преподнес кольцо с брюликом, сделал предложение.
А вы отказали?

Скільки років ви вже одна?

в мене трохи по-іншому, я не спішила за нього, бо якось боялась сімю в 20 створювати і вчитися хотіла....тепер в нього будинок, діти, сім´я, а в мене шось не дуже, якщо чесно, на квартиру/машину заробила, але я почуваюсь нещасною

теж себе так заспокоюю, але не допомагає

Может, с вами он спился бы или стал лудоманом
Кто вам сказал, что с вами все было так же

не знаю, не жалела ни об одном уходе от бывшего
если уходила - то прекрасно понимала почему

расскажу свою историю
сохла по парню но так и не сложилось , я с ним прекратила общение потому что вот понимала что бабник и в африке бабник
но думала а вдруг он изменится и так далее
но короче - потом увидела он женился - думаю нефига себе одумался
а я еще не была замужем - сидела на сайте знакомств , и что я вижу ЕГО
Женатик сидит ищет общение - к слову жена у него красивая
Прошло наверное лет 5 - я уже и замуж вышла и ребенка родила
Вижу нашел меня в инсте - фотки лайкал) Но мне он не интересен
Кабели не меняются вообще
Хотя внешне он мой типаж но с таким жить я бы не смогла

дуже правильні слова, але не знаю як вам це вдалося. Ви заміжня, діти є?

ну так....вночі це заняття спати, а не думати

дякую, мені вже легше))

🤣🤣🤣

так і було, лиш без брюліка)

6 років була одна, і вже 3 заміжня

Люди концентрируются на моментах прошлого чтобы избегать принятия решений в настоящем, оправдывают свою бездеятельность.
Вот об этом думайте.

Искренне не понимаю концепции сожалений и застревания в прошлом. Вот честно. Может быть потому, что я все рассматриваю с рациональной точки зрения, а с этой позиции - это просто бесполезные и даже вредные фантазии.
Во-первых, мы не можем знать, как конкретно сложилась бы ситуация, прими мы где-то в прошлом иное решение. Можем только предполагать, моделировать - но это все равно останется фантазией.
Во-вторых, эта фантазия стопорит и парализует - вариться в ней, вместо того, чтоб заниматься текущими вопросами - это ущерб и потеря энергии в никуда. Это как глаза себе на затылок пересадить, если метафорически. Много ли так сделаешь, далеко ли уйдешь, заметишь ли то, что рядом?
Третье - надо понимать, что человек меняется, развивается, то прошлое решение приняла другая версия вас. Сегодняшняя поступила бы по-другому в схожих условиях - ок, это стоит ассимилировать как опыт, большее из него не выжать все равно, назад фарш не провернуть как говориться. А тогдашняя ваша версия считала что это правильно, выбрала это наилучшим вариантом. Кстати, кто сказал, что она так уж неправа? Ведь, напомню, итога иного выбора знать нельзя.

Так, заміжня і є двоє дітей, але в шлюбі в мене дуже холодний чоловік, немає близькості в стосунках( дітей дуже люблю і рада, що вони в мене є.
Колишній поїхав взагалі в іншу країну, ми спілкувались, десь через півтора два роки почав з дівчиною зустрічатись. Потім від сестри дізнався, що я заміж виходжу і відразу зробив пропозицію своїй дівчині. Діти в нас народились з різницею два тижні, і одружились ми також з різницею два тижні 😊 така от історія

Тоді,як писали вище, питання не до нього, а до вас.
Ви незадоволені своїм життям і час щось міняти.
Він і його родина ні до чого.
Тим паче, ви не знаєте, як там насправді все.
Яскрава обгортка не рівно смачна цукерка

Так з вами у нього того не було б.
Налагоджуйте своє життя

Шо не так з вашим шлюбом?

Життя пролітає як комета, а ви так і не живете

Так а почему отказали? Не понимаю. Вы были вместе какое-то время, увидели значит, что он вам не подходит.