Щас буде знову про наших за кордоном за яких соромно

Вибачайте за потенційно срачну тему, але не можу втримати в собі, хоч з вами обсмокчу))) ходжу я значит раз на тиждень практикувати німецьку в розмовний клуб. У нас там один німець, всі інші українці. Атмосфера неформальна, але приємна. Не ходила три тижні. Прийшла сьогодні, у нас нова членкиня😀так би мовити клубу. Подруга інших наших старих членів. І в якийсь момент вона починає розповідати про жінку з Камбоджа, яка ходить з ними на інтеграційні курси, яка вона дурна, невихована, елементарних речей не знає, живе тут 8 років і мови не знає. Вона одружена з німцем, він фермер, мабуть теж тупий. А наш німець її підначує, а вона ще більше давай, і друзі її туди ж. Давай фото її показувати, "дивись яка страшна, як мавпа"
Я настільки м´яко кажучи здивувалася такому повороту, що просто попрощалася і пішла.
І от я не розумію де і хто виховував цих людей. Ладно, їх може батьки не виховали. Але ж вони дорослі. Вони пів життя прожили. От як може у людей не бути зв´язку між мозком і язиком? Якоїсь самоцензури? Навіть якщо опустити ксенофобський момент цього всього, хіба не зрозуміло що ніхто при здоровому глузді не обговорює з мало знайомими людьми інших людей? Для цього є друзі, рідні, совєтчиця, тредс
А тоді німці кажуть що українці трохи єбобо. Та я на це подивилася і сама те саме скажу!