Как жить с пограничным расстройством?

Автор єдине шо працює для мене це не приєднуватись до чужих емоцій і не розкачувати свої - ні погані, ні хороші. Не впадати ні в які категоричні емоційні стани. Прекращать розмову, виходити з контакту якшо чуєте що починаєте розкачуватись. Не дивитись фільмів і не читати новини чи книги які розкачують. Мінімізувати потік інформації бо психіка не справляється. Багато бути на свіжому повітрі і працювати руками теж помагає

Якшо говорити аналогіями то вам дана кастрюлька на 3 літри. Не пробуйте вмістити туди 20 літрів. Нові знайомства чи подорожі теж дуже перегружають психіку. Для прл краще добре відомі маршрути і мінімальне коло добре знайомих людей. З усіма іншими максимально поверхневе формальне спілкування.

Вы уже это писали, а я читала. Во всем согласна, это действует, просто при все при этом я знаю, что выделяюсь из коллектива, это снова-таки травмирует,в итоге настраиваю себя, что я просто вот такая, с особенностями(

Якшо говорити аналогіями то вам дана кастрюлька на 3 літри. Не пробуйте вмістити туди 20 літрів. Нові знайомства чи подорожі теж дуже перегружають психіку. Для прл краще добре відомі маршрути і мінімальне коло добре знайомих людей. З усіма іншими максимально поверхневе формальне спілкування.

Бывает, что в периоды стабильности смелею и начинаю верить, что все позади, пробую выходить за эти рамки и в итоге снова больно.

Це нарцисичний стыд, дуже часто при прл

Не можна виходити, прл не лікується. Це порушення ядра особистості як кажуть в сучасній психології, але на мою думку це порушення роботи нервової системи і відділів мозку

Дуже часто прл зв´язаний з нарцисичним розладом. Коли є періоди коли здається шо ви можете гори звернути і вам все ніпачьом. Але це не так. Якби ви могли гори звернути, ви би їх вже давним давно звернули. Це тіки ваші нарцисичні мрії та ілюзії. Строго і категорично відкидайте їх і не вірте їм. Усі хто хтів звернути гори, уже давно це зробили. А у вас це тільки фантазії. Тим більше вам не вистачить на це внутрішнього ресурсу, у вас кастрюлька тіки на 3 літра. Генетично, успадковано і це ніколи не поміняється. Ніяка психотерапія це не змінить. Прийміть це як даність

У Вас бывают приступы нарциссического стыда? Что работает в этой ситуации? Это моя самая большая проблема.

Те саме і з любими колективами. Ви знаєте шо вам не треба багато спілкування бо ви бистро перегорите. Чого за це має бути стидно? Це ваша особливість як колір очей. Вам шо стидно шо у вас припустимо сірі очі?

У меня вот именно с коллективом проблемы, больше нигде, но тут все крайне сложно. Я знаю, что транслирую всеми фибрами мою ненормальность, это считывается на невербальном уровне
Из-за любой ошибки, неточности у меня внутри начинается истерика и кажется, что наступил конец, что я тупая, что я ничтожество, тут же кроет ужасное чувство стыда и хочется исчезнуть

Ви повинні від нього ізбавиться. У цьому світі ніхто не знає як правильно. Від ваших ошибок світ не разрушиться. І всім в принципі пак-ю на вас, ну може перші три секунди за вас подумають. Усі люди як ви погружені самі в себе і переживають як і ви шо про них подумають другі.

Ви повинні від нього ізбавиться. У цьому світі ніхто не знає як правильно. Від ваших ошибок світ не разрушиться. І всім в принципі пак-ю на вас, ну може перші три секунди за вас подумають. Усі люди як ви погружені самі в себе і переживають як і ви шо про них подумають другі.

Головой понимаю, что ошибаются все, но не все воспринимают это как конец света, понимаю, что мне недоступна эта красивая достойная внутренняя уверенность, как бы я не делала вид. Мне легче всего в избегающей модели.

Ви повинні понять абсурдність світу. І повністю обезцінити його шоб зявилася впевненість у собі. Світ і ваші переживання не мають ціни. Нічого у цьому світі не має ціни - ні машини, ні ваша робота, ні ваші зусилля. Я абсурдність світу побачила на війні і через війну. Тепер мене нічого не здатне впєчатліть чи погрузити в стыд. У цьому світі нічого не має значення

Это и пытаюсь сделать - обесценить. Это даже не совсем обесценивание, это реальность. Не гиперболизировать ни людей, ни события, ни реакции. Если ничто не способно погрузить Вас в стыд - получается, Вы здоровы?

Я з нарцисичним стидом справилась тіки в цьому році коли чуть не покінчила життя самогубством. Стыд зв´язаний з тим шо через нашу слабку психіку ми в дитинстві всього боялись - і найбільше - причинити якісь неудобства дорослим і батьківській фігурі. Не дай боже шоб батьківська фігура на нас розсердилась чи через нас сумувала. Стид і позор. Наша психіка настіки слабка шо вибрала для виживання шлях стати всім удобним. Сусідам, бомжам, першому зустрічному. Це механізм виживання. Треба бути максимально удобним шоб тебе не отвєргли. Я до розуміння цього якось сама прийшла.

Шо я робила - признала шо світ не зруйнується якшо я буду ігнорувати людей чи відмовляти їм. Батьки від мене не відмовляться, не виженуть з дому. У мене ще сімя така що у нас нав´язувати почуття стыда і вини - це найголовніший метод виховання. Оце коли починається таке нав´язування- я кажу: стопе: ви зараз мені навязуєте вину, ви мною маніпулюєте. Прям вголос кажу. Я відчуваю себе некомфортно. Перестаньте. Всім це кажу.

Читаю Вас і думаю може і в мене цей розлад? Взагалі у мене невроз навʼязливих думок (ОКР) і в принципі довела я себе до нього в тому числі і через те, що боялась засмутити батьків.

Частіше признавайте і називайте свої почуття.

Коли хтось із смішком питає вас: тобі шо страшно, ти вже велика, шоб боятися. Кажіть чесно: да, мені страшно.

Коли хтось каже: ну ти шо не поняла, як можна було зробити таку елементарну помилку.
Да, я не поняла. Давайте ще раз разом повторимо чи пройдемо, щоб краще запамяталось.

Кажіть вголос. Не позволяйте стиду захватить вас.

У всіх ситуаціях признавайте свої почуття, тоді стыд вас не буде захвачувати.

Коли кажуть: чого ти мовчиш? Ти мало спілкуєшся з людьми, ти замкнута

Кажіть: да, я не люблю багато спілкування, мене це виснажує. Прям вголос кажіть. Ніколи не оправдуйтесь. Кажіть чесно як є

Мне говорят - нужно быть вовлеченнее.

Мне говорят - нужно быть вовлеченнее.

У вас велика цінність світу. Він не має такої цінності яку ви йому надаєте

Майже всі люди хворі, дехто добре це скриває. Багато людей з нарцисичними розладами, багато людей з різними психопатіями, навязливими думками і станами. Хто краситься дуже і робить пластичні операції - не приймає себе, хто робить тату - не може пережити біль і виносить його на тіло, хто займається екстремальними видами спорту - це суіцидники, хто хоче влади - психопат, хто хоче уваги - нарцис, хто багато говорить- всередині пустий, хто багато п´є - переживає так стрес.

Усі люди тут страждають. Обезціньте всіх. Вони не варті вашої уваги. І своїх батьків теж обезціньте. Вони не можуть давати вам оцінку бо такі само хворі як й інші. Цей світ абсурдний. Шукайте опору в собі

Нічого собі! Дякую! З такої сторони я ніколи ще не дивилась на оточуючих мене людей чи на світ взагалі.