Chaterbox• 31 июля в 21:21
Не улыбаюсь на работе
Не часто улыбаюсь на работе, работаю с клиентами. Начальница сделала замечание типа что у меня недовольное лицо. Но я всегда вежливо общаюсь и доброжелательная. Она права или нет?
1
1
24
0
ну и не лезь к людям. каждая оабота подразумевает некоторый базовый набор. и да, приятнее , когда тебя обслуживают приветливые люди. а не просто серьезные специалисты без мата
3
3
Я тоже и мне пофиг что начальница говорит. Я вежливая, выполняю свою работу, еигрубою клиентам, отвечаю на все их вопросы. Чего-то я лыбится должна, особенно когда на душе кошки скрежет?
2
1
Є певні правила роботи з людьми, якщо вам роблять зауваження, мабуть варто прислухатись, тим паче, стороння людина бачить ваше невдоволене обличчя
3
1
Знаете, я какое-то время тоже не могла улыбаться. А потом мне прописали антидепрессанты, и жизнь наладилась
3
2
Цьому потрібно повчитись у британців. Я не розуміла раніше, як діє посмішка. Але в рази приємніше підходити до людини, яка усміхнена, а не з міною на обличчі. І коли нас сидить 3 менеджера, то клієнт підійде теж до неї. Тому в продажах, то є майже головне
1
Слухайте хер на ту керівницю і клієнтів. Ви як себе почуваєте? Дома ви посміхайтесь? Як ваш настрій і стан?
1
1
Ну пофиг вам может быть дома, на что муж говорит, а на работе у вас есть базовая ответственность, странно с загадками мне на все пофиг идти работать с людьми , это некомпетентность, ваши кошки ваши проблемы, кошки врача, учителя вашего ребёнка вас сильно интересуют? Недовольна мина никому не нравится, и если вы ещё так обслуживает за деньги то странно платить за чужие кошки
3
Улыбаться и недовольна мина -это разные вещи. Деньги вы платите за услугу, которую вам оказывают. Все.
2
Мені ще бувало казали , що недостатньо посміхаюсь. Треба ширше , з зубами. А я так не скалю зуби навіть з подружками, не типове мені. Привітність і зацікавленості достатньо більше чим. Зараз війна, люди на нервах, постійно вмирають - нічого посміхатись. Достатньо легкої, що називається злегка підняті куточки губ. А морда дійсно може бути не дуже смішна. Але якщо такі зауваження почнуться постійно і дратувати - краще піти знайти іншу більш лояльну начальницю. Степінь посмішок ще ніде в трудовому не прописані. Я куда не ходжу де обслуговують - ніде не шкіряться.
Я розумію. Але до війни ми теж не мали такої звички. Там є теж різні люди за статусом. Легка усмішка просто закладена в покоління.
Поняття послуга є комплексною, коли приходиш в гарний центр тебе обслуговуючи з посмішкою , це елементарне правило ввічливості в сфері послуг, хоч в ресторані, хоч в автосалоні, на ресепшені в держ секторі є кадри які обслуговуючи з лицем мені всі винні, але там зрозуміла історія, в секторі які обслуговуючи людей за гроші таких не тримають, бо людина за свої гроші має отримати задоволення від послуги а не чужих котів. Я взагалі з таким відношенням до людей тільки в пострадянських країнах бачу, іноземці навіть наших пізнають по постійно незадоволеним виразом обличчя, де я не подорожувала, тобі всі посміхатися просто так, і тільки в нас це капець яка послуга 
Ответ дляМаю декілька думок
Поняття послуга є комплексною, коли приходиш в гарний центр тебе обслуговуючи з посмішкою , це елементарне правило ввічливості в сфері послуг, хоч в ресторані, хоч в автосалоні, на ресепшені в держ секторі є кадри які обслуговуючи з лицем мені всі винні, але там зрозуміла історія, в секторі які обслуговуючи людей за гроші таких не тримають, бо людина за свої гроші має отримати задоволення від послуги а не чужих котів. Я взагалі з таким відношенням до людей тільки в пострадянських країнах бачу, іноземці навіть наших пізнають по постійно незадоволеним виразом обличчя, де я не подорожувала, тобі всі посміхатися просто так, і тільки в нас це капець яка послуга
Ну да, классно улыбаться конечно после бессонных ночей из-за шахедов
Да класно, я живу в отрадном районе, напомню это там где последний раз было куча прилетов, в 600 метров от меня дыра в стене сталинки и на следующий день я улыбалась и мне улыбались, хотя я вообще не спала, успокаивала ребёнка и кошку. Про улыбку это известно было и до войны, моя подружка вышла замуж за британца, прямо нация не самая улыбчивая, и то он приезжая в гости в Украину поражаюсь, нашим хмурый лицам, ему попервах страшновато было, говорит чувствал себя что ему не рады. Это прямо наш менталитет какой-то , хорошо что по моим наблюдения это отходит а вас я точно не встречала, мне всегда улыбаются, где я получаю услугу, гос сектор не в счёт , там не нахамили уже хлеб, хотя волшебная функция записи на камеру или звук делает чудеса
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу