ДолькиКабана• 08 октября в 15:26
Чи підтримайте, чи добіть...
На днях має бути у мене ДН, 45
І чим ближче, тим сильніше мене накриває... В цьому віці майже нічого не маю. Замолоду була дуже довірлива, багато допомагала подружкам, тільки згодом зрозуміла що потрібна була їм тільки щоб пожити у мене, чи покористуватись допомогою батьків моїх (тоді вони могли допомагати в лікуванні, коли ні до лікаря доброго не потрапиш, ні на обстеження, а комерційної медицини ще не існувало). Звісно, безкоштовно...
Якось після усвідомлення, яка була довірлива і сліпа, вже не хотіла і досі не хочу мати подруг. Так, є приятельки хороші... Зі мною завжди всі любили поговорити чи порадитись, але коли почала потихеньку обмежувати "вічних плакальниць" та "жертв" - частина приятельок теж кудись поділась. Ну, то таке, думаю у багатьох так.
Заміж виходила невдало, через 9 років ледве втекла, якось поступово так вийшло що мала мільйон обов´язків до чоловіка та його батьків, і все їм було не так і не то, а я по їх словам сама гірша. Але при цьому чомусь розводу мені чоловік не давав, труївся, вішатися бігав... Така я була погана напевно. Пішла до нього без нічого, напередодні ковіду. Нормально заробляла, та за роки шлюбу всі гроші йшли на ремонт його квартири (( От дурне було... Розійшлась, вернулась додому, і тут ковід, і я втрачаю роботу ((( І півтора роки, поки все лежало, перебивалась заробітками онлайн. Перекваліфікувалась, зараз змінила вже 3 роботу по новому профілю, щоразу трішки кращі умови. Але, але...
Що зараз маю? Нічого (( ЗП що дозволяє хоч більш-менш триматися сьогодні, давати раду собі та донатити. Але зібрати на житло - не зможу. Живу вдома з батьками. Дітей немає. Стосунків немає, не хочу ні за що більше, з мене вистачило чоловіка. Стан такий наче я дуже-дуже стомилась, і ніколи не відпочину. У однокласників діти студенти, нові квартири, відпочинки шикарні, ювілеї в заміських комплексах по 50 тис за добу... А я без нічого цього (( Сумно.
Весь час старалась, ніколи не відпочивала толком, завжди працювала, а до такого віку не маю чим і похвалитись ((( І чи зможу чогось досягти - сумніваюсь ((
І чим ближче, тим сильніше мене накриває... В цьому віці майже нічого не маю. Замолоду була дуже довірлива, багато допомагала подружкам, тільки згодом зрозуміла що потрібна була їм тільки щоб пожити у мене, чи покористуватись допомогою батьків моїх (тоді вони могли допомагати в лікуванні, коли ні до лікаря доброго не потрапиш, ні на обстеження, а комерційної медицини ще не існувало). Звісно, безкоштовно...
Якось після усвідомлення, яка була довірлива і сліпа, вже не хотіла і досі не хочу мати подруг. Так, є приятельки хороші... Зі мною завжди всі любили поговорити чи порадитись, але коли почала потихеньку обмежувати "вічних плакальниць" та "жертв" - частина приятельок теж кудись поділась. Ну, то таке, думаю у багатьох так.
Заміж виходила невдало, через 9 років ледве втекла, якось поступово так вийшло що мала мільйон обов´язків до чоловіка та його батьків, і все їм було не так і не то, а я по їх словам сама гірша. Але при цьому чомусь розводу мені чоловік не давав, труївся, вішатися бігав... Така я була погана напевно. Пішла до нього без нічого, напередодні ковіду. Нормально заробляла, та за роки шлюбу всі гроші йшли на ремонт його квартири (( От дурне було... Розійшлась, вернулась додому, і тут ковід, і я втрачаю роботу ((( І півтора роки, поки все лежало, перебивалась заробітками онлайн. Перекваліфікувалась, зараз змінила вже 3 роботу по новому профілю, щоразу трішки кращі умови. Але, але...
Що зараз маю? Нічого (( ЗП що дозволяє хоч більш-менш триматися сьогодні, давати раду собі та донатити. Але зібрати на житло - не зможу. Живу вдома з батьками. Дітей немає. Стосунків немає, не хочу ні за що більше, з мене вистачило чоловіка. Стан такий наче я дуже-дуже стомилась, і ніколи не відпочину. У однокласників діти студенти, нові квартири, відпочинки шикарні, ювілеї в заміських комплексах по 50 тис за добу... А я без нічого цього (( Сумно.
Весь час старалась, ніколи не відпочивала толком, завжди працювала, а до такого віку не маю чим і похвалитись ((( І чи зможу чогось досягти - сумніваюсь ((
показать весь текст
5
28
1
6
239
0
нє, чому всі погані.
у мене реально образа на чоловіка лише - бо, сука, свідомо брехав, і тривалий час. ну то таке, і згадувати не хочу. і батьки його такі собі персонажі, але знову ж таки - хай живуть.
інші - я не кажу що погані. люди такі, які вони є. ну попадались подружки оборотисті, шустрі, та такі що дехто сам себе навіть надурив... ну таке. попадались і нормальні люди. різні ))
а от про те що я чекала подяки - не те щоб подяки, але все таки будь-які стосунки мають бути взаємними. якщо вони одосторонні - то тепер це не моя тема.
у мене реально образа на чоловіка лише - бо, сука, свідомо брехав, і тривалий час. ну то таке, і згадувати не хочу. і батьки його такі собі персонажі, але знову ж таки - хай живуть.
інші - я не кажу що погані. люди такі, які вони є. ну попадались подружки оборотисті, шустрі, та такі що дехто сам себе навіть надурив... ну таке. попадались і нормальні люди. різні ))
а от про те що я чекала подяки - не те щоб подяки, але все таки будь-які стосунки мають бути взаємними. якщо вони одосторонні - то тепер це не моя тема.
Цікаво. В мене все це було. І чоловік і діти і будинок. А потім війна забрала дім.
Діти виросли в в них своє життя.
З чоловіком нажаль я перестала бути щасливою і пішла від нього
Я могла б звісно страждати.
Але воно якось так разом все в житті закінчилось. Як книга.
І я вирішила що пора починати писати нову книгу.
Не згадувати стару. А писати нову.
І це нове життя таке цікаве! Воно не краще не гірше за минуле. Воно інше
Нові друзі, новий стиль життя, нова я. Нові погляди на життя
Саме головне в основне в моєму житті - що нарешті не треба жити для когось.
Коли можна жити для себе.
Зараз моє щастя - жити для себе
Діти виросли в в них своє життя.
З чоловіком нажаль я перестала бути щасливою і пішла від нього
Я могла б звісно страждати.
Але воно якось так разом все в житті закінчилось. Як книга.
І я вирішила що пора починати писати нову книгу.
Не згадувати стару. А писати нову.
І це нове життя таке цікаве! Воно не краще не гірше за минуле. Воно інше
Нові друзі, новий стиль життя, нова я. Нові погляди на життя
Саме головне в основне в моєму житті - що нарешті не треба жити для когось.
Коли можна жити для себе.
Зараз моє щастя - жити для себе
1
3
Цілком знайде, нормальних чоловіків повно, але ж тип привʼязаності обирає підсвідомо «козлів», з якими ти відчуваєш що потрібна, у всіх так, лупить значить любить.
На рахунок знайомств в Україні, не проблема взагалі (парки, де на проміжні ці ж чоловіки, ресторани, кінотеатри, театри). Мені вони зустрічалися багато де, але знайомства не цікаві на даному моменті, бо заміжня і щаслива поки. А там видно буде, це життя, воно не тільки білополосатим буває.
На рахунок знайомств в Україні, не проблема взагалі (парки, де на проміжні ці ж чоловіки, ресторани, кінотеатри, театри). Мені вони зустрічалися багато де, але знайомства не цікаві на даному моменті, бо заміжня і щаслива поки. А там видно буде, це життя, воно не тільки білополосатим буває.
1
Тоже резануло глаза эти «связи» которыми воспользовались подлые подруги. Я то думала в дружбе это норма делиться полезными контактами ради блага друга, а тут оказывается люди ждут монетизированной благодарности. Надо было курами и салом брать и прайс сразу озвучивать.
1
дякую )
я була в техпідтримці у фірмі перевезень. при ковіді все полетіло, закрились. там була вже у мене зп більш-менш. після ковіду, нескоро, коли щось почало відновлюватись, зп вже пропонували менше, але і змінились схеми перевезень, багато чого змінилось. логістом сучасним я би не потягнула, напевно. пішла у фарму.
я була в техпідтримці у фірмі перевезень. при ковіді все полетіло, закрились. там була вже у мене зп більш-менш. після ковіду, нескоро, коли щось почало відновлюватись, зп вже пропонували менше, але і змінились схеми перевезень, багато чого змінилось. логістом сучасним я би не потягнула, напевно. пішла у фарму.
Маю такий психотип як у автора поясню
Даруючи свою підтримку, вона очікувала точно таку саму підтримку
Ну це для неї норма. Це як ви вітаєтесь з другом і з вами вітаються у відповідь.
А якщо ти привітався в друг ні - це відчувається як образа
Даруючи свою підтримку, вона очікувала точно таку саму підтримку
Ну це для неї норма. Це як ви вітаєтесь з другом і з вами вітаються у відповідь.
А якщо ти привітався в друг ні - це відчувається як образа
аааа, докори сумління ))) досі їх відчуваю
і потім сама собі якийсь час пояснюю, що то мені реально потрібно було
і потім сама собі якийсь час пояснюю, що то мені реально потрібно було
на фронті, їх до війни не було, в кожній другі темі розлучена, мама-одиначка, або чоловік-мудень
Это пройденный этап. Онлайн работа реальная, если до этого ты в офисе работаешь и договорился работать теперь онлайн. А так с ходу это развод в основном. 99.9%
От і ключик до вашої проблеми.
У вас програмка. Ви хороша дівчинка
Ви допомогаєте, спасаєте. Вам кажуть що ви молодець - ви щаслива.
От звідти ваші чоловіки слабкі, подруги невірні, песики та донати.
Тепер вам потрібно зробити вибір.
Чи змінювати себе.
( Насправді це довгий і не легкий шлях)
Чи знайти чергову жертву щоб її врятувати
У вас програмка. Ви хороша дівчинка
Ви допомогаєте, спасаєте. Вам кажуть що ви молодець - ви щаслива.
От звідти ваші чоловіки слабкі, подруги невірні, песики та донати.
Тепер вам потрібно зробити вибір.
Чи змінювати себе.
( Насправді це довгий і не легкий шлях)
Чи знайти чергову жертву щоб її врятувати
1
Я йти не збираюсь, бо я кохаю і щаслива і ніхто нічого в мене не забирає. і у автора навіть друзів нема
Я теж живу для себе. Але мої близькі навколо, теж живуть для мене
Я теж живу для себе. Але мої близькі навколо, теж живуть для мене
зп буває і більше, нерівномірно
рідних немає, двоюрідні та троюрідні, з однією сестрою дуже дружимо все життя
рідних немає, двоюрідні та троюрідні, з однією сестрою дуже дружимо все життя
я не хочу до чоловіків, мені скучно буде, бо відчуття що наскрізь бачу. простих.
а зі складними - складно, в мене наснаги не буде на таке.
а зі складними - складно, в мене наснаги не буде на таке.
4
та особливо нічого, на жаль
покупки трохи - ось взяла собі сумку за суму, яку раніше би не потратила, і раділа як дурна, хоч і совість мучила
покупки трохи - ось взяла собі сумку за суму, яку раніше би не потратила, і раділа як дурна, хоч і совість мучила
Цікаво. Коли мені було 30 - я не вірила в життя після 40.
Зараз маю подруг - знайомих.
Одній 53, двом іншим трішки за 60.
Так от вони познайомились і почали відносини.
І чоловіки доволі таки не погані.
Але! Цим жінкам ( курвам) потрібен тільки секс і подарунки, ну і прогулянки.
Чоловіки шукають заміж бо вдома хозяйка потрібна.
А вони вже побували взамужем, і не мають наміру чужі хати вимивати
Зараз маю подруг - знайомих.
Одній 53, двом іншим трішки за 60.
Так от вони познайомились і почали відносини.
І чоловіки доволі таки не погані.
Але! Цим жінкам ( курвам) потрібен тільки секс і подарунки, ну і прогулянки.
Чоловіки шукають заміж бо вдома хозяйка потрібна.
А вони вже побували взамужем, і не мають наміру чужі хати вимивати
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу