Уси Пуси• 10 августа в 00:13
А у вас була своя кімната і кишенькові гроші?
показать весь текст
3
4
6
76
Директриссимо• 10 августа в 20:27
Ответ дляДама_с_коготками
Бо вони хворі, бідні та нещасні.
Який там соціал?
Чоловік попросив свою маму оформити на нього опікунство, щоб виїхати закордон. Вона інвалід 2 групи. Поліатрит. Ходить.
То вона відмовилась категорично.
Як це вона кудись поїде.
Можна було би потягом їхати, можна було би машиною (трансфер взяти).
Я би також поїхала, допомогла би.
Закордоном вона лишатись не хотіла. Я би з нею назад поїхала. Серед поля не кинули би.
Не захотіла.
Їй її комфорт важливіший за життя сина.
Який там соціал?
Чоловік попросив свою маму оформити на нього опікунство, щоб виїхати закордон. Вона інвалід 2 групи. Поліатрит. Ходить.
То вона відмовилась категорично.
Як це вона кудись поїде.
Можна було би потягом їхати, можна було би машиною (трансфер взяти).
Я би також поїхала, допомогла би.
Закордоном вона лишатись не хотіла. Я би з нею назад поїхала. Серед поля не кинули би.
Не захотіла.
Їй її комфорт важливіший за життя сина.
Ну раз ей важнее - лишили бы ее содержания полностью - раз ей плевать на сына
Надо было шантажировать ее так.
Надо было шантажировать ее так.
2
Дама_с_коготками• 10 августа в 20:34
Ответ дляДиректриссимо
Ну раз ей важнее - лишили бы ее содержания полностью - раз ей плевать на сына
Надо было шантажировать ее так.
Надо было шантажировать ее так.
Вона з кожним роком все гірше себе почуває. Від нас залежить. Оплачуємо лікування, купуємо продукти разом зі старшим сином.
Якщо не будемо завозити в лікарню, лікувати, то зляже. І не кинеш же саму помирати.
Але ображається, чому син не телефонує, не питає кожного дня, як вона.
А у нього до неї ніяких почуттів, лише обовʼязок.
Я ж кажу, наше покоління винне і батькам, і дітям. Але дітям самі хочемо у всьому допомагати.
Якщо не будемо завозити в лікарню, лікувати, то зляже. І не кинеш же саму помирати.
Але ображається, чому син не телефонує, не питає кожного дня, як вона.
А у нього до неї ніяких почуттів, лише обовʼязок.
Я ж кажу, наше покоління винне і батькам, і дітям. Але дітям самі хочемо у всьому допомагати.
На паровозе• 10 августа в 20:41
Так, було і те, і те.
Кишенькові десь років з 11, мабуть. Так що я пам´ятаю вже точно.
Кишенькові десь років з 11, мабуть. Так що я пам´ятаю вже точно.
Директриссимо• 10 августа в 20:47
Ответ дляДама_с_коготками
Вона з кожним роком все гірше себе почуває. Від нас залежить. Оплачуємо лікування, купуємо продукти разом зі старшим сином.
Якщо не будемо завозити в лікарню, лікувати, то зляже. І не кинеш же саму помирати.
Але ображається, чому син не телефонує, не питає кожного дня, як вона.
А у нього до неї ніяких почуттів, лише обовʼязок.
Я ж кажу, наше покоління винне і батькам, і дітям. Але дітям самі хочемо у всьому допомагати.
Якщо не будемо завозити в лікарню, лікувати, то зляже. І не кинеш же саму помирати.
Але ображається, чому син не телефонує, не питає кожного дня, як вона.
А у нього до неї ніяких почуттів, лише обовʼязок.
Я ж кажу, наше покоління винне і батькам, і дітям. Але дітям самі хочемо у всьому допомагати.
Так добивал бы ее сын, сказал бы все что думает об этой эгоистке
1
ніколи такого не було• 10 августа в 20:55
И комната отдельная с детства была, и деньги карманные, и папа всегда давал деньги, если просила. Немного конечно, но у меня и запросов не было типа Айфона, потому что тогда Айфонов не было))) Я 1985-го года.
Все возможно• 10 августа в 21:33
Ответ дляNathalie27
У мене вже приблизно 50$ на той час.
Вам стипендію батьки залишали?
Вам стипендію батьки залишали?
Хммм… моєї підвищеної стипендії відмінниці вистачало на пачку прокладок, банку лаку для волосся і одну аудіокасету , що я і купувала
1
ША! я прийшла!• 10 августа в 21:47
Я не миллениал, я поколение X.
Была комната, были деньги. Но в комнату никто не стучался.
Была комната, были деньги. Но в комнату никто не стучался.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу