Папобус• 12 августа в 21:19
З´їхалися з чоловіком
Зараз проживаємо разом тиждень. До цього зустрічалися рік. Все було чудово - він з нами жив кілька днів - тиждень, ми до нього їздили на тиждень. Мандрували разом. І жити разом наче було зважене рішення і я цього хотіла. Тут чудові умови і він турботливий.
Але я так втомилася від усього. Просто нічого не хочеться. Ні дому ні його. Переїзд, віддалена робота у обох, разом дні і ночі. Він і поцілує і чай зробить і якщо я не хочу готувати у ресторан ідемо або замовляємо.
А я просто хочу побути на самоті. Мені оце разом вже в печінках сидить. Він абсолютно щасливий і не розуміє що мені не так. Ми ж до цього так довго йшли і багато часу проводили разом. Але раніше я з ним була 3 дні а потім 4 дні сама. І було норм. А зараз мені забагато цих стосунків.
В мене це пройде чи я одинак по життю? Я такого не очікувала від себе.
Але я так втомилася від усього. Просто нічого не хочеться. Ні дому ні його. Переїзд, віддалена робота у обох, разом дні і ночі. Він і поцілує і чай зробить і якщо я не хочу готувати у ресторан ідемо або замовляємо.
А я просто хочу побути на самоті. Мені оце разом вже в печінках сидить. Він абсолютно щасливий і не розуміє що мені не так. Ми ж до цього так довго йшли і багато часу проводили разом. Але раніше я з ним була 3 дні а потім 4 дні сама. І було норм. А зараз мені забагато цих стосунків.
В мене це пройде чи я одинак по життю? Я такого не очікувала від себе.
3
5
11
ФрекенБок• 12 августа в 21:23
ну вы просто привыкли сама жить. захотите - привыкните быть вдвоем. если будете сильно концентрироваться на негативных эмоциях - то не привыкните, будете раздражаться и свалите
2
23
1
автор
Папобус
• 12 августа в 21:24
Ответ дляПринцепесочка
Люди в офисы ходят на работу.
В нас обох далеко офіси знаходяться. Робота віддалена з самого початку у обох.
все по ГОСТу!• 12 августа в 21:26
Я с мужем работаю - вот где засада. Я иногда задерживаюсь на работе и с работы иду пешком, чтобы немного отдохнуть о него.
15
8
автор
Папобус
• 12 августа в 21:26
Ответ дляПросто красавица
Уходите работать в коворкинг, кафе, парк и тд.
У мене робота ненапряжна і я маю багато вільного часу. Протягом дня ходжу по магазинам, готую їсти, займаюся з дітьми. Але і зп у мене менша набагато.
2
Принцепесочка• 12 августа в 21:27
Ответ дляПапобус
В нас обох далеко офіси знаходяться. Робота віддалена з самого початку у обох.
Ищите другую работу. Не выйдет у вас быть 24/7. По факту очень тяжело, когда удаленка все время.
3
Просто красавица• 12 августа в 21:27
Ответ дляПапобус
У мене робота ненапряжна і я маю багато вільного часу. Протягом дня ходжу по магазинам, готую їсти, займаюся з дітьми. Але і зп у мене менша набагато.
Так вы пишете что круглосуточно вместе. Тогда найдите себе больше занятий без него, спорт например.
8
Трільчиха• 12 августа в 21:28
Автор, не укайте собі проблем, це просто звичка. Пройде ще трохи часу, ви звикнете і вже не уявлятимете, як це жити окремо.
6
Смешнюча• 12 августа в 21:31
Неделя- это не срок. Привыкните. У меня такая же ситуация была. Радуйтесь, что рядом с вами любящий человек и не гневите Бога.
1
15
Ворую вкусняшки• 12 августа в 21:31
Автор, ну Вы и балованная
И чай сделает, и поцелует, и ресторан, и зарабатывает
А дети Ваши?
И чай сделает, и поцелует, и ресторан, и зарабатывает
А дети Ваши?
1
3
Атятя_тётя• 12 августа в 21:31
Автор, я з чоловіком 17років живу, в нас двоє дітей, але до сих пір мені потрібен час на самоті. Я то 2часа у ванній лежу, то на 3часа йду за продуктами. Це нормально.
9
Смешнюча• 12 августа в 21:36
В теме ниже советчица в истерике бьётся от диаметрально противоположной ситуации)))
автор
Папобус
• 12 августа в 21:38
Ответ дляПринцепесочка
Ищите другую работу. Не выйдет у вас быть 24/7. По факту очень тяжело, когда удаленка все время.
Ми живему у маленькому містечку. Тут немає роботи за моєю спеціальністю. Взагалі. В мене робота пов´язана з крупним бізнесом. Я не хочу втрачати всі знання і навички напрацьовані і йти продавчинею у магазин за зп у два рази менше ніж зараз і не бачити дітей і не встигати з домашніми справами. До речі чоловік теж по дому все робить крім приготування: пере, прибирає, ремонтує, з дітьми допомагає.
2
1
3
автор
Папобус
• 12 августа в 21:40
Ответ дляДиректор Пляжу
А раньше Вы жили с кем-то?
Раніше жила. Останній раз років 7 назад. Але недовго. Виявився абьюзером. Став принижувати мою дитину. Зібралася і пішла внікуди. Разом жили близько року.
4
Танго утрьох• 12 августа в 21:43
Первый муж нервы так мотал , что я начала ценить просто спокойно самой поспать , и не прорываться в 3 ночи , когда оно приезжает на такси взять те деньги что принес и едет проигрывать деньги а как проиграет полиция , крики , пена изо рта у него...ну нафиг.
Сейчас в браке уже много лет с любимым вторым мужем.
Скажу так я Вас очень понимаю!
Я привыкнуть два года не могла к мужу ..
Пока встречались ничего потом ночевали вместе . Капец думала не смогу . Прошло время все отлично .
Человек мой ...это была адаптация .Я скажу лучше так начинать , чем в начале вау а потом треш.
Сейчас в браке уже много лет с любимым вторым мужем.
Скажу так я Вас очень понимаю!
Я привыкнуть два года не могла к мужу ..
Пока встречались ничего потом ночевали вместе . Капец думала не смогу . Прошло время все отлично .
Человек мой ...это была адаптация .Я скажу лучше так начинать , чем в начале вау а потом треш.
6
Директор Пляжу• 12 августа в 21:45
Ответ дляПапобус
Раніше жила. Останній раз років 7 назад. Але недовго. Виявився абьюзером. Став принижувати мою дитину. Зібралася і пішла внікуди. Разом жили близько року.
Жаль, что у Вас такой опыт
Я уверена, что Вы привыкните
Я жила с бывшим мужем лет 10 вместе, потом некоторое время одна и так привыкла к этому, так мне нравилось, что первый месяц было сложно жить с мужчиной, хотя любовь, гармония и вот это всё)))) даже, помню, не могла понять, а как же я раньше то жила с кем-то под одной крышей)
Привыкла
Главное - желание, стремление, подмечать хорошее
Я уверена, что Вы привыкните
Я жила с бывшим мужем лет 10 вместе, потом некоторое время одна и так привыкла к этому, так мне нравилось, что первый месяц было сложно жить с мужчиной, хотя любовь, гармония и вот это всё)))) даже, помню, не могла понять, а как же я раньше то жила с кем-то под одной крышей)
Привыкла
Главное - желание, стремление, подмечать хорошее
3
1
автор
Папобус
• 12 августа в 21:47
Ответ дляВорую вкусняшки
Автор, ну Вы и балованная
И чай сделает, и поцелует, и ресторан, и зарабатывает
А дети Ваши?
И чай сделает, и поцелует, и ресторан, и зарабатывает
А дети Ваши?
Так, діти мої. Зараз я сховалась в кімнаті і строчу на порадниці. Так вони з сином прибігли завалилися на ліжко, видивляються що я тут роблю і розповідають як класно пограли у гостинній у футбол тенісним м´ячем. Я була в тиші аж 10 хвилин. Відправила їх догравати.
Мені це як контроль ніби. Він і нічого не каже, просто дивиться, питає. Ну не всим хочеться ділитися. Порадниця це особисте.
Мені це як контроль ніби. Він і нічого не каже, просто дивиться, питає. Ну не всим хочеться ділитися. Порадниця це особисте.
3
6
1
Принцепесочка• 12 августа в 21:47
Автор, вы же видите, что вам не подходит. Все разные. Я вышла замуж и начала жить с мужем не так давно, нам 40+. Еще и мои дети сначала пытались пить кровь с нас. И то меня все более чем устраивало именно жить с мужем. Меньший ребенок принял отчима как отца, старший тоже нормаььно с ним общается как с другом. Мне намного лучше быть с мужем. Это мое ощущение. С первым мужем я жила, то все придумывала куда пойти то в гостм, то с детьми погулять, чтоб не быть с мужем. А тем более долго. Я с ним не чувствовала себя хорошо
2
1
автор
Папобус
• 12 августа в 22:00
Ответ дляПринцепесочка
Автор, вы же видите, что вам не подходит. Все разные. Я вышла замуж и начала жить с мужем не так давно, нам 40+. Еще и мои дети сначала пытались пить кровь с нас. И то меня все более чем устраивало именно жить с мужем. Меньший ребенок принял отчима как отца, старший тоже нормаььно с ним общается как с другом. Мне намного лучше быть с мужем. Это мое ощущение. С первым мужем я жила, то все придумывала куда пойти то в гостм, то с детьми погулять, чтоб не быть с мужем. А тем более долго. Я с ним не чувствовала себя хорошо
А я себе з ним чудово почувала цілий рік до переїзду. Мені вже не 20 щоб розкидатися чоловіками. З цим було все: пристрасть, кохання, турбота про мене і дітей, він кожні вихідні долав 500 км щоб бути разом з нами, допомагав з будь-якими проблемами, будував стосунки з моїми дітьми і матір´ю, його родичі мене дуже гарно прийняли. А зараз я просто у якій емоційній пустоті. Як наче і не люблю його і не хочу. Я сама від себе не очікувала такого.
2
2
1
Директор Пляжу• 12 августа в 22:06
Ответ дляПапобус
А я себе з ним чудово почувала цілий рік до переїзду. Мені вже не 20 щоб розкидатися чоловіками. З цим було все: пристрасть, кохання, турбота про мене і дітей, він кожні вихідні долав 500 км щоб бути разом з нами, допомагав з будь-якими проблемами, будував стосунки з моїми дітьми і матір´ю, його родичі мене дуже гарно прийняли. А зараз я просто у якій емоційній пустоті. Як наче і не люблю його і не хочу. Я сама від себе не очікувала такого.
Это временно) честно
2
Потужна махіна• 12 августа в 22:11
Автор, я такая же
Была замужем и задыхалась, когда стали жить вместе
Пока встречались, то все супер
Я думаю , нам бы подошел гостевой брак) Ну как по мне, это идеально для меня
Я ушла от мужа, сейчас одна( с ребенком) и мне так хорошо, что я врят ли захочу снова с кем то жить
Была замужем и задыхалась, когда стали жить вместе
Пока встречались, то все супер
Я думаю , нам бы подошел гостевой брак) Ну как по мне, это идеально для меня
Я ушла от мужа, сейчас одна( с ребенком) и мне так хорошо, что я врят ли захочу снова с кем то жить
5
Екатерина27• 12 августа в 22:13
Мы с мужем почти 20 лет женаты. Первые 15 лет он работал в очень интенсивном графике. Почти каждый месяц командировки по неделе -две, потом приезд домой, отдохнуть, постирать /погладить вещи, перебрать чемодан и в командировку. Сначала мне было очень тяжело. Маленький ребёнок, моя работа, потом второй ребёнок ( старшего как бы тоже никто не отменял). Но я втянулась и привыкла. И даже начала получать кайф от того, что нам всегда интересно вместе, мы не устаем друг от друга. Потом все поменялось, муж поменял работу, ковид, война. И он осел дома. С редкими выездами в офис. Мы дома вместе. Что сказать…)))) тяжело! Но и тут втянулась и привыкла.
Это я все к чему. Если у вас есть чувства, то прости нужно немного подождать. Вы втянетесь и научитесь жить вместе во всех смыслах.
Это я все к чему. Если у вас есть чувства, то прости нужно немного подождать. Вы втянетесь и научитесь жить вместе во всех смыслах.
2
Полюю на дрони• 12 августа в 22:16
Все просто. Ви витрачаєте на нього багато своєї енергії. Саме тому це вас так напружує. Тут або менше витрачати, або більше знаходити приводів побути на самоті.
І ще деяким людям треба побути одним деякий час, щоб зарядитися, такий типаж. Краще було б пояснити це чоловікові, що для відновлення вам треба періодично бути одній і це вам дуже треба, без образ.
І ще деяким людям треба побути одним деякий час, щоб зарядитися, такий типаж. Краще було б пояснити це чоловікові, що для відновлення вам треба періодично бути одній і це вам дуже треба, без образ.
2
долой_лама• 12 августа в 22:22
Это вначале так всегда у взрослых женщин. По молодости проще все. Не переживайте скоро научитесь не замечать, что рядом все время кто то. .
1
2
Зараз все скажу• 13 августа в 02:55
Ответ дляПапобус
Так, діти мої. Зараз я сховалась в кімнаті і строчу на порадниці. Так вони з сином прибігли завалилися на ліжко, видивляються що я тут роблю і розповідають як класно пограли у гостинній у футбол тенісним м´ячем. Я була в тиші аж 10 хвилин. Відправила їх догравати.
Мені це як контроль ніби. Він і нічого не каже, просто дивиться, питає. Ну не всим хочеться ділитися. Порадниця це особисте.
Мені це як контроль ніби. Він і нічого не каже, просто дивиться, питає. Ну не всим хочеться ділитися. Порадниця це особисте.
Я не розумію яким чином ви називаєте себе одинаком і звикли бути одна якщо у вас діти ще й більше одного. Для мене це якийсь абсурд. Чи ви з дітьми геть не спілкувалися, а тут з´явився чоловік і ви комусь почали придвляти увагу? Ну от як це розуміти?
2
автор
Папобус
• 13 августа в 10:26
Ответ дляЗараз все скажу
Я не розумію яким чином ви називаєте себе одинаком і звикли бути одна якщо у вас діти ще й більше одного. Для мене це якийсь абсурд. Чи ви з дітьми геть не спілкувалися, а тут з´явився чоловік і ви комусь почали придвляти увагу? Ну от як це розуміти?
Діти то інше. До них я звикла, ми все їх життя разом. Вони не заважають. Ми разом кудись ходимо, спілкуємося, гуляємо, або вони самі гуляють, ходять у гості, приводять друзів до нас - у них свої життя. Крім того вони займаються своїми справами а я відпочиваю від них. Також півдня в школі - я встигаю відпочити, побути на самоті.
1
Зараз все скажу• 13 августа в 12:50
Ответ дляПапобус
Діти то інше. До них я звикла, ми все їх життя разом. Вони не заважають. Ми разом кудись ходимо, спілкуємося, гуляємо, або вони самі гуляють, ходять у гості, приводять друзів до нас - у них свої життя. Крім того вони займаються своїми справами а я відпочиваю від них. Також півдня в школі - я встигаю відпочити, побути на самоті.
Так а ви не працюєте поки вони в школі?і ті самі півдня що діти в школі, ви ж пишете що працюєте, хіба ви не зайняті обоє своєю роботою, по різних кімнатах? Чи сидите там в однушці, одне в одного на головах? У малих дітей своє життя, а в доррслого дядька нема свого життя, друзів і справ? Цілими днями бавите його як малу,дитину чи що?він же якось жив без вас, чимось займався. Які свої справи у ваших дітей, і чому в чоловіка нема ніяких справ?у вас обох реально при двох дітях так багато вільного часу? Ви його що, до побуту не змушуєте, в магазин зі списком не відправляєте,, їсти не готуєте на чотирьох чоловік чи скільки вас там? Сама що не можете вийти кудись, на прогулянку чи на шопінг?
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу