ДолькиКабана• 08 октября в 15:26
Чи підтримайте, чи добіть...
На днях має бути у мене ДН, 45
І чим ближче, тим сильніше мене накриває... В цьому віці майже нічого не маю. Замолоду була дуже довірлива, багато допомагала подружкам, тільки згодом зрозуміла що потрібна була їм тільки щоб пожити у мене, чи покористуватись допомогою батьків моїх (тоді вони могли допомагати в лікуванні, коли ні до лікаря доброго не потрапиш, ні на обстеження, а комерційної медицини ще не існувало). Звісно, безкоштовно...
Якось після усвідомлення, яка була довірлива і сліпа, вже не хотіла і досі не хочу мати подруг. Так, є приятельки хороші... Зі мною завжди всі любили поговорити чи порадитись, але коли почала потихеньку обмежувати "вічних плакальниць" та "жертв" - частина приятельок теж кудись поділась. Ну, то таке, думаю у багатьох так.
Заміж виходила невдало, через 9 років ледве втекла, якось поступово так вийшло що мала мільйон обов´язків до чоловіка та його батьків, і все їм було не так і не то, а я по їх словам сама гірша. Але при цьому чомусь розводу мені чоловік не давав, труївся, вішатися бігав... Така я була погана напевно. Пішла до нього без нічого, напередодні ковіду. Нормально заробляла, та за роки шлюбу всі гроші йшли на ремонт його квартири (( От дурне було... Розійшлась, вернулась додому, і тут ковід, і я втрачаю роботу ((( І півтора роки, поки все лежало, перебивалась заробітками онлайн. Перекваліфікувалась, зараз змінила вже 3 роботу по новому профілю, щоразу трішки кращі умови. Але, але...
Що зараз маю? Нічого (( ЗП що дозволяє хоч більш-менш триматися сьогодні, давати раду собі та донатити. Але зібрати на житло - не зможу. Живу вдома з батьками. Дітей немає. Стосунків немає, не хочу ні за що більше, з мене вистачило чоловіка. Стан такий наче я дуже-дуже стомилась, і ніколи не відпочину. У однокласників діти студенти, нові квартири, відпочинки шикарні, ювілеї в заміських комплексах по 50 тис за добу... А я без нічого цього (( Сумно.
Весь час старалась, ніколи не відпочивала толком, завжди працювала, а до такого віку не маю чим і похвалитись ((( І чи зможу чогось досягти - сумніваюсь ((
І чим ближче, тим сильніше мене накриває... В цьому віці майже нічого не маю. Замолоду була дуже довірлива, багато допомагала подружкам, тільки згодом зрозуміла що потрібна була їм тільки щоб пожити у мене, чи покористуватись допомогою батьків моїх (тоді вони могли допомагати в лікуванні, коли ні до лікаря доброго не потрапиш, ні на обстеження, а комерційної медицини ще не існувало). Звісно, безкоштовно...
Якось після усвідомлення, яка була довірлива і сліпа, вже не хотіла і досі не хочу мати подруг. Так, є приятельки хороші... Зі мною завжди всі любили поговорити чи порадитись, але коли почала потихеньку обмежувати "вічних плакальниць" та "жертв" - частина приятельок теж кудись поділась. Ну, то таке, думаю у багатьох так.
Заміж виходила невдало, через 9 років ледве втекла, якось поступово так вийшло що мала мільйон обов´язків до чоловіка та його батьків, і все їм було не так і не то, а я по їх словам сама гірша. Але при цьому чомусь розводу мені чоловік не давав, труївся, вішатися бігав... Така я була погана напевно. Пішла до нього без нічого, напередодні ковіду. Нормально заробляла, та за роки шлюбу всі гроші йшли на ремонт його квартири (( От дурне було... Розійшлась, вернулась додому, і тут ковід, і я втрачаю роботу ((( І півтора роки, поки все лежало, перебивалась заробітками онлайн. Перекваліфікувалась, зараз змінила вже 3 роботу по новому профілю, щоразу трішки кращі умови. Але, але...
Що зараз маю? Нічого (( ЗП що дозволяє хоч більш-менш триматися сьогодні, давати раду собі та донатити. Але зібрати на житло - не зможу. Живу вдома з батьками. Дітей немає. Стосунків немає, не хочу ні за що більше, з мене вистачило чоловіка. Стан такий наче я дуже-дуже стомилась, і ніколи не відпочину. У однокласників діти студенти, нові квартири, відпочинки шикарні, ювілеї в заміських комплексах по 50 тис за добу... А я без нічого цього (( Сумно.
Весь час старалась, ніколи не відпочивала толком, завжди працювала, а до такого віку не маю чим і похвалитись ((( І чи зможу чогось досягти - сумніваюсь ((
показать весь текст
5
28
1
6
239
0
О! Трививожні люди
Сама така. Є багато недоліків, але і є охріненні плюси.
Поки житя рутина - тривожник з´їдає себе.
А коли якась срака в житті типу війни.
В нього хоп! І тривожний чемодан, і заначка, і ліки і маленький автомат
Сама така. Є багато недоліків, але і є охріненні плюси.
Поки житя рутина - тривожник з´їдає себе.
А коли якась срака в житті типу війни.
В нього хоп! І тривожний чемодан, і заначка, і ліки і маленький автомат
1
це були просто його слова, я працювала завжди з 17 років і заначка завжди була, ваш висер ні до чого
та да, без грошей тяжко
але з іншого боку, багато людей з країни виїхало, і роботодавці вже не так перебирають людьми, як раніше
наприклад, консьєржем в школі або ЖК - така робота Вам по силі?
моя сусідка працює так в платному дитячому садочку, з 7-30 до 17, правда...
обов´язки - вставати коли діти приходять та їх забирають (дітей віддають виховательки), дивитись за камерами, не пускати посторонніх, якщо немає відповідальної - прийняти доставку води чи продуктів (чисто подивитись чи все занесли вантажники). у неї діабет, теж не все може робити.
але з іншого боку, багато людей з країни виїхало, і роботодавці вже не так перебирають людьми, як раніше
наприклад, консьєржем в школі або ЖК - така робота Вам по силі?
моя сусідка працює так в платному дитячому садочку, з 7-30 до 17, правда...
обов´язки - вставати коли діти приходять та їх забирають (дітей віддають виховательки), дивитись за камерами, не пускати посторонніх, якщо немає відповідальної - прийняти доставку води чи продуктів (чисто подивитись чи все занесли вантажники). у неї діабет, теж не все може робити.
лохотронщикам не донатю
менеджер продажів, зп коли як - 25-35
напевно, так, якщо не прилетить щось
менеджер продажів, зп коли як - 25-35
напевно, так, якщо не прилетить щось
2
Та ну як не уявляєте. Записалась на йогу. Помітили симпатичну дівчину. Перекинулися фразами. Запросили на каву. Обмінялись інстаграмом. Скинули парк тік ток.
А далі видно буде
А далі видно буде
1
от, до речі, мені йога чомусь взагалі в голову не прийшла
харчування вірно, займусь. по вечорам пару раз в тижень вправи роблю, ну правда з віком їх стало недостатньо, мабуть...
дякую
харчування вірно, займусь. по вечорам пару раз в тижень вправи роблю, ну правда з віком їх стало недостатньо, мабуть...
дякую
Чому ви почали свій опус з того, що всі у чомусь винні? Але ні, це ваше життя і тільки ви вирішуєте як та з ким його проживати. То подруги винні, то чоловік, то робота не та. Ви така ж сама страдаліца, з якими і порівнюєте. Хто повинен прийти до вас взяти за руку та зробити життя щасливим?
Зібрали соплі в кулак, пристосовуйтесь до колективу та збирайте гроші. Щодо відносин з чоловіками - самі засяйте та будьте легкою та цікавою, то такі і захочуть з вами стосунків, а не оце все…
Зібрали соплі в кулак, пристосовуйтесь до колективу та збирайте гроші. Щодо відносин з чоловіками - самі засяйте та будьте легкою та цікавою, то такі і захочуть з вами стосунків, а не оце все…
1
Ответ дляДолькиКабана
от, до речі, мені йога чомусь взагалі в голову не прийшла
харчування вірно, займусь. по вечорам пару раз в тижень вправи роблю, ну правда з віком їх стало недостатньо, мабуть...
дякую
харчування вірно, займусь. по вечорам пару раз в тижень вправи роблю, ну правда з віком їх стало недостатньо, мабуть...
дякую
В ютуб оберіть тренера який для вас комфортний. Це зарядка і для тіла і для духу.
1
Кожен займається просто сам по собі і усе, і текучка людей різних, і не всі сидять в інстаграмах і тік-токах
Не можна автору ще до чоловіків.
Вона знову обере кого небудь щоб рятувати.
Їй спочатку потрібно стати наглою егоїсткою.
Тільки тоді вона засяє
Вона знову обере кого небудь щоб рятувати.
Їй спочатку потрібно стати наглою егоїсткою.
Тільки тоді вона засяє
У кожного воно своє
Автор себе ж не відчуває щасливою.
Для мене, це мій коханий чоловік, вже доросла дитина. Мій гарний дім побудований нами і до дрібниць облаштований. Мої друзі, з якими я завжди подорожую на свята. Для мене це і є щастя.
Якщо автор не відчуває щастя, то таки чогось їй не вистачає
Автор себе ж не відчуває щасливою.
Для мене, це мій коханий чоловік, вже доросла дитина. Мій гарний дім побудований нами і до дрібниць облаштований. Мої друзі, з якими я завжди подорожую на свята. Для мене це і є щастя.
Якщо автор не відчуває щастя, то таки чогось їй не вистачає
2
Ой, Я понимаю, что это не поможет. Но! Куча, просто океан людей живут обычной жизнью. Никаких квартир и путешествий в условную Испанию. Многие вообще не знают куда идти и что делать. Единственная проблема всех людей сейчас - успешный успех. Меньше смотрите, слушайте людей. Спуститесь с небес на землю. Большинство живут обычной жизнью. Неочень счастливой семейной, куча проблем с детьми, на головах у друг друга с родителями. И прочее, и прочее, и прочее. Только в соц. сетях все счастливый и довольные жизнью. Успокойтесь, просто живите, не гоните и не гонитесь. У каждого вагон и маленькая тележка проблем и усталости.
3
Скажите пожалуйста, а что с вас взять? В вашей голове все вас используют, только вы бесполезная судя по тексту. Унылая, скучная, душная тётя, которая живёт с родителями и всем завидует.
1
вчуся заробляти більше при менших затратах, тратити на себе свій час та гроші, займаюсь лікуванням всякої фігні...
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу