Каркуша Клара• Изменено 12 октября 2025
Приходить розуміння того, що вертатися в Україну просто неможливо
Мова не про те чи буде можливість залишитися. Мова про те, що раніше ти говорила собі ’та я скоро поїду додому’, потім ’та я ж скоріше за все все одно в результаті повернуся додому’, а тепер я говорю собі ’треба робити те й те, хоч і не хочеться, бо як не робитиму, то доведеться повернутися додому’. Тобто варіант повернутися додому став зовсім не варіантом.
Я й раніше дивилася на повоєнне майбутнє України без рожевих окулярів, але у мене і тут майбутнє не райдужне. А тепер повернутися стало прям найгіршим варіантом з усіх можливих. І з´явилося внутрішнє відчуття що я списала з рахунку все, що там лишилося.
І так якось сумно і страшно від того, що ти так сприймаєш тепер реальність. Мабуть це в першу чергу через час і зусилля, які ти вже вклав тут, в другу чергу через новини з дому
Цікаво які у кого відчуття
Я й раніше дивилася на повоєнне майбутнє України без рожевих окулярів, але у мене і тут майбутнє не райдужне. А тепер повернутися стало прям найгіршим варіантом з усіх можливих. І з´явилося внутрішнє відчуття що я списала з рахунку все, що там лишилося.
І так якось сумно і страшно від того, що ти так сприймаєш тепер реальність. Мабуть це в першу чергу через час і зусилля, які ти вже вклав тут, в другу чергу через новини з дому
Цікаво які у кого відчуття
показать весь текст
18
3
2
2
50
17
39
461
0
Я 100 раз думала і прораховували варіанти що робити
1. Залишатися, за на некваліфікованій роботі 1600-1800 чистими плюс кінлергкльд. Квартира 850 світло 100, їжа 300-400, одяг, оплата податку радіо 18, проїзд мені 58, продльонка дитині, гуртки, поїздки шкільні.
І залишається в мене грубо 400-500 євро. На параграф не факт що інший перейду, все одній самій тягти, коли на одному дорослому все дуже важко.
І вибір ради невідомого майбутнього і запаса 500 євро в місяць розлучатися з чоловіком, покидати нажиту квартиру в Києві і сидіти в селі без машини.
Не знаю може я боягуза може не бачу перспектив. Але які мені там перспективи? Диплом мій там не потрібен. А шукати якогось непонятного німця як би тільки заміж ради паспорта( як дівчата знайомі зробити), то нафіг воно треба жити з проблемними.
Я не знаю, може і правда я дурна. Після обстрілу на днях мені снилась Німеччина і знов депресія накрила
1. Залишатися, за на некваліфікованій роботі 1600-1800 чистими плюс кінлергкльд. Квартира 850 світло 100, їжа 300-400, одяг, оплата податку радіо 18, проїзд мені 58, продльонка дитині, гуртки, поїздки шкільні.
І залишається в мене грубо 400-500 євро. На параграф не факт що інший перейду, все одній самій тягти, коли на одному дорослому все дуже важко.
І вибір ради невідомого майбутнього і запаса 500 євро в місяць розлучатися з чоловіком, покидати нажиту квартиру в Києві і сидіти в селі без машини.
Не знаю може я боягуза може не бачу перспектив. Але які мені там перспективи? Диплом мій там не потрібен. А шукати якогось непонятного німця як би тільки заміж ради паспорта( як дівчата знайомі зробити), то нафіг воно треба жити з проблемними.
Я не знаю, може і правда я дурна. Після обстрілу на днях мені снилась Німеччина і знов депресія накрила
Автор написала свои пожелания и мысли. От её желаний и хотений многое не зависит, решает не автор, а страна, которая предоставляет вз.
1
Так. Єдина країна,де б я жила - це Чехія і бажано Прага. А в мене є досвід життя і в Америці, і в Іспанії, і в Польщі. Але,блін, якраз в Чехії що лишитись складно,що квартиру купити в Празі 
Сиджу вдома
Сиджу вдома
Але і тут важко. Я розумію що мені під 40. Я старуха для роботодавців України. Мені і тут не солодко. Але тут я хоч на одна. Поки що. Я прораховувала у мене однакова фінансова ситуація і там і тіт. Тут житло своє, але зарплати малі. Навіть з зп чоловіка.Одне на одне виходить. Там непогані навіть для некваліфікованих, але аренда пожирає. Ще раз в рік приходять перерахунки і потрібно доплачувати за комуналку ( хто з Німеччини в курсі)
Автор, скільки Вам років? Житло, дохід в Україні який у Вас в Україні до війни був?
Ми в Києві, нам під 50, хороший будинок побудували, 2 квартири здаємо, робота високооплачувана.
Ніяк не наважимося на виїзд( хоча чоловік може).
Ми в Києві, нам під 50, хороший будинок побудували, 2 квартири здаємо, робота високооплачувана.
Ніяк не наважимося на виїзд( хоча чоловік може).
Ну так это логично было бы делать по месту. На местных форумах, в местных клубах, в местных заведениях/местах для эммигрантов. Наверняка есть какие-то сообщества и группы.
Но нет, вам хочется подтвердить свой выезд, как бы проверить свое решение и вы приходите на украинский форум и ждете комментариев соответсвующих.
Но нет, вам хочется подтвердить свой выезд, как бы проверить свое решение и вы приходите на украинский форум и ждете комментариев соответсвующих.
1
Одному дорослому нереально витягнути це все (ну якщо без професії інженера, зубного техніка, стоматолога і залізних яєць або вільної німецької хоча б). Так що або їхати чоловікові або так розлучатися і виходити там заміж
Мы к вам в этом году из Днепра приезжали два раза на море:)) боялись до этого)) но три года моря не видели ж и желание страхи победило. Решили -пофиг где под обстрелами сидеть, так так хоть море посмотрим)) и очень довольны! Надеюсь и в следующем году будет возможность 
2
Похоже что вы себя сами утешаете своими мыслями. Уговаривает оставаться там и пытаетесь переубедить здесь нас.
Но и в Украине есть жизнь не смотря, что война
Но и в Украине есть жизнь не смотря, что война
1
На курси Пфлеге мене мій бератор відправив, заставив просто. Туди всі відправляли бо треба було групу набрати. Я коли практику проходила, то взагалі приходила і валялася без сил в депресії. Не дай Бог таку роботу. Так, платять, але ще і мозги виносять там персоналу ті їхні родичі, плюс робота з гомном.
Мене ще ці курси добили окончательно
Мене ще ці курси добили окончательно
Тут не над чем дискутировать.
Помогать можно и нужно только адресно и своим.
Все остальное -заработок на войне,и ни для кого не новость.
Помогать можно и нужно только адресно и своим.
Все остальное -заработок на войне,и ни для кого не новость.
Простите, а как это вы определили такие значения? Разве известно доподлинно количество пользователей? Откуда вы знаете сколько из них проголосовало? И как вы их идентифицировали?
Та це від людини залежить. У мене є друзі, які в Україні працювали фельдшером на швидкій і медсестрою в урологічному відділенні. Виїхали в Чехії ще до війни, працюють в будинку пристарілих. Всім задоволені
І в Німеччині є знайомі, які приїхали ще до війни, зробили аусбільдунг на пфлеге, але ті що три роки, і задоволені. Той що півтора роки аусбільдунг і після якого робота допоміжного персоналу всі говорять що скотська робота
І в Німеччині є знайомі, які приїхали ще до війни, зробили аусбільдунг на пфлеге, але ті що три роки, і задоволені. Той що півтора роки аусбільдунг і після якого робота допоміжного персоналу всі говорять що скотська робота
Выбора абсолютно нет у выехавших, решает страна предоставившая защиту, а не те кто её получили в этой стране
Жизнь у кого? у старых злых теток, какие ненавидят мужчин и бойко посылают их воевать? ну да
2
1
Домой - это выбор. Люди выезжают из зоны бд в более ьихие регионы и живут, начинают все с начала.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу