ЯНаПэПэ• Изменено 28 июля 2025
Що робити з такими знайомими?
Я майже з перших днів війни за кордоном з дитиною. Були у меня хороші знайомі. Писала до них інколи - відповідали, але самі до мене ніколи не писали. Коли я приїжджаю в Україну в наше місто, ми зустрічаємося, добре спілкуємося. Зараз писала до них - бачу що вони навіть не читали повідомлення вже тиждень, хоча були в мережі. Я готова розуміти, що люди в своїх проблемах і можуть бути зайняті... але так, щоб взагалі не відповідати і не читати, це вже зневага. Що це і чому так? хто виїхав, й вас теж є такі знайомі?
1
2
12
36
0
Ми завжди писали, ніколи не звонили одразу ще зі студентських років. Це незручно, людина може бути зайнята, на роботі, та що завгодно. У нас був такий формат спілкування
2
Жизнь меняется, люди меняются, интересы расходятся, все, что было общее - теряется, потребность в общении пропадает
Я тоже перестала с подругой общаться - нет у нас тем для разговоров
Я тоже перестала с подругой общаться - нет у нас тем для разговоров
4
зачем им поддерживать контакт с вами.. в чем выгода? будете только скулить про жизнь заграницей))
5
3
я і не буду більше писати, але якось прикро. Ці дівчата - хрещені моєї дитини, ми спілкувалися ще зі школи
1
Нет проблем со знакомствами, не отвечают эти - ну напишите другим. Честно говоря я первая мало кому и сама пишу :)
1
Так буває. У людей депресія. Я теж не відповідаю. Але памʼятаю. Просто для розмови треба не тільки час, а і настрій. Зараз його просто немає ((
5
1
У них реально проблеми, у однієї так точно. Тому я і спокійно ставилася до такої поведінки, але коли вже такий повний ігнор, для мене це занадто
У меня две подруги уехали, с одной до сих пор часами болтаем в тг, с другой раз в месяц картинка, не тянет меня на общение. Так что дело не в загранице
1
Я з початку літа в глибокий депресії. Накопичились безсонні шахедні ночі. Постійна гонка за грошима теж виснажує. І АД вже не допомогають. Від них як сомнамбула ходжу.
Немає сил на спілкування зі знайомими.
Може і ваші знайомі в такому ж стані, як більшість з нас, хто намагається жити в Україні.
А ви дивитесь на ситуацію зі своєї колокольні.......
Немає сил на спілкування зі знайомими.
Може і ваші знайомі в такому ж стані, як більшість з нас, хто намагається жити в Україні.
А ви дивитесь на ситуацію зі своєї колокольні.......
1
4
Саме так, можливо не клінічна форма, але немає бажання розмовляти, навіть фізично важко підтримувати розмову. І я не одна така, мені про це говорить багато знайомих. Зідзвонюємось тепер рідко і якщо чуєм, що хтось з нас мовчазний, то розмова з двох слів і попрощались. Ніхто ні на кого не ображається, час зараз такий(
4
я тоже за границей, перестала общаться со всеми кто в Украине ( ну или они со мной). разные интересы, разная жизнь, разные взгляды
общего мало уже осталось. отпустите и не забивайте голову, ищите новых друзей.
общего мало уже осталось. отпустите и не забивайте голову, ищите новых друзей.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу