ЛижТолько• 04 августа в 22:34
Інклюзивні діти. Стосунки з родичами
У кого діти з особливостями. Які стосунки у них з родичами, бабуся , дідусь наприклад
Чи приймають вони особливості дитини? Чи все ж виникає непорозуміння через прийняття дитини? Яке взагалі ставлення до дітей і до вас, як до батьків особливих дітей?
Чи приймають вони особливості дитини? Чи все ж виникає непорозуміння через прийняття дитини? Яке взагалі ставлення до дітей і до вас, як до батьків особливих дітей?
1
4
4
21
0
Мої батьки обожнюють онуку. А вона дуже любить дідуся.
Думки інших родичів мені до спини. Деякі з тих родичів показали своє обличчя з початком війни. Лицеміри.
Думки інших родичів мені до спини. Деякі з тих родичів показали своє обличчя з початком війни. Лицеміри.
4
1
Як можна прийняти наприклад дитину з РДУГ? У мене син з РДУГ, його поведінка в основному виглядає, як невихована дитина хоча, якщо посадити його за стіл і спитати, як діяти в такій ситуації він все правильно розкаже але в моменті він абсолютно неадекватний, неадекватно і занадто гостро реагує на будь-які подразники поведінка на емоційному рівні в 7 років відповідає 4 рокам.
Це постійно зашквар, який отруює життя всій родині (мені, батькові і сестрі). Ми виходимо з дому невже з бультерєром без намордника, бо він може кинути палицю в іншу дитину, штовхнути, бо не достатньо швидко з його точки зору вона на гірку залазить і т.д.
Це жопа, а не життя для нас і вічно нас стидно! Жахіття!
Коли я хочу відпочити іду кудись з нормоьиповою молодшою донькою вдвох.
Перебування сина поруч зі мною це стрес для мене приблизно на такому рівні, як поруч чувак з птрс і гранатою в руці
Це постійно зашквар, який отруює життя всій родині (мені, батькові і сестрі). Ми виходимо з дому невже з бультерєром без намордника, бо він може кинути палицю в іншу дитину, штовхнути, бо не достатньо швидко з його точки зору вона на гірку залазить і т.д.
Це жопа, а не життя для нас і вічно нас стидно! Жахіття!
Коли я хочу відпочити іду кудись з нормоьиповою молодшою донькою вдвох.
Перебування сина поруч зі мною це стрес для мене приблизно на такому рівні, як поруч чувак з птрс і гранатою в руці
22
2
1
1
Заздрю вам по хорошому…. Хоч хтось , хоч з одного боку …. У нас навіть батько дитини , який сам лікар , прийняти не може… лише для сторонніх людей хороший…((( Про його сімʼю навіть нема що сказати, вони не спілкуються після розлучення нашого. Моя сімʼя теж не приймає , як на зайвих людей чи сторонніх дивляться … немає отої близькості, яка буває в родинах. Розумію, що ми з дитиною лише один в одного є
6
у нас в семье есть такой ребенок (совершеннолетний) , я наверно сейчас напишу плохое мнение - но мне жаль ее маму, мы предлагали оплачивать интернат частный. Впихивает в нее гормоно-подавляющее, без него беда(((
12
Який диагноз у вашої дитини?
Може спілкуватись з мамою, у якої така ж проблема? Не сім´я звичайно, але хоч якась близькість і спілкування
Може спілкуватись з мамою, у якої така ж проблема? Не сім´я звичайно, але хоч якась близькість і спілкування
В мене молодший син з РАС, але зі збереженним інтелектом. І дідусь, і бабусі його обожнюють. В мене не було моменту неприйняття діагнозу. І з самого початку я пояснювала близьким, що зараз таких дітей багато і це не лікується.
6
Рас
Спілкуватися може, так. Інтелект збережений.
Але от ніяк не доходить людям, що до дитини іноді треба мати певний підхід
Спілкуватися може, так. Інтелект збережений.
Але от ніяк не доходить людям, що до дитини іноді треба мати певний підхід
7
1
Мда… я ще про родичів питаю. А тут батьки рідні, мама прийняти не може ((( як шкода цих дітей((((, вони ж не винні
2
3
У подруги дитина з затримкою розвитку. В очі всі посміхаються, але за її словами - ніхто не хоче проводити з дитиною ні секунди більше, чим мінімально приходиться. Її мама, яка з ними живе, ні разу не вийшла з дитиною на дит.майданчик і не повела в садок.
С боку моих родственников там было «он больной на голову»
Сейчас не общаемся вообще
С боку мужа любовь и принятие
Они вообще считают что он нормальный
Ну да ему тяжело, но они ему дают установку
Что он такой как все
У них вообще там своя тусовка))
Я им безмерно благодарна за это тепло и любовь 🥰
Мы с мужем тоже полностью его принимаем. Это кстати очень важно. Дети это чувствуют.
Мы с ним недавно это обсуждали
Он говорит если отличается человек - значит не такой, бракованный
А я ему говорю а если бы все в школе были брюнеты, а один блондин?
С ним же всё хорошо. Просто он другой. Но такой же хороший. Как и все.
Сейчас не общаемся вообще
С боку мужа любовь и принятие
Они вообще считают что он нормальный
Ну да ему тяжело, но они ему дают установку
Что он такой как все
У них вообще там своя тусовка))
Я им безмерно благодарна за это тепло и любовь 🥰
Мы с мужем тоже полностью его принимаем. Это кстати очень важно. Дети это чувствуют.
Мы с ним недавно это обсуждали
Он говорит если отличается человек - значит не такой, бракованный
А я ему говорю а если бы все в школе были брюнеты, а один блондин?
С ним же всё хорошо. Просто он другой. Но такой же хороший. Как и все.
6
1
А я навпаки відмовляю брати сина на прогулянку (моя мама до минулого року жила з нами). Старших так, без проблем. А до молодшого в силу діагнозу треба вміти знайти підхід і знати як заспокоїти, якщо він рознервувався чи злякався. На жаль, чи на щастя, це вдається виключно мені. До садочка не ходив, бо лякався дітей, які плакали і починалася істерика ще біля входу. У вересні йде до школи, каже, що готовий, але підозрюю, що буде сімейне навчання. Це моя дитина, і моя проблема... Не бачу сенсу її комусь нав´язувати, головне, щоб любили.
1
Не винні, що є дефект роботи мозку, який викликає імпульсивність
Але! Навіть така дитина може!!! контролювати себе.
Нажаль в нашому випадку єдиний стимул це загроза, що я йому зроблю те, що він іншим дітям
Наприклад чи були б ви раді, якби мій сину підійшов і абсолютно на рівному місці вкусив з усієї журі вашу дитину? А саме так він робив 2 роки садочку! Розмови, робота з психологом, покарання відбиранням розваг і смаколиків були до сраки і нічого не помагало, поки я не пообіцяла своєму синові, що укушу його, якщо він ще раз так зробить. Так і сталося, він вкусив дитину, я вкусила сина. Він став бояться кусати дітей і перестав це робити!
Схожа історія з іншими травмами.
Чи були б ви раді, якби я випускала свого сина в 7 років на майданчик до вашої дитини і він через імпульсивність в якийсь момент кинув у вашу дитину великий камінь?
А я не можу щосекунди слідкувати за 7 річним хлопцем. І не буду слідкувати, бо це неможливо. Він ходить у звичайну школу. Школа потерпає, діти, вчителі, він один потребує уваги, як 10 дітей і їх таких в класі двоє
При цьому його РДУГ з точки зору українських підходів до медицини не настільки важкий, як аутизм то ж ніякий тьютор в школі нам не світить, бо це мінімальна заробітна плата, а в Києві ніхто на неї працювати не піде. То ж особливі діти не мають тьюторів, якщо це тільки не дууууже важкий діагноз у дитини
Єдине світло зараз, це що більшість симптомів у нашому випадку коригується медично, в з пубертатом все потихеньку піде на краще і у дорослому житті син буде лише трошечки відрізнятися
Я теж маю РДУГ і добре пам´ятаю, який піз,,,ць і як важко було мені в шкільні, в особливо в підліткові роки. Вибудовувати стосунки з людьми теж було дуже важко.
Проте і плюси, якщо можна так сказати у РДУГ є. Мені щиро плювати на думку оточуючих, на їх комфорт, на їх життя, і дуже важлива лише Я. При цьому я дуже активна людина. Маю вищу освіту, родину, нормальну роботу, друзів, хоббі і взагалі особисто для мене у мене все класно, крім проблем з сином.
Але! Навіть така дитина може!!! контролювати себе.
Нажаль в нашому випадку єдиний стимул це загроза, що я йому зроблю те, що він іншим дітям
Наприклад чи були б ви раді, якби мій сину підійшов і абсолютно на рівному місці вкусив з усієї журі вашу дитину? А саме так він робив 2 роки садочку! Розмови, робота з психологом, покарання відбиранням розваг і смаколиків були до сраки і нічого не помагало, поки я не пообіцяла своєму синові, що укушу його, якщо він ще раз так зробить. Так і сталося, він вкусив дитину, я вкусила сина. Він став бояться кусати дітей і перестав це робити!
Схожа історія з іншими травмами.
Чи були б ви раді, якби я випускала свого сина в 7 років на майданчик до вашої дитини і він через імпульсивність в якийсь момент кинув у вашу дитину великий камінь?
А я не можу щосекунди слідкувати за 7 річним хлопцем. І не буду слідкувати, бо це неможливо. Він ходить у звичайну школу. Школа потерпає, діти, вчителі, він один потребує уваги, як 10 дітей і їх таких в класі двоє
При цьому його РДУГ з точки зору українських підходів до медицини не настільки важкий, як аутизм то ж ніякий тьютор в школі нам не світить, бо це мінімальна заробітна плата, а в Києві ніхто на неї працювати не піде. То ж особливі діти не мають тьюторів, якщо це тільки не дууууже важкий діагноз у дитини
Єдине світло зараз, це що більшість симптомів у нашому випадку коригується медично, в з пубертатом все потихеньку піде на краще і у дорослому житті син буде лише трошечки відрізнятися
Я теж маю РДУГ і добре пам´ятаю, який піз,,,ць і як важко було мені в шкільні, в особливо в підліткові роки. Вибудовувати стосунки з людьми теж було дуже важко.
Проте і плюси, якщо можна так сказати у РДУГ є. Мені щиро плювати на думку оточуючих, на їх комфорт, на їх життя, і дуже важлива лише Я. При цьому я дуже активна людина. Маю вищу освіту, родину, нормальну роботу, друзів, хоббі і взагалі особисто для мене у мене все класно, крім проблем з сином.
2
Кому треба мати підхід?
До нормотипової дитини підхід не треба, можна насолоджуватися життям і легким спілкуванням, проблемна ситуація вирішується за 2 хвилини, домовитися легко і просто
З особливою дитиною треба зробити мільйон зайвих зусиль за 1 лише день і це важко. Це виснажує. Це неприємно. Тому багато людей і тікають.
Бо більшість хочуть насолоджуватися життям, в не робити зусилля
До нормотипової дитини підхід не треба, можна насолоджуватися життям і легким спілкуванням, проблемна ситуація вирішується за 2 хвилини, домовитися легко і просто
З особливою дитиною треба зробити мільйон зайвих зусиль за 1 лише день і це важко. Це виснажує. Це неприємно. Тому багато людей і тікають.
Бо більшість хочуть насолоджуватися життям, в не робити зусилля
2
Мої батьки і чоловіка без проблем прийняли діагноз і особливості сина, бо їм це ніяких проблем не створює.
Вони радо беруть його на дачу, в село чи з´їздити разом по музеям, паркам, розвагам чи до них у гості. Це все із ним легкі і приємні заняття.
В от конфлікти в школі і садочку, коли щодня були проблеми це слухала я і батько дитини
Зробити уроки і примусити писати, коли через 5хв він втрачає концентрацію уваги і висить в стіну, це все теж наші проблеми. Тобто треба сидіти і робити з ним, бути включеною у нього на 100% і це забирає час і можливість в цей час працювати або і просто жити. Дитина потребує настільки більше часу уваги і сил, що надвечір уже просто вичавлений лимон
Ми з чоловіком це тягнемо на двох і нам дуже допомагає препарат для саме нашого випадку. Препарат примусово тимчасово заганяє сина в коридор норми і це дає йому змогу нормально вчитися.
З РДУГ дієві саме препарати і це єдиний плюс.
При цьому для всіх решти родичів син класний хлопець і всі радо з ним тусять
Вони радо беруть його на дачу, в село чи з´їздити разом по музеям, паркам, розвагам чи до них у гості. Це все із ним легкі і приємні заняття.
В от конфлікти в школі і садочку, коли щодня були проблеми це слухала я і батько дитини
Зробити уроки і примусити писати, коли через 5хв він втрачає концентрацію уваги і висить в стіну, це все теж наші проблеми. Тобто треба сидіти і робити з ним, бути включеною у нього на 100% і це забирає час і можливість в цей час працювати або і просто жити. Дитина потребує настільки більше часу уваги і сил, що надвечір уже просто вичавлений лимон
Ми з чоловіком це тягнемо на двох і нам дуже допомагає препарат для саме нашого випадку. Препарат примусово тимчасово заганяє сина в коридор норми і це дає йому змогу нормально вчитися.
З РДУГ дієві саме препарати і це єдиний плюс.
При цьому для всіх решти родичів син класний хлопець і всі радо з ним тусять
1
Все ок, якийсь час намагалися переконати чи то мене, чи то себе що з дитиною все гаразд , але здоровий глузд переміг
Не зовсім вас розумію, тому хочу у очнити ваше ставлення.
З моєї точки зору мій сину не може нормально вчитися у своєму природному стані, окрім того у своєму природному стані він не дає нормально вчитися іншим дітям у класі.
Ми підозроювали у нього РДУГ задовго до школи.
Що ми можемо зробити, як батьки особливої дитини? Нормально і відповідально реагувати! Створити умови для нормального життя!
Ми пішли у приватному порядку за рік до школи і безпосередньо перед школою до дитячого психіатра. Психіатр поставив діагноз і підібрав препарат. На батьківських зборах перед навчанням я підійшла до вчительки та інформувала її, що моя дитина має діагноз. Вчитель сказала ’як має, то отримайте висновок ІРЦ і дайте нам’(це зашквар в Україні лише тому, що не дає жодних плюсів і дає купу мінусів дитині. По-перше школа забиває хрін в навчанні, бо діагноз дає індульгенцію школі в плані вимог і знань дитини. По-друге до дитини ліплять діагноз і її тролять все життя всі діти у всіх класах. По-третє препарату, який потрібно дитині немає в Україні офіційно, його можна тільки ’дістати’.). В результаті я вчителю сказала, що починаємо навчання в природному стані сина але я думаю, що не вийде і коли вона побачить, що не тягнуть, то почнемо застосування препарату.
Спочатку (десь місяць)вчителька казала, що дитина не достатньо вихована/дисциплінована(в так завжди здається з дітьми з РДУГ), потім до неї дійсно дійшло, що до сраки віником та дисципліна, бо коли є дефект роботи мозку все не працює. Вона сказала ’здаюсь’, ми ’ок’ і все стало прекрасно на препараті
При цьому препарат ДУЖЕ дорогий і його дуже проблематично діставати в Україні, ну і він має побочки, тому нас доводиться не давати його на вихідні і канікули і ми змушені ходити ледь не за руку з 7 річним сином, щоб він не калічив інших дітей, батьки яких ще і на майданчиках не розуміють, коли я кажу синові ’не іди з тим хлопчиком за паркан, в сиди тут і будуй свій пісочний замок’, вони ржуть, як коні і інші діти кажуть ’та пішли разом!’ Я часто змушена все озвучувати і лише потім інші відстають
З моєї точки зору мій сину не може нормально вчитися у своєму природному стані, окрім того у своєму природному стані він не дає нормально вчитися іншим дітям у класі.
Ми підозроювали у нього РДУГ задовго до школи.
Що ми можемо зробити, як батьки особливої дитини? Нормально і відповідально реагувати! Створити умови для нормального життя!
Ми пішли у приватному порядку за рік до школи і безпосередньо перед школою до дитячого психіатра. Психіатр поставив діагноз і підібрав препарат. На батьківських зборах перед навчанням я підійшла до вчительки та інформувала її, що моя дитина має діагноз. Вчитель сказала ’як має, то отримайте висновок ІРЦ і дайте нам’(це зашквар в Україні лише тому, що не дає жодних плюсів і дає купу мінусів дитині. По-перше школа забиває хрін в навчанні, бо діагноз дає індульгенцію школі в плані вимог і знань дитини. По-друге до дитини ліплять діагноз і її тролять все життя всі діти у всіх класах. По-третє препарату, який потрібно дитині немає в Україні офіційно, його можна тільки ’дістати’.). В результаті я вчителю сказала, що починаємо навчання в природному стані сина але я думаю, що не вийде і коли вона побачить, що не тягнуть, то почнемо застосування препарату.
Спочатку (десь місяць)вчителька казала, що дитина не достатньо вихована/дисциплінована(в так завжди здається з дітьми з РДУГ), потім до неї дійсно дійшло, що до сраки віником та дисципліна, бо коли є дефект роботи мозку все не працює. Вона сказала ’здаюсь’, ми ’ок’ і все стало прекрасно на препараті
При цьому препарат ДУЖЕ дорогий і його дуже проблематично діставати в Україні, ну і він має побочки, тому нас доводиться не давати його на вихідні і канікули і ми змушені ходити ледь не за руку з 7 річним сином, щоб він не калічив інших дітей, батьки яких ще і на майданчиках не розуміють, коли я кажу синові ’не іди з тим хлопчиком за паркан, в сиди тут і будуй свій пісочний замок’, вони ржуть, як коні і інші діти кажуть ’та пішли разом!’ Я часто змушена все озвучувати і лише потім інші відстають
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу