ДолькиКабана• 08 октября в 15:26
Чи підтримайте, чи добіть...
На днях має бути у мене ДН, 45
І чим ближче, тим сильніше мене накриває... В цьому віці майже нічого не маю. Замолоду була дуже довірлива, багато допомагала подружкам, тільки згодом зрозуміла що потрібна була їм тільки щоб пожити у мене, чи покористуватись допомогою батьків моїх (тоді вони могли допомагати в лікуванні, коли ні до лікаря доброго не потрапиш, ні на обстеження, а комерційної медицини ще не існувало). Звісно, безкоштовно...
Якось після усвідомлення, яка була довірлива і сліпа, вже не хотіла і досі не хочу мати подруг. Так, є приятельки хороші... Зі мною завжди всі любили поговорити чи порадитись, але коли почала потихеньку обмежувати "вічних плакальниць" та "жертв" - частина приятельок теж кудись поділась. Ну, то таке, думаю у багатьох так.
Заміж виходила невдало, через 9 років ледве втекла, якось поступово так вийшло що мала мільйон обов´язків до чоловіка та його батьків, і все їм було не так і не то, а я по їх словам сама гірша. Але при цьому чомусь розводу мені чоловік не давав, труївся, вішатися бігав... Така я була погана напевно. Пішла до нього без нічого, напередодні ковіду. Нормально заробляла, та за роки шлюбу всі гроші йшли на ремонт його квартири (( От дурне було... Розійшлась, вернулась додому, і тут ковід, і я втрачаю роботу ((( І півтора роки, поки все лежало, перебивалась заробітками онлайн. Перекваліфікувалась, зараз змінила вже 3 роботу по новому профілю, щоразу трішки кращі умови. Але, але...
Що зараз маю? Нічого (( ЗП що дозволяє хоч більш-менш триматися сьогодні, давати раду собі та донатити. Але зібрати на житло - не зможу. Живу вдома з батьками. Дітей немає. Стосунків немає, не хочу ні за що більше, з мене вистачило чоловіка. Стан такий наче я дуже-дуже стомилась, і ніколи не відпочину. У однокласників діти студенти, нові квартири, відпочинки шикарні, ювілеї в заміських комплексах по 50 тис за добу... А я без нічого цього (( Сумно.
Весь час старалась, ніколи не відпочивала толком, завжди працювала, а до такого віку не маю чим і похвалитись ((( І чи зможу чогось досягти - сумніваюсь ((
І чим ближче, тим сильніше мене накриває... В цьому віці майже нічого не маю. Замолоду була дуже довірлива, багато допомагала подружкам, тільки згодом зрозуміла що потрібна була їм тільки щоб пожити у мене, чи покористуватись допомогою батьків моїх (тоді вони могли допомагати в лікуванні, коли ні до лікаря доброго не потрапиш, ні на обстеження, а комерційної медицини ще не існувало). Звісно, безкоштовно...
Якось після усвідомлення, яка була довірлива і сліпа, вже не хотіла і досі не хочу мати подруг. Так, є приятельки хороші... Зі мною завжди всі любили поговорити чи порадитись, але коли почала потихеньку обмежувати "вічних плакальниць" та "жертв" - частина приятельок теж кудись поділась. Ну, то таке, думаю у багатьох так.
Заміж виходила невдало, через 9 років ледве втекла, якось поступово так вийшло що мала мільйон обов´язків до чоловіка та його батьків, і все їм було не так і не то, а я по їх словам сама гірша. Але при цьому чомусь розводу мені чоловік не давав, труївся, вішатися бігав... Така я була погана напевно. Пішла до нього без нічого, напередодні ковіду. Нормально заробляла, та за роки шлюбу всі гроші йшли на ремонт його квартири (( От дурне було... Розійшлась, вернулась додому, і тут ковід, і я втрачаю роботу ((( І півтора роки, поки все лежало, перебивалась заробітками онлайн. Перекваліфікувалась, зараз змінила вже 3 роботу по новому профілю, щоразу трішки кращі умови. Але, але...
Що зараз маю? Нічого (( ЗП що дозволяє хоч більш-менш триматися сьогодні, давати раду собі та донатити. Але зібрати на житло - не зможу. Живу вдома з батьками. Дітей немає. Стосунків немає, не хочу ні за що більше, з мене вистачило чоловіка. Стан такий наче я дуже-дуже стомилась, і ніколи не відпочину. У однокласників діти студенти, нові квартири, відпочинки шикарні, ювілеї в заміських комплексах по 50 тис за добу... А я без нічого цього (( Сумно.
Весь час старалась, ніколи не відпочивала толком, завжди працювала, а до такого віку не маю чим і похвалитись ((( І чи зможу чогось досягти - сумніваюсь ((
показать весь текст
5
28
1
6
239
0
Козерожек, но тоже с заначкой. Недавно сын нашел 400 евро под ножками телика 
я не помню при каких обстоятельствах я их туда положила.
я не помню при каких обстоятельствах я их туда положила.
2
Ответ дляМerida
Козерожек, но тоже с заначкой. Недавно сын нашел 400 евро под ножками телика я не помню при каких обстоятельствах я их туда положила.
я не помню при каких обстоятельствах я их туда положила.
Я так поклала 70 англ фунтів колись випуску 2001-02 і забула. А їх вивели вже з обігу. Тепер маю колекційні 2 купюри))) з королевою Єлизаветою 2
Це ті плакальщиці вас доїли, а ви тільки через 20 років усвідомили? Коли вже нічого доїти?
А батьки мовчали?
А батьки мовчали?
Автор, те саме. На носі 45. Купа мрій, які не збултся ні в житті ні в реалізації. Але це все я, мій вибір, мої дії/бездіяльність. Ніби не дурна, одна з кращих в школі, в університет пішла не туди, от тут вчасно не зрозуміла, що не моє, що треба кидати. Довчилася. Все одно не працювала за спеціальністю і це мене застопорило в розвитку. Вийшла заміж, дитина, розлучилася швидко. Вийшла заміж вдруге, ніби все добре, але нерішуча, не змогла чоловіка підтримувати. А зараз мрія бути здоровою ... чоловік служить, нічого спільного, здоров´я хитається. Величезний мій скарб і радість-донька, але відповідальність, постійна тривога за неї-це стрес і як ніяк відсутність свободи вибору. Спробуйте отримувати задоволення від тієї ситуації, яка склалася. От зараз як раз мені не вистачає подруг, щоб кудись піти, поговорити. З донькою ходжу, але ми в різних ’вагових’ категоріях)))
1
Я теж хочу в кафе і вина)) і чесно кажучи поїхати в іншу країну навіть у біженство. Але що буде далі. Не можу доньку покинути і маму стареньку.
дякую Вам за підтримку,
і Ви також тримайтесь. щастя, що маєте донечку - дай Боже їй гарної долі
і Ви також тримайтесь. щастя, що маєте донечку - дай Боже їй гарної долі
Щиро дякую. Але діти , то не наше життя, у них свій шлях. Треба намагатися бути щасливою самою з собою. Життя прекрасне. Головне навчитися отримувати задоволення від нього самостійно, без когось. Мені важко зараз без чоловіка. Мені з ним цікаво, без нього нікуди не хочеться ні країни дивитися ні каву пити.
Ответ дляcTpawHoegeJIo
Я принял решение, буду собирать гарем из таких несчастных 
Ты там евнухом будешь?
2
Ответ дляПотужна махіна
Так на бабском форуме, где кашки-какашки обсуждаются, сидят только те, кому никто не дает 
Ну меня это не касается) Огорчу)
Ответ дляПотужна махіна
именно поэтому Вы здесь сейчас торчите. и предлагаете себя всем подряд во всех темах, да 
Предлагать, не женится :) К тому же в интернете) Даже если это и так) Мне стыдится нечего в отличии...
так я ж и говорю... предложение не находит спрос. совсем.
куда уж тут жениться, если вообще никто не клюёт даже просто поахаться
куда уж тут жениться, если вообще никто не клюёт даже просто поахаться
1
1
Да, тети зины. Потому что ’так надо’, потому что ’все так живут’. А когда внутри протест против жизни тёти зины, то жизнь и не складывается, не устраивает. Тетюзину всё устраивало, потому что ее интеллекта на большее и не хватало, кроме как жить ’как все, как мать и бабка жили, без мечт’.
Не ’в той или иной степени’, а 100% и повсеместно влияет социум, потому что ни один человек ещё не вылупился из яйца в берлоге вдали от людей.
И если бы автору нужна была семья в классическом понимании, то дети бы у неё точно были, а ей сейчас даже мужик не нужен.
Про мейнстрим смешно. Дело не в моде, а в том, что женщины наконец заговорили о себе как об отдельной личности, а не как о гибриде стельной коровы с обслуживающим персоналом в виде придатка к членоносителю.
И если бы автору нужна была семья в классическом понимании, то дети бы у неё точно были, а ей сейчас даже мужик не нужен.
Про мейнстрим смешно. Дело не в моде, а в том, что женщины наконец заговорили о себе как об отдельной личности, а не как о гибриде стельной коровы с обслуживающим персоналом в виде придатка к членоносителю.
1
Їх вивели із обігу років 10 назад - так я прошляпала))), а з урахуванням, що Єлизавети вже нема, ці купюри вже виросли в ціні
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу