Моторошні троянди• 16 сентября в 14:10
Про знайомство з чоловіком в теперішній час
Зараз буде історія. Про що вона, кожному вирішувати самостійно. Не секрет, що я вільна жінка і зі мною знайомляться чоловіки. От вчора, до прикладу, мені написував дядько, який виявився моїм сусідом по масиву. Оскільки кав´ярня просто в 2-х хвилинах від мого під´їзду, я погодилася випити з ним кави.
Я прийшла, він стоїть чекає на вході, очевидно сподіваючись, що, може, я таки порядна і запропоную просто пройтися, а не потягну його в середину витрачати гроші на каву. Але гуляти по нічному скверу з незнайомою людиною - ідея так собі, тому, звичайно, кав´ярня.
Сидимо, я прийшла не урочисто, але нормально прибрана, з помірним макіяжем, бо це для мене повага до іншої людини, навпроти мене дядько, який наче за хлібом вийшов, ну це таке - могли не синхронізуватися. Буває.
Я замовляю какао, розуміючи, що сама його оплачу, але ж дядько цього не знає, нервово перепитує, чи я дійсно збираюся щось замовляти. Я підтверджую, питаю, чи він щось буде, а він, звичайно, ’уже паєл і папіл дома’)) Зрозуміло, що про звичайного жмота я б не писала, тому далі - основне.
Дядько підкреслено говорить російською. Ну то ще Бог з ним, буває, що не всі переналаштувалися. Але ж не так все просто. Він починає чіплятися до мене з питаннями, чи я завжди говорила українською чи потім перейшла. Я уже розумію, куди все завертає, але тримаюся ввічливості, бо нервові клітини важливіші. Кажу, що перейшла і питаю, чи говорити російською його принципова позиція, і тут його прориває. ’Я раділся в СССР і вапщє щітаю, шо вєсь етот патріатізм наіграний’ і понесло його, понесло, хвилин на 5. Не могла заспокоїти, хоча і намагалася. Питала, чи він розуміє, що у мене інша точка зору і зараз просто буде гучна сварка, але дядько не міг вгомонитися. За цей час я знову почула цей шакалячий вий про злодіїв з ТЦК і кончену державу, яка йому нічого не дала і щось вимагає. І що він змушений дедь не вночі пересуватися і т.д. Чимось вдарити це чмо в чоло мені хотілося просто одразу, але я вже замовила какао, тому обрала тактику спокійного удав´ячого удушення.
Коли він трохи заспокоївся, я почула, чи не запізно мені дітей народжувати, бо у мене уже організм, мовляв, не той, дитина може бути хвора. А я собі сиджу і думаю, що головне аби батько у дитини не був довбойоб, а мій організм уже впорається. Але він дуже настирно мені втирав, що я уже - всьо, добиваючись, щоб я прямо сама це підтвердила. Є такий тип чоловіків, яким для чогось треба сперечатися про якусь фігню, добиваючись, щоб ти обов´язково її підтвердила і повторила вголос))) Далі, допиваючи какао, я вислухала, що він повар за першою освітою і УВАГА - психолог за другою. Я не стала розповідати про свої пізнання в психології, пару питань поставила, зрозуміла, що там в голові каша і неадекватність, а далі мовчки слухала про його досвід в сімейній психології, якось це співставляючи з його двома розлученнями. Це все пересипалося з повчаннями мене і ще різними зауваженнями, ну то вже було фоном. Працює ж він по факту автослюсарем, бо дуже ’разнастаронній’. Нарешті я допила какао, розрахувалася і ввічливо попрощалася.
До чого я це все розповіла? Не через конкретного дядька чи, щоб про себе розповісти, а через явище злісного і принципового ухилянства через цю призму. Справа в тому, що ухилянтська спільнота, яка ховається по хатах і, як правило, нічим нормально не зайнята, це нині - левова частка ’женихов’, які задовбують жінок переписками, і через власну трусливість, навіть на побачення не завжди готові вибиратися, а прямо пишуть ’приїзжай до мене’, бо я ж бідний-нешасний, на мене ТЦК полює)) Або фотки голі присилай)). Вони, як правило, підкреслено говорять російською, мають найбільше запитань і претензій до жінок, допитуючись і де ти працюєш, і яка у тебе вага, і з якої ти родини та чи є у тебе житло і т.д. Зазвичай це кончені жмоти, істерички, яким ти все повинна, і вони одразу про це кажуть, ну і, якщо якимось дивом, ти його не забанила до цього моменту, то ти все одно будеш дура, націоналістка і ’тарєлочніца’)) І всі вони, як під копірку. Думаю, дівчата, справа в тому, що ухилянт - він у всьому і завжди - ухилянт. Ухилянт від родини, ухилянт від роботи, ухилянт від будь-якої відповідальності перед будь-ким.
І, дивлячись на це все, я думаю, що я теж маю серйозні претензії до ТЦК. А саме: чому весь цей непотріб досі не виловлений і не змушений працювати на оборону? Хтось може мені пояснити, чому ці виродки живуть собі спокійно, ще й намагаючись кудись прилаштувати свій кончений генофонд, в той час, коли ми кожен день ховаємо справжніх, гідних чоловіків? Багато з них так і не встигли створити родини і не мали дітей. Або діти справжніх героїв залишилися сиротами, яких потім отаке якесь чмо питатиме, ’а бил лі у тібя атец?’. Мені просто хочеться, щоб їх рейдами виловлювали і вивозили важко працювати на оборону. Ну і хочеться сказати, що коли чуєш про ТЦК, радной язик і я нічєго ні должен, то стріляй на звук.
Ухилянтський срач в коментах з образами мене оголошується відкритим.
Я прийшла, він стоїть чекає на вході, очевидно сподіваючись, що, може, я таки порядна і запропоную просто пройтися, а не потягну його в середину витрачати гроші на каву. Але гуляти по нічному скверу з незнайомою людиною - ідея так собі, тому, звичайно, кав´ярня.
Сидимо, я прийшла не урочисто, але нормально прибрана, з помірним макіяжем, бо це для мене повага до іншої людини, навпроти мене дядько, який наче за хлібом вийшов, ну це таке - могли не синхронізуватися. Буває.
Я замовляю какао, розуміючи, що сама його оплачу, але ж дядько цього не знає, нервово перепитує, чи я дійсно збираюся щось замовляти. Я підтверджую, питаю, чи він щось буде, а він, звичайно, ’уже паєл і папіл дома’)) Зрозуміло, що про звичайного жмота я б не писала, тому далі - основне.
Дядько підкреслено говорить російською. Ну то ще Бог з ним, буває, що не всі переналаштувалися. Але ж не так все просто. Він починає чіплятися до мене з питаннями, чи я завжди говорила українською чи потім перейшла. Я уже розумію, куди все завертає, але тримаюся ввічливості, бо нервові клітини важливіші. Кажу, що перейшла і питаю, чи говорити російською його принципова позиція, і тут його прориває. ’Я раділся в СССР і вапщє щітаю, шо вєсь етот патріатізм наіграний’ і понесло його, понесло, хвилин на 5. Не могла заспокоїти, хоча і намагалася. Питала, чи він розуміє, що у мене інша точка зору і зараз просто буде гучна сварка, але дядько не міг вгомонитися. За цей час я знову почула цей шакалячий вий про злодіїв з ТЦК і кончену державу, яка йому нічого не дала і щось вимагає. І що він змушений дедь не вночі пересуватися і т.д. Чимось вдарити це чмо в чоло мені хотілося просто одразу, але я вже замовила какао, тому обрала тактику спокійного удав´ячого удушення.
Коли він трохи заспокоївся, я почула, чи не запізно мені дітей народжувати, бо у мене уже організм, мовляв, не той, дитина може бути хвора. А я собі сиджу і думаю, що головне аби батько у дитини не був довбойоб, а мій організм уже впорається. Але він дуже настирно мені втирав, що я уже - всьо, добиваючись, щоб я прямо сама це підтвердила. Є такий тип чоловіків, яким для чогось треба сперечатися про якусь фігню, добиваючись, щоб ти обов´язково її підтвердила і повторила вголос))) Далі, допиваючи какао, я вислухала, що він повар за першою освітою і УВАГА - психолог за другою. Я не стала розповідати про свої пізнання в психології, пару питань поставила, зрозуміла, що там в голові каша і неадекватність, а далі мовчки слухала про його досвід в сімейній психології, якось це співставляючи з його двома розлученнями. Це все пересипалося з повчаннями мене і ще різними зауваженнями, ну то вже було фоном. Працює ж він по факту автослюсарем, бо дуже ’разнастаронній’. Нарешті я допила какао, розрахувалася і ввічливо попрощалася.
До чого я це все розповіла? Не через конкретного дядька чи, щоб про себе розповісти, а через явище злісного і принципового ухилянства через цю призму. Справа в тому, що ухилянтська спільнота, яка ховається по хатах і, як правило, нічим нормально не зайнята, це нині - левова частка ’женихов’, які задовбують жінок переписками, і через власну трусливість, навіть на побачення не завжди готові вибиратися, а прямо пишуть ’приїзжай до мене’, бо я ж бідний-нешасний, на мене ТЦК полює)) Або фотки голі присилай)). Вони, як правило, підкреслено говорять російською, мають найбільше запитань і претензій до жінок, допитуючись і де ти працюєш, і яка у тебе вага, і з якої ти родини та чи є у тебе житло і т.д. Зазвичай це кончені жмоти, істерички, яким ти все повинна, і вони одразу про це кажуть, ну і, якщо якимось дивом, ти його не забанила до цього моменту, то ти все одно будеш дура, націоналістка і ’тарєлочніца’)) І всі вони, як під копірку. Думаю, дівчата, справа в тому, що ухилянт - він у всьому і завжди - ухилянт. Ухилянт від родини, ухилянт від роботи, ухилянт від будь-якої відповідальності перед будь-ким.
І, дивлячись на це все, я думаю, що я теж маю серйозні претензії до ТЦК. А саме: чому весь цей непотріб досі не виловлений і не змушений працювати на оборону? Хтось може мені пояснити, чому ці виродки живуть собі спокійно, ще й намагаючись кудись прилаштувати свій кончений генофонд, в той час, коли ми кожен день ховаємо справжніх, гідних чоловіків? Багато з них так і не встигли створити родини і не мали дітей. Або діти справжніх героїв залишилися сиротами, яких потім отаке якесь чмо питатиме, ’а бил лі у тібя атец?’. Мені просто хочеться, щоб їх рейдами виловлювали і вивозили важко працювати на оборону. Ну і хочеться сказати, що коли чуєш про ТЦК, радной язик і я нічєго ні должен, то стріляй на звук.
Ухилянтський срач в коментах з образами мене оголошується відкритим.
1
4
8
автор
Моторошні троянди
• 16 сентября в 14:12
Принесла лента мне этот пост. Не знаю, почему. Автора и комментаторов я не знаю.
Но я в неприятном шоке.
Как вам?
Но я в неприятном шоке.
Как вам?
3
Домашня Зюзя• 16 сентября в 14:19
Ответ дляМоторошні троянди
Принесла лента мне этот пост. Не знаю, почему. Автора и комментаторов я не знаю.
Но я в неприятном шоке.
Как вам?
Но я в неприятном шоке.
Как вам?
автор больненька , столько времени своего в унитаз
3
7
Кофе в лобби• 16 сентября в 14:19
Очень красиво и интересно написано, чувствуется интеллект- без сарказма, по факту. Но разве люди должны умирать, просто потому что не захотели на первой встрече вам купить кофе)))
7
1
2
Цветочница• 16 сентября в 14:21
Не дочитала. Много букв, стало неинтересно, так как история с «дядькой» на 98% выдумана со всеми полагающимися триггерами: внешний вид, русс язык, ссср, жлоб, Тцк (куда ж без него, родимого) и прочее.
7
3
Їжак в панчохах• 16 сентября в 14:22
Всем сердцем желаю подобным автору текста отправиться на линию фронта. Желательно с детьми.
6
1
1
Я погнала• 16 сентября в 14:23
Умирать никто не хочет, факт. Почему это некоторых удивляет непонятно. Тем более если сама не там.
6
1
Я погнала• 16 сентября в 14:23
Ответ дляЇжак в панчохах
Всем сердцем желаю подобным автору текста отправиться на линию фронта. Желательно с детьми.
Так она такая борзая, потому что ей это не грозит.
7
1
Їжак в панчохах• 16 сентября в 14:25
Ответ дляЯ погнала
Так она такая борзая, потому что ей это не грозит.
Да. У меня такой знакомый был трехдетный. Тоже гонит всех воевать.
1
Освічую темряву• 16 сентября в 14:29
Радует, что я не сижу на фб и мне не приходится читать высеры, оправдывающие «отлов» людей под маской истории о знакомстве
3
Давно без алко• 16 сентября в 14:34
Ответ дляЧудовий каламбур
вы думаете кто-то эту простыню будет читать? я нет..
Я споткнулась пару раз о дядьку и один раз об транскрипцию руснявого украинским алфавитом в кавычках. Дальше не читала
1
1
Грозная Пантера• 16 сентября в 14:39
Треба було сказати. У мене є гроші і мені не проблема народити здорову дитину, а от вам треба подумати головою.) І все. До побачення. Взагалі таких нашарщиків валом.))))))
1
Метелики на душі• 16 сентября в 14:39
Давайте и я вам расскажу историю. Парень пригласил девушку в кафе, пообщались, посадил в такси и она поехала домой.
На 2 свидании девушка при прогулке сказала, что хочет вон в тот ресторан на ВДНХ и шашлыка. Парень ее туда сводил, сладости дорогие купил. Так же посадил в такси.
И очень стал задумываться, а что это было?
Девушка сказала, что хочет жить моментами, которые нельзя описать словами, она не карьеристка и не Хранительница домашнего очага.
Внимание вопрос : а кто она ?
На 2 свидании девушка при прогулке сказала, что хочет вон в тот ресторан на ВДНХ и шашлыка. Парень ее туда сводил, сладости дорогие купил. Так же посадил в такси.
И очень стал задумываться, а что это было?
Девушка сказала, что хочет жить моментами, которые нельзя описать словами, она не карьеристка и не Хранительница домашнего очага.
Внимание вопрос : а кто она ?
1
2
3
сама себе прекрасная• 16 сентября в 14:42
Почитал профиль автора, там и комменты практически от всех упоротых, даже мужики которым мобилизация не страшна пишут, что нужно в ТЦК сдавать таких. Там реально столько нафронтников что ппц.
В рот не ложи• 16 сентября в 14:46
А мені сподобалося. все правильна написала дамочка.
совєтчиці - в своєму репертуарі. клоака як була, так і залишилася.
совєтчиці - в своєму репертуарі. клоака як була, так і залишилася.
1
2
5
Ответ дляМетелики на душі
Давайте и я вам расскажу историю. Парень пригласил девушку в кафе, пообщались, посадил в такси и она поехала домой.
На 2 свидании девушка при прогулке сказала, что хочет вон в тот ресторан на ВДНХ и шашлыка. Парень ее туда сводил, сладости дорогие купил. Так же посадил в такси.
И очень стал задумываться, а что это было?
Девушка сказала, что хочет жить моментами, которые нельзя описать словами, она не карьеристка и не Хранительница домашнего очага.
Внимание вопрос : а кто она ?
На 2 свидании девушка при прогулке сказала, что хочет вон в тот ресторан на ВДНХ и шашлыка. Парень ее туда сводил, сладости дорогие купил. Так же посадил в такси.
И очень стал задумываться, а что это было?
Девушка сказала, что хочет жить моментами, которые нельзя описать словами, она не карьеристка и не Хранительница домашнего очага.
Внимание вопрос : а кто она ?
Дівчина, яку хлопець згоден водити в кафе/ресторан і оплачувати їй таксі
Його ніхто не примушував
Його ніхто не примушував
сама себе прекрасная• 16 сентября в 15:00
Ответ дляDianaDee
Зачем она ходит на свидания, если считает всех, кто не на войне, ухилянтами?
И типа в переписке не видно было, что он русскоговорящий?
Короче, история - бред и разжигание ненависти, но упоротым нравится такое)
И типа в переписке не видно было, что он русскоговорящий?
Короче, история - бред и разжигание ненависти, но упоротым нравится такое)
Там комменты почитать под постом их там очень много упоротых
1
Редисочка• 16 сентября в 15:03
Той хто це написав, помітив те саме що і помічали жінки після 1 та 2 світових війн. Після війни ’якість’ чоловіків у середньому погіршується
Гарантую неперелевки• 16 сентября в 15:05
Ответ дляМоторошні троянди
Принесла лента мне этот пост. Не знаю, почему. Автора и комментаторов я не знаю.
Но я в неприятном шоке.
Как вам?
Но я в неприятном шоке.
Как вам?
Писанина ради писанины. Адекватная женщина возьмет свое какао и уйдет, но о чем тогда писать в соцсетях.
4
Крию матом страшно• 16 сентября в 15:14
До війни там таке було фу, а зараз в тій помийці колупатися...
1
Капитошечка• 16 сентября в 15:39
Ответ дляМоторошні троянди
Принесла лента мне этот пост. Не знаю, почему. Автора и комментаторов я не знаю.
Но я в неприятном шоке.
Как вам?
Но я в неприятном шоке.
Как вам?
Жаль, я только хотела вас похвалить за шикарный литературный украинский, читалось очень легко, автор права на все 100. при том что я тоже из сесесера и даже в школе как предмет не изучала украинский. Поэтому я тоже травмирована ’безязычием’, но в какой же восторг мне приводят люди, которые нашли в себе силы перейти, и в быту в том числе, на украинский. Я лузер в этом
1
1
Суцільна зрада• 16 сентября в 15:43
Автор, видела с кем идет на свидание. Но как бы пытается себя показать ’вау’, а кавалера-’дядькой’. Если он так не соответствовал вашим ожиданиям зачем вы с ним шли на встречу? А, ну да, вдруг он богат и платежеспособен. А мужчина оказался самый обычный, автор его не впечатлила, иначе он бы ее не троллил. Бывает. Неудачное свидание. По мнению автора, кавалер-шлак. Так этот ’шлак’ не посчитал автора достойной себя, вот где печаль. И это задело больше всего.
1
ДелайКак_Я• 16 сентября в 15:48
Ответ дляЧудовий каламбур
вы думаете кто-то эту простыню будет читать? я нет..
До речі, дуже талановито написано і читається на одному подиху. Я би ще щось таке почитала
2
1
Суцільна зрада• 16 сентября в 15:49
Насчет мужчин, есть элементарная вежливость и культура при общении. Вы могли не начинать наезжать, не ваш вариант, но вам скучно банально.
1
Стигла полуниця• 16 сентября в 16:55
Очень даль что такие притрушенные барышни существуют! Пускай лучше воевать идет, а не других посылает.
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу