Анонім Перший• 16 сентября 2025
ОКР у дитини у ранньому віці
У когось діти отримували такий діагноз у віці 6+ років. Як у дитини складається життя? Які препарати вживає. По темі дитині 5 років ЗПРР, зациклився на цінниках у магазині, дома рахує як нав´язливо. Раніше такого не було. Дефектолог підозрює ОКР
1
25
0
Сходите к детскому психиатру, зацикленность на определенных предметах, действиях это не обязательно ОКР, пусть он оценит.
Зараз не ходить. Вже два місяці. Але згадала, що вихователь казала ’що він у вас руки бігає постійно мити у туалет’. Я тоді подумала, що тривожиться. А тепер розумію, що вже тоді могли бути прояви
Якщо до приватного психіатра, то треба дозвіл від батька нотарільно чи ні? У діспансер точно треба чула таке
Сину скоро 15.
Є ряд діагнозів. Та так, щоб це було тяжко, але і не просто.
Якраз на фоні постійного миття рук йому і зафіксували ОКР. Йому тоді було роки чотири. Ще довго боролися з постійним чищенням зубів. Йому тоді було років 8. Стоматолог його налякав. Так він кожен час бігав чистити зуби. Тишком тягав з собою зубну щітку в школу.
Чергова проява чогось відбувається у період стресу. Наприклад - з початком навчального року.
Прописували завжди Магній, Гліцин, Нообут, Валеріану.
Є ряд діагнозів. Та так, щоб це було тяжко, але і не просто.
Якраз на фоні постійного миття рук йому і зафіксували ОКР. Йому тоді було роки чотири. Ще довго боролися з постійним чищенням зубів. Йому тоді було років 8. Стоматолог його налякав. Так він кожен час бігав чистити зуби. Тишком тягав з собою зубну щітку в школу.
Чергова проява чогось відбувається у період стресу. Наприклад - з початком навчального року.
Прописували завжди Магній, Гліцин, Нообут, Валеріану.
А антидепресанти не призначали? Син такий збуджений, зараз реве, істерика, хоче йти у магазин дивитися цінники. Він два дні як на них зациклився, я його ледве забрала з того магазина(
6
Теж син має діагноз ОКР. Приблизно з 4 років ретельно і часто мив руки, переодягався по кілька раз і не дозволяв старшому брату рухати його речі. Зараз ці прояви значно менші, але він емоційний, не любить змін і теж має навʼязливі думки, якими ділиться зі мною. Діагноз ставили у Колі сімʼї. Також там консультували щодо нашої поведінки відносно дій дитини.
Нравится считать, это так. Но это как навязчивость. Он сейчас заходит в магазин и стоит перед ценником. Там, например, 20 грн, перечеркнуто и цена 15. И он повторяет эти цифри было 20, сейчас 15 и меня заставляет это делать. Если я не повторяю, то он нервничает, а если повторяю, то он просит это бесконечно делать. Я его силой сегодня утянула из супермаркета, а он теперь хочет туда...Это не нормально для ребенка, причем раньше такого не было. Ну назвал цены, показал, свое купили и ушли
1
Дякую за відповідь. А як він відходив від цих ритуалів? Ну тобто почав мив руки і скільки часу цей забобон був. Місяць, тиждень? Як на вашу відмову, якщо, наприклад, закрити кран реагував?
Однозначно варто звернутися до спеціаліста. Я розумію Вас, бо син теж міг переодягатися до 1:00 ночі, а потім ще вставав і я була змушена змінювати постіль о 3:00.
3
Чи не було на фоні ’скачка роста’. У нас він дуже продвигувся у розвитку і мові, але вилізла нав´язливість до рахування, декілька днів
Реагував погано і з плачем, якщо не дозволяти йому робити ці ритуали. Чесно кажучи, я не завжди витримувала, часом сварила і відмовлялася вночі щось робити. Як недивно, він добре слухав психолога. Тобто, наприклад, вона з ним розмовляла і пояснювала, що нічого не станеться, якщо брат торкнеться тебе, давай ми спробуємо. Він дозволяв, вона підтверджувала, що от ти здоровий і все добре. А нас він не слухав, хоча ми говорили те сами(
Зараз, коли він жаліється, що має якусь навʼязливу думку чи тік, то я проговорюю йому, що ти сильний і впораєшся з цим. Ти не повинен втікати від цієї думки, давай подумаємо разом, що найгірше може статися і чи це дійсно так страшно.
Ми зараз за кордоном. Тут теж зверталися на консультацію і чекаємо терапію. Психолог радила по-трохи залишати сина самого з емоціями, вчити його без мене давати собі ради, бо він занадто привʼязаний до мене, на її думку.
Стрибка росту чи розвитку в такі гострі періоди я не помітила. Він гарно вчиться, займається спортом, в садку чи шкоді проблем не було, а от вдома - то просто дурдом був.
Ми зараз за кордоном. Тут теж зверталися на консультацію і чекаємо терапію. Психолог радила по-трохи залишати сина самого з емоціями, вчити його без мене давати собі ради, бо він занадто привʼязаний до мене, на її думку.
Стрибка росту чи розвитку в такі гострі періоди я не помітила. Він гарно вчиться, займається спортом, в садку чи шкоді проблем не було, а от вдома - то просто дурдом був.
1
1
Понятно, у меня было нечто похожее в детстве.
Типа если я дойду до калитки раньше, чем тот похожий, то чего-то плохого не случится.
Я никому не говорила, но в голове много была навязчивостей.
Потом прошло с возрастом.
Может, ещё другого врача посетить, узнать, что он скажет, другое мнение?
Типа если я дойду до калитки раньше, чем тот похожий, то чего-то плохого не случится.
Я никому не говорила, но в голове много была навязчивостей.
Потом прошло с возрастом.
Может, ещё другого врача посетить, узнать, что он скажет, другое мнение?
Ви знаєте, я зараз йому сказала як є. Що ’синочок, якщо ти будеш кричати, вже пізно, приїде поліція і забере маму. І взагалі, якщо дитина так довго плаче, то можливо поїдемо на заспокійливий укол’. І ви знаєте, він заспокоївся, пообіцяла завтра вже піти до магазина. Він пішов з батьком купатися, і все теж просить повторювати. І я не знаю це мовний період такий чи зациклився. Тому що у нього мовлення пішло пізно у 4.5 роки і ще слабенько з цим. І чомусь дефектолог каже, що давно побачила, що у нього тривожний розлад. Ну я не знаю, він ще не може свої почуття виражати як треба(. І що я на нього якось впливаю. Не згаю що з цим всим робити(
Ми только сейчас с этим столкнулись. Чтобы такое чудил. Конечно пойдем теперь везде. Я готова и на стационар ложиться, может легкий РАС, задержка речи есть, а может РАС + ОКР или просто как психически вырос и командует. Я совсем запуталась с этим всем
Як добре, що він погодився звернутися до психолога, не всі погоджуються нажаль.. і тоді дуже важко допомогти
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу