І знову про поїздку у купе потягу

Намагаюся взяти квитки на нижні полиці в першу чергу, щоб ніхто мене не загнав наверх на півдня. Без проблем би брала верхні, якби можна було сидіти внизу до вечора або якщо б вони коштували дешевше бо розумію, що є люди яким важко наверх залазити, але як вже є.
Цей раз взяла також квиток внизу. Поїзд о 16, заходить мати з дитиною років 3-5, у них одна полиця зверху. Сіла біля мене, бачу мнеться, через деякий час - може поміняємося. Я кажу добре, але тільки на ніч - це як? - я піду наверх о 23 . Вона на мене дивиться презирливо деякий час і каже з надривом - дякую, не треба, і вийшла з купе. Ну, не треба, то не треба.
Прийшла десь через годину і каже:
- добре, я згодна.
- а я ні, лізьте до себе наверх, я вже постелилася.
Вона давай щось верещати, знов кудись побігла, прийшла, постелилася і лягла зверху, періодично намагаючись мені продемонструвати свій презирливий погляд.
От що це було? Невже не можна було просто сказати дякую і прийняти умови, щоб усім було добре?!