Скоро 18 років ні вчитися, ні працювати не хоче... що робити?

ну возможно кстати и такой исход

Конечно, подбирают любых, тем более с квартирой, вот реально они всегда в шоколаде

ну у него еще есть брат и сестра)
пусть делят квартиру
ну а ребенка с квартиры я выписывать не буду точно)

Они сами выпишут в 18 лет без проблем.
Но говорят можно сейчас выписать через дию, кто власник жилья.

ну єто уже после 18 летия
но до єтого момента очень долго

Незнаю сейчас столкнулась по работе с выпиской детей , то быстро без опекунского это делается через дию.
Но не все про это знают

мы две недели назад покупали дом
муж с женой развелись - дом был мужа до брака
но не через Дию они выписывали это точно
там во первых согласие мамы было плюс ребенка сразу куда то должны прописать
с детками не так легко
Сейчас жилье берешь в ипотеку - банк не дает разрешение прописывать несовершеннолетних так как их выписка целый геморрой

Наверное без проблем это когда мама и папа согласны на выписку то это быстро через дию

Ну по перше ніхто нікого не вигнав. Але я розглядаю різні варіанти вирішення ситуації в майбутньому. Звісно мені боляче і не хочеться бути жорсткою. Але людина повинна бути самостійною і вміти жити власним коштом. Особливо чоловік.
І де б людина не жила вона повинна дотримуватися норм проживання там, а не - я тут зареєстрвоанйи роблю що хочу. Без питань - це його життя і він може робити все що завгодно. Свинячити, не змивати унітаз, не працювати, не вчитися - його життя і йому вирішувати як його жити. Але тоді власним коштом у власному помешканні.

Не годувати я таки можу. На кашу і хліб він собі в іграх заробить (якісь стрими робить, щось типу такого). Але ж існування тільки їжею не обмежується...

Які саме умови? на їжу мінімально пару тисяч гривень на хліб він підробляє в комп іграх. Решта йому не треба, ні одягу, ні гаджетів, нічого. Звісно нічого не робить вдома також. Навіть , вибачте, унітаз не змиває... Допомоги 1% максимум, іноді можу вмовити щось важке принести з магазину. На тому все.

Незнаю сейчас столкнулась по работе с выпиской детей , то быстро без опекунского это делается через дию.
Но не все про это знают

Некоторые просто взрослеют позже чем остальные, ничего плохого в вашем сыне не вижу, ему нужна ваша поддержка, а не радикальные методы. Просто вот такой он у вас, не все в 18 лет уже сформированы. Дайте ему время определиться чего он хочет.

Начебто ні, ми про це постійно розмовляли. З середньої школи. Я нічого такого не помічала. Компаній де б він хоч колись ’зависав’ в нього немає, взагалі рідко гуляє, так в магазин хіба що вийде і все. в 90% часу він вдома. Коледж дистанційно. Єдине що з такого неприємного це часто енергетики, ну намагаюся розмовляти говорити що це шкідливо... ефект такий собі. В принципі ми можемо з ними поговорити про життя, і він начебто поважає мою думку. Але от коли заходить мова про те що треба щось робити окрім приємного і того що хочеться, отут одразу проблема.
Ну і на речовини треба гроші мати ж, а я бачу що всі гроші з картки витрачаютсья в продуктових магазинах. ІНших грошей в нього немає.

Якби ж бачила що він хоч щось робить в бік самостійності....
Я сама активна, працюю на роботі + маю невеличкий самобізнес. Мені треба аби була спокійна що в нього є хоч якесь прямування по життю. Хоч двірник, хоч програміст - приймаю будь який його вибір. АЛе просто паразитувати - я проти...
Я багатооооо говорила з ним. Навіть домовлялися. ’Ось завтра...’ (після завтра через тиждень’), але все на тому самому місці. Пропонувала взяти учатсь в моєму бізнесі мені % з продаж - йому, що продав - все його. Не цікаво, бо там треба напружуватися.

Завжди погано вчився і мотивації ні до чого не було? Спорт можливо?
Ви дозволяли йому щось самостійно роботи чи все контролювали?

не знаю, чи по темі. але я теж не хочу ні вчитися, ні працювати
тож якщо знайдете мотивацію - скажіть і мені

В вашого сина немає друзів і немає життєвих орієнтирів, мрій і цілей. В цьому також є й ваша провина, бо подібні речі потрібно закладати якомога раніше, зараз ви бачите наслідки. Просто розмовами нічого не вдієш. Йому немає для кого старатись, в першу чергу навіть для себе.
Вам правильно радять психолога, бо є багато над чим пропрацювати. Як виглядає ваше особисте життя? Чи є хобі, друзі, як проводите вільний час? Чи є в житті хоч якийсь значимий дорослий?

Завжди. Він не то що погано вчився, він все робив під тиском. НЕ тиснеш просто не робить. Або робить просто мінімальний мінімум. Про спорт вже писала - плавання, шахи, тренажерний зал (з інд тернером), танці. Під тиском робив, самому просто прогулював заняття чи спеціально запізнювався так, щоб займатися 15-20 хв...
Баскетбол був на 1 занятті. Мова - репетитор декілька років. Теж мучилася репетитор з ним, намагалася мотивувати, вмовляти, сварити - результат нульовий. Не цікаво, не хочу. СХоджу щоб відчепилися.
Про контроль якщо гіпер опека, то ні це не те, теж писала. Він сам вміє готувати, ремонтувати, ходити в поліклініку, в держ установи.Але щоб зробив треба мільон разів попросити, нагадати...

Я вже багаторазово писала тут, що сину з дитячого садочку пропонувалося різноманітні гуртки, спорт, творчість, наймалися репетитори, індивідуальні тренери, коледж спеціальність на вибір. Але йому цікаво поки легко, потім з тиском та вмовляннями, результат мінімальний. В нас в родині всі працюють, всі з вищою освітою нема нікого із залежностями, асоціальних.
В мене також ВО і не одна, все життя працюю за фахом (технологія виробництва), в мене постійно якісь супутні бізнес та соціальні проєкти. Навіть важко сказати чого я не вмію, чи є коли нудьгую і нема чим зайнятися ... Спорт, творчість - тільки б сил, часу і здоров´я б вистачало на всі бажання. Стале коло друзів ще зі студентських років. Особисте життя також спокійне і стале - не перший рік у стосунках,в мене взагалі завжди все міцно і надовго, ніколи не були сторонні чоловіки вдома. І дитину з різноманітними ’дядьками’ ніколи не знайомила. Є бабусі, дідусь - всі живуть в тому ж місті. Родиною спілкуємося, стосунки дружні. Навіть із колишньою свекрухою в спокійно-нормальних стосунках. З батьком в нього прохолодні стосунки, хоча ми розлучилися давно, без істерик і сварок. Дізналася про зраду, коханку і припинила стосунки, типова історія...
Я не бачу реальних причин такої величезної проблеми котра виникла з ним... Мені він нагадує оту жабу з Дюймовочки котрій пропонували то поїсти, то попити, то попрацювати а їй все ’заранее надоело’....

ну вот, а в развитіх странах есть уйма вариантов

Але вчитися тааак цікаво! В світі стільки цікавих прекрасних речей! Таааакий доступ до інформації - бери все!!! Я вчора накачла книг по дизайну - розумію що всі не прочитаю навіть на пару років, але яке все цікаве і все хочеться прочитати! Не розумію як можна того всього не хотіти... часу чи сил може не вистачати - розумію, але щоб просто не хотіти... ні... не розумію!!! І працювати також цікаво! на роботу із задоволенням і в кінці відпустки вже скучаю за роботою. Чому мій син інертний нехочуха я не знаю...